Повна цифра. "Інтеру" та "1+1" не вдалося захистити печерне телебачення
Повністю замінити аналогове телемовлення на цифрове Україна повинна була ще більше трьох років тому, точніше, до 17 червня 2015 р. Таке зобов'язання встановлено міжнародним меморандумом "Женева-2006", який Україна разом з іншими країнами підписала в грудні 2006 р. Однак Нацрада по телебаченню і радіомовленню і з його подачі уряд кілька разів зсували цей термін, в останній раз — на 31 серпня 2018 р. Причому в двох пілотних регіонах — місті Києві та Кіровоградській області — використання технології аналогового телемовлення було припинено на місяць раніше, з 1 серпня.
Якби в Києві та на Кіровоградщині виникли великі проблеми з переходом на цифру, напевно, уряд поостереглось б поширювати експеримент на всю країну. Але найгірші побоювання не виправдалися. Про те, як підготуватися до переходу на цифру, досить докладно розповідали самі телеканали. І ще з другої половини липня в торгових мережах, на ринках, в онлайн-магазинах виник ажіотаж на придбання ТВ-приставок Т2. Зріс попит і на телевізори з вбудованими тюнерами Т2. Також збільшилася кількість користувачів кабельного і супутникового телебачення.
За даними, які навів відповідальний секретар Нацради Олександр Ільяшенко, до переходу на цифру в Україні було приблизно однакове число абонентів аналогового ефірного ТБ, супутникового і кабельного. У сільській місцевості близько 50% дивилися аналогове ТБ, 40% — супутникове, 10% — кабельне. У містах розподіл було дзеркально симетричний: 50% дивилися кабельне ТБ, 10-15% — аналогове, інші — супутникове. Прогнозується, що серед тих домогосподарств, які досі дивилися аналогове ТБ, кожне третє перейде на кабельне або супутникове, а інші віддадуть перевагу цифровий ефір. Таким чином, в результаті кабель і супутник будуть мати майже 40% глядачів, а цифрове ефірне ТБ — трохи більше 20%.
Кабмін на засіданні 29 серпня не став ще раз відсувати терміни переходу на цифру. Однак на прохання Нацради уряд вирішив зберегти до 31 грудня 2018 р. аналогове телемовлення в Донецькій і Луганській областях, а також у населених пунктах Харківської, Сумської та Чернігівської областей біля кордону з Росією. "У співпраці з Мининформполитики ми будемо збільшувати кількість передавачів і кількість мовців, які працюють на підконтрольній території і мовлять на непідконтрольні уряду території", — пообіцяв член Нацради Сергій Костинський. За його словами, планується будівництво нових телевеж, з допомогою яких буде здійснюватися цифрове і аналогове мовлення на Донбас.
Також до кінця року зберігається аналогове мовлення для Національної суспільної телекомпанії України та низки місцевих телекомпаній, які не мають ліцензій на цифрове мовлення. Таким чином, ті українці, які зараз по тим або іншим причинам не можуть перейти ні на цифру, ні на кабель, ні на супутник, поки що не залишаться зовсім без телебачення.
Зараз цифрове ефірне ТБ доступно 95% населення України, без урахування окупованих територій. З часом будуть охоплені і залишаються "білі плями", хоча навряд чи ці обіцянки встигнуть здійснитися до кінця року. У той же час для тих, хто перейшов з аналога на цифру, виграшем має стати покращення якості телекартинки і збільшення кількості каналів, що приймаються. Для передачі цифрового сигналу потрібен набагато більш вузький діапазон частот, чим для аналогового, тому замість одного аналогового каналу можна передавати десяток цифрових. Причому такий сигнал більш стійкий до перешкод і вимагає меншої потужності передавача. У різних регіонах поки що транслюється різну кількість каналів. Як мінімум обіцяють наявність 32 каналів, але в деяких регіонах вже можна приймати 48 цифрових каналів.
Найбільший опір переходу на цифру надавали телелидеры — канали "Інтер" і "1+1". Голова Нацради Юрій Артеменко пояснював це тим, що ці канали мали найбільше покриття в аналоговому телебаченні, а після переходу на цифру всі загальнонаціональні канали будуть мати однакове покриття. Канал "1+1" у своїх новинних програмах на початку 2017-го та навесні 2018-го проводив кампанії проти переходу на цифру, лякаючи глядачів, що ті залишаться "без улюблених телеканалів", а телевізори "просто згаснуть назавжди". Нещодавно "1+1" подав позови до Окружного адміністративного суду Києва проти Кабміну і Нацради. Зокрема, канал просить визнати протиправним та нечинним рішення Кабміну про відключення аналогового мовлення з 31 серпня 2018 р. За позовом "1+1" проти уряду суд відкрив провадження 13 серпня та призначив підготовче судове засідання на 26 вересня. Не будемо передбачати рішення суду, але варто відзначити, що канал попросив суд до закінчення судового розгляду зупинити дію оскаржуваної каналом постанови Кабміну, проте 13 серпня суд відмовив у задоволенні цього клопотання.
