Без iPhone та Netflix. Як санкції відображаються на "цифровому" житті росіян

Санкції проти Росії особливо сильно торкнулися технологічного сектору. Якщо в інших сферах наслідки обмежень ще не такі помітні, то у сфері технологій з перших тижнів війни проти України росіяни зіткнулися із заборонами та відключеннями. Які за весь наступний рік лише посилювалися.

iPhone, ноутбуки та сервера

Однією з перших новин про просідання технологічного сектору в країні стала новина про те, що росіяни почали купувати менше смартфонів. У другому кварталі 2022 року росіяни купили на 30% менше нових гаджетів порівняно з даними попереднього року. При цьому зріс попит на старі пристрої. Така динаміка якнайкраще доводить, що росіяни не впевнені в майбутньому, тому не вкладають гроші в нові гаджети. Крім того, часто вони не можуть собі дозволити останні моделі сучасних смартфонів.

Падіння інтересу до нових iPhone — пристроїв преміум-класу — доказ не тільки економічних проблем, а й доступності на російському ринку. За даними на кінець 2022 року продаж iPhone 14 в Росії впав у 2,5 рази. Після виходу нових гаджетів від Apple мобільні оператори в середньому реєстрували понад 200 тис. таких пристроїв, а цього року їх було лише 50 тисяч. Теоретично купити iPhone у Росії все ще можна, але їх продають не офіційні рітейлери. Це або сірий імпорт, або залишки зі складів російських продавців. Адже компанія Apple давно припинила роботу у країні. А вже у березні стало відомо, що виробник iPhone та iPad припинив гарантійне обслуговування своїх ноутбуків MacBook та планшетів iPad.

Ще один дуже показовий критерій — у Росії впали в цілому продажі споживчої електроніки, скорочення за останній рік склало 11-12% у кількісному еквіваленті і 30-40% у грошовому. Це дані лише за перші вісім тижнів 2023 року.

Більш ніж на 20% скоротився продаж ноутбуків. Та й сама по собі покупка нового лептопу стає для росіян проблемою, адже 2022 року в країну ввезли на 65% ноутбуків менше, ніж роком раніше. Це стало результатом виходу з російського ринку провідних вендорів. Зазвичай ноутбуки оновлюються рідше за смартфони. Таким чином, серйозні складнощі з можливістю купити новий робочий пристрій на росіян чекають у не дуже далекому майбутньому. Принаймні замість HP і Dell їм доведеться купувати Honor або Huawei.

Складнощі з ремонтом та техпідтримкою

Замість покупки нового ноутбука росіянам складно буде реанімувати або відремонтувати наявний у них пристрій. Адже ще влітку 2022 року в країні виникла нова проблема – пристрої, віддані в ремонт, просто нема чим лагодити через відсутність комплектуючих. Через це ноутбуки можуть лежати у сервісних центрах по 6-8 тижнів. Відсутність деталей стала проблемою для власників пристроїв від Asus, Acer, HP, Huawei, Lenovo та Apple. І навіть така елементарна проблема як заміна клавіатури перетворюється на справжній головний біль для співробітників сервісних центрів та власників гаджетів. Виходом стала закупівля у Китаї простих моделей, які потім розбираються на запчастини, проте саме замовлення та його доставка займають порівняно багато часу.

Необхідність закуповувати у Китаї підсанкційні мікросхеми, необхідні для ремонту та виробництва електроніки у Росії, відкрила іншу проблему. Частка бракованих мікросхем у цих поставках збільшилася за минулий рік із 2% до 40%. Такі мікросхеми часто закуповуються не у безпосереднього виробника, а посередників, які не відповідають за якість продукції. Тому очевидно, що на росіян чекають у майбутньому ще більш серйозні труднощі з оновленням та ремонтом робочої техніки.

Але не лише на звичайних покупців чекають проблеми з технікою. У російського бізнесу складності не менші – більше половини російських компаній залишилися без технічної підтримки через звільнення з російського ринку іноземних вендорів.

Ще однією актуальною проблемою стало уповільнення швидкості мобільного інтернету, що стало прямим наслідком дефіциту зарубіжного обладнання.

