Алло, це пральня? Як Мінкульт буде вчити візії України

План дій Кабінету Міністрів, проект якого в ніч на понеділок опублікували на сайті Верховної Ради, схоже книзі пророцтв: "Все буде добре, але ми не скажемо, як". У ньому повно оптимістичних прогнозів і обіцянок, але при цьому нічого не говориться про механізми виконання цих обіцянок. А якщо побіжно згадується, то викликає ще більше питань і сумнівів. Мабуть, найзагадковіший розділ стосується програми новоствореного Міністерства культури, молоді і спорту, яке очолив медіаменеджер Володимир Бородянський.

Чи нам потрібен патріотизм

Перша ж заявлена в плані мета: "Громадяни України відчувають свою приналежність до єдиного українського культурного простору". Саме над цим у міністерстві планують працювати наступні п'ять років. Є навіть показники ефективності: більшість громадян розуміють, усвідомлюють і поділяють образ (візію) України. Так і хочеться через пару років підійти до громадянина на вулиці і з хитрим прищуром його запитати: а як тобі, люб'язний, візія України, поділяєш? Головне після цього ретируватися, оскільки на зустрічне запитання "а що таке ця сама візія" виразної відповіді саме міністерство поки не надало.

Як випливає з програми Кабміну, образ України включає в себе роль і місце України у світі, роль і відповідальність держави, роль і відповідальність громадян перед собою, іншими громадянами, державою і світом. Шкода, в документі не відображені особливості, які відрізняють українського громадянина в спілкуванні з співгромадянами від жителів інших держав. Наприклад, у якійсь умовній країні Х громадяни поголовно під ноги плюють і дзвонять без попиту в три години ночі, а у нас всі громадяни культурні, сміття до урни доносять та пісні у нас знову ж красиві.

Словом, ніж такі особливі громадяни України поки що абсолютно незрозуміло, зате в Мінкульті вже знають, як цих самих громадян змусити відчувати себе частиною українського культурного простору. Для цього, виявляється, потрібно створити спеціальні програми в національних музеях, а також зобов'язати театри, концертні зали і філармонії не менше 30% репертуару віддавати під сучасні українські та іноземні твори. З тим, що наші музеї давно пора реформувати, сперечатися ніхто не буде, але от чи вдасться хорошою експозиції змусити громадянина відчути себе частиною єдиного українського простору поки не дуже зрозуміло.

З цією ж метою планується підтримувати створення "суспільно значущого контенту", який буде "сприяти відчуттю громадянами своєї приналежності до України" і того, що "громадяни поділяють візію України". Контент - це кіно, теле - і радиопродукты, цифрової та літературний контент. Власне, більше ні про книги, ні про кіно згадок в програмі немає. Як немає вказівок на те, який саме контент мається на увазі. Приміром, набили всім оскомину "Свати" чудово ілюструють відносини між громадянами і ставлення громадян до держави - чи можна вважати їх гідними представляти "візію України"?

Єдина конкретика міститься в останньому абзаці розділу, присвяченого створенню єдиного культурного простору: Мінкульт має намір запустити програми, які будуть стимулювати школярів і молодь подорожувати по Україні. В наступному році відомство має намір відправити в подорожі 250 тис. осіб, а з 2021-го - не менше 500 тис. чоловік в рік. Але куди, як і з ким подорожувати - питання поки відкрите.

Окультурити всіх

Така амбітна мета міністерства - дати людям (тут вже без громадян) вибір і можливість споживати доступні культурні продукти. Причому є навіть показник ефективності: збільшення вдвічі кількості людей, які відвідують культурні події. Мета, безумовно, благородна, тільки хотілося б знати, яке саме число в Мінкульті збиралися збільшувати вдвічі? У програмі не зазначено, скільки українців сьогодні ходить на концерти і виставки, зате є шляхи залучення широких мас до культури.

Так, першим же ділом відомство обіцяє збільшити кількість місць проведення суспільного діалогу. При цьому створюється враження, що цей діалог потрібно проводити або в столиці, або в глибинці: у документі йдеться про завершення проектів будівництва музею Небесної сотні і другої черги музею Голодомору, а також про створення мультифункціональних центрів в громадах. Львів, Одеса, Чернігів та інші міста, в яких і музеїв, і інших місць для проведення культурного дозвілля достатньо, з поля зору міністерства якось випали.

