Barbie-манія і таємниця нейромережі. Чому не варто перетворювати себе на ляльку
Barbie-манія проявляється не лише у засиллі рожевого одягу у підлітків, які йдуть дивитись фільм про улюблену ляльку. Соцмережі окупували фотографії, стилізовані під Барбі та Кена
В два кліка: як Барбі може стати кожен
Останні декілька днів соцмережі заполонили фотографії користувачів, стилізовані під Барбі чи Кена. Ці знімки буквально втілюють в життя ідею про те, що Барбі може стати кожен чи кожна. Знімки, по великому рахунку, малореалістичні, але вони доволі гарні та схожі на людей, які вирішили перетворитися на відомих персонажів.
Для перетворення себе у Барбі (чи Кена) юзери використовують BaiRBIE.me. Це відносно новий онлайн-сервіс (дата реєстрації його доменного імені – 17 липня, що видно по даним Whois). На сайті сказано, що він належить Rvnway, американській брендинговій компанії.
Щоб скористатись BaiRBIE.me, потрібно на сайт завантажити фотографію, причому не будь-який знімок, а доволі чіткий, високої якості, де людина прямо живиться на камеру. Потім у налаштуваннях сервісу можна вибрати колір волосся, расу, стать (визначивши, кого ви генеруєте – Барбі чи Кена) та залишити свою електронну пошту. В результаті безкоштовно можна буде отримати чотири фотографії Барбі чи Кена із своїм обличчям (чи обличчям іншої людини, чиї фото використали для генерації картинок). Протягом останніх декількох днів перетворили у Кена та Барбі багатьох відомих українців – Володимира Зеленського, Сергія Притулу, Валерія Залужного.
Ця Барбі-манія викликала цікавість користувачів соцмереж, що опікуються приватністю та захистом даних. Вони ретельно перевірили профілі співробітників Rvnway та знайшли там дизайнерку-росіянку, зробивши висновок, що сам проект є хоча б частково російським.
Так вважати, принаймні на сьогодні, підстав немає. BaiRBIE.me – це ресурс американської Rvnway, яка вирішила скористатись Барбі-хайпом і вдосконалити свої цифрові інструменти, в цьому випадку – сервіс генерації зображень. Окрім того, компанія-власник BaiRBIE.me таким способом могла вирішити прорекламувати свій сервіс генерації зображень.
Угода BaiRBIE.me з користувачем не містить особливо скандальних пунктів, більше того, в ній сказано, що згенеровані зображення можна використовувати з комерційною метою, а авторські права на створений контент належить користувачам, які генерували картинки за допомогою BaiRBIE.me. В угоді лише сказано, що сервіс використовуватиме зображення для вдосконалення власного продукту. Тобто, дані користувачів, в цьому випадку – фотографії – стануть такою собі "іжею", "паливом" для нейромережі BaiRBIE.me та допоможуть їй ставати кращою. Це на додачу до електронної адреси, яка необхідна для того, аби користувачі могли в принципі бавитися із BaiRBIE.me.
Єдиним проблемним пунктом угоди є те, що "BaiRBIE може змінити чи замінити будь-які Умови надання послуг або змінити, призупинити чи припинити надання сервісу" й "Продовження використання вами Сервісу після публікації будь-яких змін до Умов надання послуг означає згоду з цими змінами", хоча й він, по великому рахунку, стандартний. Дуже рідко коли онлайн-сервіси повідомляють про зміну Умов надання послуг та просять явну згоду на прийняття цих змін. Мабуть, такий випадок стосувався лише сервісу WhatsApp у 2021 році, що тоді викликало обурення користувачів та відтік аудиторії.
Це ж було вже. Але серйозніше
Дивлячись на BaiRBIE.me, мимоволі згадується схожа історія з мобільним додатком – популярним у 2019 році FaceApp, навколо якого було набагато більше обговорень.
Той додаток зістарював обличчя на фотографіях, які йому так само передавали добровільно користувачі. Проте "зрада" стосовно FaceApp сплила дуже швидко – виявилось, що цей додаток було розроблено у Санкт-Петербурзі компанією, заснованою колишнім співробітником "Яндекса".
Згодом американський сенатор звинуватив у передачі персональних даних користувачів FaceApp у Росію, а за півроку ФБР назвало цей додаток критичною загрозою для США – ніби-то російська ФСБ має доступ до даних користувачів.
Інший небезпечний додаток російського походження, який став популярним на початку війни — NewProfilePic, принцип роботи якого схожий на BaiRBIE.me. Цей додаток збирав набагато більше даних користувача та запитував доступи до даних його гаджету, а його офіс знаходився в Москві неподалік від Міноборони Росії.
Дані як загроза
Головна небезпека будь-яких легітимних, на перший погляд, цифрових інструментів, полягає в їх доступі до даних користувачів та в тому, які ці дані використовуються – до прикладу, куди вони передаються і з якою метою. Часом для отримання таких даних і створюються привабливі цифрові інструменти та пропонуються потрібній аудиторії. Ще минулого літа ГУР попереджав про створення мобільних додатків, що маскувалися під ігри. В цих іграх геймерам потрібно було передавати фотографії чи геолокації певних місць, хоча насправді ці фото потрібні були окупантам для уточнення місць, да знаходяться військові об’єкти та об’єкти критичної інфраструктури.
