Артур Вельф: По-іншому мізки тут влаштовані не тільки у дорослих, але і у дітей
Пару днів тому мої сини (їм 6 і 8 років) попросилися пограти у футбол з компанією італійських хлопців 10-13 років, які ганяли м'яча на одній з площ міста. Ті розподілили їх по командам, і почали грати.
Зрозуміло, що у молодшого - Еріка - не дуже виходило ефективно грати вдвічі проти старших суперників. Але що мене здивувало - так це поведінка італійських пацанів. Вони могли просто грати, не звертаючи уваги на малюка, але замість цього вони спеціально давали йому пас, гравці суперника при цьому припинялися і давали йому час для обробки м'яча, а коли Ерік віддав прекрасний (насправді) пас врозріз між гравців суперника, після чого був забитий гол, кожен пацан з його команди підійшов до нього, висловив комплімент, і дав п'ять. Ерік, звичайно, весь сяяв після цього.
Згадуючи своє радянське дитинство, такий рівень емпатії у підлітків мені здається вражаючим. Мабуть, по-іншому мізки тут влаштовані не тільки у дорослих, але і у дітей. А від такого ставлення до слабшого, закладеного ще з дитинства, виростає і зовсім інше, ніж у нас, ставлення до людей з обмеженими можливостями.
Джерело: facebook.com