Натомість українцям пообіцяли підвищити якість культурних послуг. Так, наприклад, відмічено, що відомство має намір запровадити держпідтримку проектів і програм, а не просто містити колективи". Цілком ймовірно, що безліч народних та аматорських колективів, які діють в Україні, перестануть отримувати зарплату від міністерства. При цьому, до речі, в програмі немає жодної згадки про школи мистецтв - їх передача на баланси місцевих властей в свій час викликала хвилю обурення, оскільки на місцях відмовлялися виділяти кошти на функціонування таких установ.

Ще з цікавого: міністерство має намір залучити додаткові кошти на розвиток культурних пам'яток допомогою механізму державно-приватного партнерства. Під останнім в Україні найчастіше розуміють концесію. На ділі це може означати, що в країні, наприклад, можна буде брати в оренду палаци і замки.

Також обіцяють створити єдиний електронний квиток для всіх культурних і мистецьких установ. Правда, судячи з досвіду впровадження цього квитка у київському транспорті, затію чекають нелегкі випробування. Обіцяють, до речі, істотно посилити відповідальність за недбале ставлення до національного надбання. Цікаво, чи потраплять під це визначення мешканці старовинних будинків, обивающие пластиковою вагонкою балкони?

Пасіонарії, вперед!

У Мінкульті вирішили не тільки вдвічі збільшити кількість культурних людей, але і вдвічі збільшити частку населення, яка бере участь у суспільному житті. Правда, тут вже є хоч якась конкретика: через п'ять років у цій самій суспільного життя повинні приймати участь 12% дорослого населення і 25% молоді.

Як зазначено в документі, "ми хочемо змінити сприйняття "своє" і "суспільне" і залучити активну, пасіонарних частину суспільства до того, що вона розуміла і відчувала свій вплив на зміни навколо себе шляхом своїх прямих дій". Під такими діями мається на увазі участь у громадських організаціях і будь-яких інших діях на благо суспільства.

Не уточнюючи, які дії йдуть на благо суспільству, міністерство обіцяє підтримувати програми волонтерства та соціальної активності. І ось тут цікавий момент: у програмі відзначено, що благодійність і волонтерство повинні стати сферою, де будуть зрозумілі і прозорі правила. Ймовірно, міністерство має намір контролювати благодійників та волонтерів, а також диктувати їм, як діяти.

Втім, все виключно з благородною метою: весь цей комплекс заходів повинен "сприяти підвищенню соціальної активності і мобільності населення, що позитивно вплине на мобільність економіки і продуктивність праці".

На зарядку ставай

Оскільки нове міністерство відповідає ще й за спорт, цьому питанню приділили особливу увагу. Так, міністерство обіцяє "збільшення до 40% кількості людей, які регулярно займаються спортом або фізичною активністю". Як збираються виміряти цей показник і скільки українця сьогодні, на думку міністерства, ходять на тренування в спортзали, на даний момент залишається таємницею.

Між тим міністерство чітко визначилося з пріоритетами: фінансувати будуть в першу чергу масовий спорт, а вже в другу - професійних спортсменів. Причому перелік видів спорту, які підтримають за рахунок державних коштів, що мають намір переглянути та урізати. Так що нас напевно чекає низка цікавих скандалів.

Зате звичайним людям нададуть доступ до спортивної інфраструктури, а в партнерстві з місцевими громадами запустять програму по будівництву мультифункціональних спортивних комплексів. У свій час по Україні прокотилося кілька хвиль масового будівництва футбольних майданчиків, але футболістами, чомусь, більшість українців так і не стало. Та й зведення спорткомплексів питання спірне - у сусідній Білорусі вклали величезні кошти в будівництво і роботу по всій країні льодових стадіонів, які здебільшого пустують.

Немає фейкам і контенту з Росії

Так як Міністерство інформаційної політики ліквідували, турбота про информполе лягла на плечі Міністерства культури, молоді і спорту. І тут відомство заявило дуже цікаву мета на наступну п'ятирічку: "Українець рідше зіштовхуються з маніпулятивними і фейковими новинами, повідомленнями матеріалами". Є навіть показники ефективності виконання: обсяг маніпулятивного контенту повинен знизитися вдвічі, як і споживання контенту держави-агресора.