Проблеми безконтрольної передачі даними для українців є особливо актуальними й зараз. До прикладу, нещодавно пасажири одного з автобусних перевізників виявили, що дані про їх переміщення передаються російській афільованій з нею компанії.
Труднощі з обігом даних є актуальними не лише в Україні. Сучасні цифрові інструменти часто містять вбудовані способи передачі даних про користувачів. До прикладу, для того, аби краще розуміти свою аудиторію, сайти часто використовують Facebook Pixel – аналітичний інструмент, який обмінюється даними з продуктами компанії Meta (Facebook, Instagram) та допомагає використовувати ці дані про аудиторію, до прикладу, для демонстрації реклами. Саме цей інструмент (та декілька аналогічних) відповідає за знайому всім ситуацію – достатньо лише один раз дати пошуковий запит, до прикладу, "купити диван", що ці дивани потім переслідували вас по всім сайтам та соцмережам.
Одна справа, коли такі аналітичні пікселі передають дані про дивани чи тенісні ракетки, і зовсім інша справа – коли так "гуляють" дані про медичні діагнози чи фінансові проблеми. До прикладу, онлайн-платформа психологічної допомоги BetterHelp передавала дані про користувачів третім сторонам, в тому числі – соцмережам для рекламного таргетингу.
Подібні речі робили американські аптеки, які надсилали конфіденційну інформацію про здоров'я та вподобання покупців у Facebook або інші платформи. Цією інформацію могла бути історія покупок користувача. Натомість самі юзери не підозрювали, що комусь, окрім власне аптеки, відомо, що вони купували антидепресанти, тести на вагітність чи експрес-системи для аналізу на ВІЛ.
Паливо для сервісів
Дані, які передаються BaiRBIE.me, компанія планує використовувати для навчання і вдосконалення своєї нейромережі, яка власне й генерує зображення. Нейромережа – це спеціальна програма (онлайн-сервіс), який уміє виконувати різні задачі. Для навчання нейромережа потребує великих обсягів даних. Вона їх аналізує, вчиться, намагається побачити певні закономірності і вдосконалює свої уміння. Загальні принципи навчання нейромережі де в чому повторюють роботу людського мозку, який теж може навчатися на власному досвіді та досвіді інших людей.
Для навчання нейромереж чи більш складних мовних моделей (чатботів) потрібні дані. Багато з них використовують дані, доступні онлайн, проте деякі соцмережі та фотохостинги забороняють використовувати дані своїх користувачів для інших сервісів, в тому числі для навчання нейромереж. То ж в BaiRBIE.me пішли іншим способом – запропонували користувачам актуальний інструмент в обмін на їх дані.
Проблеми кругообігу даних в інтернеті
Найбільша проблема стосовно BaiRBIE.me та інших сервісів, про які ми розповіли вище, полягає навіть не в тому, які дані вони збирають – власне, з цим у BaiRBIE.me особливих складнощів наразі немає. А в тому, куди ці дані потім передаються і як їх використовуватиме умовна третя сторона, яка в якийсь момент стане партнером BaiRBIE.me та отримуватиме, до прикладу, електронні адреси та фотографії користувачів BaiRBIE.me.
В угоді сказано, що компанія може змінити її в будь-який момент і вимагає, щоб користувачі час від часу її перечитували. Така вимога — це лицемірство, зашите у юридичні формулювання. Адже зрозуміло, що 99,9% користувачів ніколи не читають угод, а, навіть прочитавши один раз, не перечитують їх. Більше того – не можна гарантувати, що в оновленій версії сервісу не міститимуться запити на доступ до чутливіших користувацьких даних, до прикладу, до геолокації чи IP-адреси. А це уже в комбінації із електронною адресою допоможе деанонімізувати користувача.
Серйозність проблеми із безконтрольним обігом та доступом до даних останній рік можна зрозуміти, якщо стежити за тим, як у США намагаються заблокувати TikTok саме через проблеми з контролем доступу до даних американців.
Здорова параноя
Інструменти на кшалт BaiRBIE.me не є критично необхідними. Розробники додатку хайпують на Barbie-істерії і таким чином вирішують свої власні задачі – формують даних електронних адрес, збирають базу фотографій для навчання нейромережі та оцінюють попит користувачів на їх сервіси.
У безкоштовному інтернеті товаром є ми та наші дані – це відоме твердження ідеально підходить тому, що робить BaiRBIE.me. Лише от якщо ми безкоштовно користуємося пошуковою системою чи браузером, віддаючи наші дані, ми отримаємо реальну користь від цих інструментів.
Що стосується BaiRBIE.me, то ця одноденна забавка уже за кілька днів перестане бути такою цікавою. Тому навряд чи варто віддавати їй свої дані та годувати її нейромережу своїми фотографіями. Особливо сьогодні, в час війни, мабуть краще включити здорову параною та не стати жертвою онлайнової Barbie-істерії.
