Афіни і Атени. Як новий правопис має об'єднати українців
Священник, индик, проєкт. Новини про те, які слова вже незабаром українці можуть почати писати по-новому, облетіли інтернет ще тиждень тому. Однак лише зараз члени Української національної комісії з питань правопису вирішили розповісти громадськості, чому правопис вирішили змінювати і які, власне, зміни, зафіксовані в документі - нову редакцію на прес-конференції представили заступник Міністра освіти і науки України, співголова Української національної комісії з питань правопису Максим Стріха та директор Інституту мовознавства імені Олександра Потебні НАН України, член комісії Богдан Ажнюк. Втім, про самі зміни в правописі говорили мало - присутнім влаштували історичний екскурс, а також довго розповідали про те, що мова змінюється, а отже й правопис має встигати за віяннями часу.
До революції 17-го року жодного офіційного органу, що опікувався би питаннями української мови, не існувало. Лише в 1919-му році, після створення Академії наук, були затверджені правила правопису - вперше мову кодифікували не зусиллями аматорів, а науковців. В 1925-му році уряд вже УРСР створив комісію з удосконалення правопису, в 1927-му у Харкові провели мовознавчу конференцію, за результатами якої було ухвалено так званий "харківський" правопис, який вважається класичним. Втім, у 30-х роках розпочались репресії, від яких постраждала і мова: українську спробували максимально наблизити до російської. Так, скажімо, з української фактично зникла буква ґ. Перестав вживатись давноминулий час, якого немає у російській. Кличний відмінок оголосили кличною формою, аби зрівняти кількість відмінків в українській та російській. Лише в 90-х роках окремі норми харківського правопису знову стали нормою.
Однак за понад 80 років мова суттєво змінилась, тож і норми її вживання слід було підкоригувати. Втім, завадила, як кажуть науковці, політика: в Україні двічі заявляли про спроби змінити редакцію правопису, і двічі процес зривався через надмірну політизацію.
Тож цього разу вирішили тримати все в таємниці: комісію було сформовано ще в червні 2015-го, однак за три роки публічно про свою роботу її члени не звітували. Зізнаються, що і далі воліли б працювати без зайвої уваги громадськості і обговорювати нову редакцію в колі лінгвістів, однак на заваді встало законодавство: нову редакцію правопису має затвердити Кабмін, а всі урядові рішення такого характеру спершу мають пройти громадське обговорення (воно триватиме до 15 вересня). За словами Богдана Ажнюка, пропозиції надсилають дуже активно. Причому більшість з них взаємовиключна: одні вимагають послуговуватись харківським правописом, інші впевнені, що правопис взагалі не варто змінювати. Втім, каже науковець, певна користь від широкого обговорення є - скажімо, завдяки коментарям фахівців з корейської чи китайської мови можна краще передати географічні назви чи власні імена.
Члени комісії стверджують, що не мали на меті здійснити революцію в правописі - основним завданням стало повернення окремих норм харківського правопису, а також певна їхня модернізація і навіть спрощення. Водночас у правописі залишили варіативність: багато слів мають різні варіанти написання та можуть по-різному наголошуватись. Як заявив процесор Ажнюк, мова повинна об'єднувати людей територіально і історично. Тож основні баталії точились навколо того, який варіант написання чи наголосу вважати за норму - наддніпрянський, волинський чи галицький. Втім, каже науковець, свого часу у Харкові теж ламали списи з цього приводу. І хоч у підсумку абсолютного консенсусу досягти не вдалось, новий правопис почали використовувати і в Радянській Україні, і на Галичині, і в діаспорі.
Що стосується нової редакції, то її автори наголошують: українська мова варіативна і цю варіативність намагались максимально зберегти. Тож тепер, скажімо, однаково правильно буде писати Афіни і Атени, Гамбург і Гамбурґ, індик і индик, кафедра і катедра. Втім, якщо йдеться про офіційне діловодство, то тут з варіативністю не дуже - використовуватиметься перша запропонована правописом норма. Тобто, в газеті написати Атени можна, а от в заяві на отримання візи слід буде писати Афіни.
Детально на змінах у правописі під час прес-конференції не зупинялись - мовляв, не так там вже й багато нового. Втім, "ДС" погортала проект і знайшла чимало цікавого. З найбільш резонансних пропозицій - священник з двома буквами "н" та проєкт. У словах з латинським коренем -ject- звукосполучення [je] послідовно передаватиметься через українське є, тож крім проєкту слід звикати до проєкції. Окрім того, правильно писати секво́я, фоє, єті, Савоя і Гоя.
Згідно з новими правилами в художніх текстах іменники третьої відміни на -ть після приголосного, а також слова кров, любов, осінь, сіль, Русь, Білорусь у родовому й давальному відмінках можуть набувати як варіант закінчення -и: гідности, незалежности, радости, смерти, чести, хоробрости; крови, любови, осени, соли, Білоруси, Руси.
За новими правилами тепер буде писатися невідмінюваний числівник пів у значенні половина: пів áркуша, пів годи́ни, пів відрá, пів Ки́єва, пів Украї́ни. Але якщо про половину не йдеться, то писати слід разом: півáркуш, півкóло, півкýля, півóстрів.
Значна кількість змін стосується власних назв і слів іншомовного походження. Так, назви продуктів яи напоїв, які стали загальними, пишуться з малої букви: купили любительську ковбасу і кока-колу. Назви, до прикладу, машин беруться в лапки і пишуться з великої букви - автомобі́ль "Во́льво", але назва самого цього виробу буде писатись з малої букви - "запоро́жець", "фольксва́ген". У побуті ж назви засобів пересування можуть уживатися взагалі без лапок: приїхали на запорожці; каталися на мерседесі.
З великої літери треба буде писати повні офіційні найменування найвищих церковних посадових осіб - Вселе́нський Патріа́рх, Па́па Ри́мський, Митропол́ит Киї́вський і всіє́ї Украї́ни.
Назви жителів у формі іменників, які утворені від назв населених пунктів із написанням з дефісом, пишуться разом: Івáно-Франкíвськ - івáно-франкíвський, але іванофранкíвці, Нью-Йóрк - нью-йóркський, але ньюйóркці.
Зміни торкнуться і російських прізвищ. Імена та по-батькові за традицією будуть перекладатись, а у випадку з прізвищами закінчення "ой" українською передаватиметься як "ий". Скажімо, Ігор Крутий чи князь Трубецький (виняток - Лев Толстой).
До речі, варіант Україна/Вкраїна пропонують прибрати - залишити хочуть лише Україну.
Уточнено правила написання графічних скорочень: без крапки слід писати грн (гривня), крб (карбованець), млн (мільйон), млрд (мільярд), трлн (трильйон). З незвичних наголосів, зокрема, цЕнтнер і довІдник. І ще багато усіляких речей, детально ознайомитись із якими можна тут.
Після оприлюднення цих змін одразу постало запитання про те, чи не доведеться поспіхом передруковувати шкільні підручники, та й як бути майбутнім випускникам, яким наступного року доведеться складати тести із ЗНО. Члени комісії заспокоюють: зміни будуть впроваджувати поступово, тож абітурієнтам наразі хвилюватися не варто - у тестах пропонуватимуть завдання, яких зміни в правописі не торкнулись. А що стосується підручників для школярів, то в МОН запевняють: ухвалення нової редакції правопису збігається в часі із впровадженням Нової української школи, для якої і так готуватимуть нові підручники. Тож коли саме Атени стануть повноцінним аналогом Афін наразі невідомо. Як і те, чи вдасться новому правопису об'єднати країну. Судячи з реакції преси та соцмереж, це до цього ще дуже далеко.