Софт та онлайн-сервіси

Багато іноземних компаній самі відмовляються працювати на російському ринку і блокують можливість клієнтів із цієї країни користуватися їхніми продуктами. Наприклад, у жовтні Zoom став відключати російські виші від свого сервісу, які купили комерційні ліцензії для цього продукту. Корпоративний месенджер Slack також став відмовляти російським компаніям у використанні сервісу. Відключення почалися ще в березні 2022 року, а в березні 2023-го у Slack вирішили, що російським каналам на платформі не місце і заблокував усі робочі простори (чати), створені російськими користувачами.

Обмеження ліцензій для користувачів Adobe Creative Cloud стало продовженням цієї тенденції. Дизайнерам та ілюстраторам з Росії доводиться переплачувати за ліцензії за допомогою посередників або скористатися піратськими версіями цих товарів.

Першим помітним блокуванням російських сервісів з початку війни стало визнання компанії Meta екстремістською та подальше обмеження доступності сервісів цієї компанії в країні. За рік аудиторія сервісів Meta в країні обвалилася — аудиторія Instagram в Росії впала в 5 разів (з 31% до 6%), а Facebook — в 3,5 рази (з 7% до 2%).

Хоча YouYube поки не заблокували (хоча такий розвиток подій не можна виключати ), обмеження у монетизації російських блогерів відобразились на їхніх доходах. Доходи від реклами десяти найбільш популярних російських YouTube-блогерів у 2022 році зменшилися.

Кібератаки та витоки даних

Неочевидним результатом санкцій стала кіберуразливість російських компаній. Експерти підрахували, що понад 96% російських компаній не захищені від зломів. Прямі наслідки цієї ситуації росіяни та російський бізнес вже відчув у 2022 році. У третьому кварталі зловмисники зламали понад 110 млн акаунтів, що належать російським користувачам. У цілому нині Росія опинилася першому місці у світі за кількістю зломів.

2022 став рекордним роком для ще одного показника, що демонструє проблеми з кіберзахистом в Росії. Лише за літо 2022 року понад 140 баз російських компаній було зламано та злито в Мережу, причому лише у серпні було зафіксовано 75 випадків витоків. Найбільш гучним зломом став витік даних користувачів сервісу "Яндекс.Еда", зафіксований у березні 2022 року. У цей витік потрапила база даних, що складається з 49,4 млн. рядків, в яких зазначені дані замовлень, прізвища та імена клієнтів, номери телефонів, адреси. Іншими словами, цей витік сприяв появі в публічному доступі даних багатьох росіян, у тому числі агентів ГРУ.

Вимога Путіна використовувати лише вітчизняні антивіруси не врятує росіян, особливо на тлі того, що російські компанії відрізали від платформи обміну інформацією про вразливість. Це означає, що російські антивіруси не будуть отримувати дані про нові вразливості, не зможуть реагувати на них. Що, своєю чергою, поставить під удар їхніх клієнтів.

Digital-ізгой

Санкції проти "Лабораторії Касперського", провідного російського розробника антивірусного та захисного ПЗ лише посилять проблеми з кібербезпекою в країні. Цей інструмент заборонив багато європейських компаній, і це на тлі того, що в США вже кілька років діє заборона на продукцію Касперського в державних структурах. Масові відмови російським розробникам у наймі в іноземні компанії дуже комічно корелює із забороною цим же ІТ-фахівцям віддалено працювати в російських компаніях.

Навіть компанія "Яндекс", російське технологічне диво, стала знедоленим бізнесом у світовому ІТ. Щоб зберегти бізнес і отримати можливість працювати ще десь, а не тільки в Росії, "Яндекс" змушений поділитися на кілька структур таким чином, щоб усі операції, пов'язані з Росією, були виділені в окрему компанію і не стосувалися інших підрозділів колись головного конкурента Google на кириличному ринку онлайн-пошуку.

Нетехнологічне майбутнє

У сучасному технологічному світі існувати за віртуальними чи штучно створеними цифровими кордонами, в принципі, можна. Але таке існування апріорі означає відставання у всіх сферах, пов'язаних із ІТ, іншими словами, у всіх секторах економіки.

Поки що Росія не реалізувала "Чебурнет" — суверенний інтернет. Швидше за все, лише тому, що влада розуміє, що наслідки такого рішення не підуть нікому на користь. Тим не менш, санкції вже зробили Росію країною-ізгоєм, на яку чекає зовсім не світле, і точно не технологічне майбутнє.