Як зазначено в документі, в умовах гібридної війни важливі навички критичного мислення, а також стійкості до маніпуляцій і агресивним новин. Але навіть якщо у людини це критичне мислення є, його може збити з пантелику маніпулятивна фейковая інформація. Тому у міністерстві обіцяють створити якісний інформаційний простір шляхом ідентифікації маніпулятивного контенту". Так і кортить запитати, чи домовився пан Бородянський з паном марком Цукербергом про те, щоб у "Фейсбуці" регулярно вискакувала напис "Українець! Будь пильний - тобою маніпулюють!"

Особливий інтерес викликає саме поняття "маніпулятивного контенту" - хто буде вирішувати, чи є маніпуляція і якого роду? Адже, не рівна година, маніпулятивним назвуть, наприклад, все, що йде врозріз з лінією партії. Склянка може бути наполовину порожній і одночасно наполовину повний.

У міністерстві також обіцяють боротися з інформаційними атаками з боку країни-агресора і домогтися того, щоб контент звідти споживали вдвічі рідше. Про яке контенті йдеться, як збираються знижувати його споживання і, головне, як вимірювати цей показник, теж нічого невідомо. Між тим в країні і без того заблоковані російські ресурси. Втім, в документі Росія прямо не названа - йдеться про країни-агресора. А хто знає, чи не вирішить нова Верховна Рада зарахувати до таких країн ще когось за компанію.

При цьому найголовніше, що ліквідувавши маніпуляції і контент країни-агресора в міністерстві сподіваються зменшити кількість соціальних конфліктів. Пам'ятаючи про теми, які найчастіше виступають громадськими подразниками, можна готуватися до того, що в Україні скоро з'явиться аналог "радянського інформбюро", інформація від якого буде кришталево чистою і приємною.

По містах і селах

Наостанок у програмі згадали і про туризм. За п'ять років кількість людей, які виїжджають в іншу область, має зрости вдвічі, а кількість іноземних туристів щороку має збільшуватися на півмільйона.

Яким чином залучати туристів у міністерстві поки що не розповідають - зазначено, що слід визначити місце України на туристичній карті, створити бренди з існуючих точок тяжіння і запустити внутрішні і зовнішні програми з їх промотирування. Бренди, до речі, в Україні створюють регулярно - згадати хоча б Спритка і Гарнюню, які свого часу неабияк повеселили публіку, так і затверджений не так давно бренд Ukraine now. Але розкручувати і без того розкручені "існуючі точки тяжіння" навряд чи має сенс - у Львові, до прикладу, вже заговорили про джентрифікації, коли туристи витісняють корінних жителів на околиці міста. Тут би зайнятися промоцією і розвитком глибинки, куди часто без особистого транспорту і не доберешся.

Окремі українські міста регулярно фігурують в топах туристичних напрямків, так що яке-ніяке, а місце на туристичній карті світу Україна займає. Тут би потурбуватися сервісом - левову частку житла здають туристам нелегально, та і ціни на відпочинок в Україні можна порівняти з європейськими курортами, а ось обслуговування часто кульгає на обидві ноги. Між тим без даних про реєстрацію в готелях і хостелах неможливо з'ясувати, скільки саме туристів відвідали країну - Держприкордонслужба фіксує сам факт в'їзду іноземця в країну, але не те, з якою саме метою він її відвідує.

І наостанок

Багато ініціативи, запропоновані в програмі дій Кабміну, слід було реалізувати вже давно. Це і зміна принципу роботи музеїв, і розвиток туризму, і пропаганда занять спортом. Ось тільки викладені ці ініціативи так, ніби писали їх похапцем, намагаючись вразити читача пасіонаріями і мультифункціональними комплексами. Безглуздими виглядають і окремі пропозиції, і плановані результати. А найголовніше - невідомі механізми досягнення цих результатів. Не будуть бюджетників виганяти на ранкову зарядку, щоб відрапортувати про 40% українців, які займаються спортом? Не стане будівництво мультифункціональних культурних комплексів у регіонах черговим місцем розпилу коштів? Не надінуть на пресу намордники, звинувативши в маніпуляціях? І які санкції чекають на тих, хто не зможе відповісти на запитання, чи поділяє він візію України?