Доведеться доповісти? Скільки українці будуть доплачувати за лікування після реформи
Трансформація системи охорони здоров'я, що почалася рік тому, триває. У наступному році за планом реформи, прописаному ще в. о. міністра охорони здоров'я Уляною Супрун, медичні заклади України всіх рівнів повинні перейти на нову модель фінансування — кошти вони отримуватимуть від Національної служби здоров'я України (НСЗУ) за послуги, надані пацієнтам за програмою медичних гарантій.
Тарифи на візити до лікарів і самі медики, і пацієнти хочуть почути вже більше року — у Моз кілька разів обіцяли надати громадськості програму медгарантий, але точні суми і перелік послуг досі невідомі. Днями керівник НСЗУ Олег Петренко озвучив лише кілька цифр. Так, з нового року його відомство планує платити медустановам 8500 грн за пологи, 19 500 грн за лікування одного інсульту і 15 800 грн за лікування інфаркту. Решта суми обіцяють озвучити після прийняття держбюджету. Але експерти вже говорять, що впровадження реформи виявилося під питанням.
Лікарні старі, нові закони
За Законом "Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення" всі медустанови України з 2020 р. повинні перейти на нову систему роботи, згідно якої гроші їм будуть нараховуватися залежно від обслуговуваних пацієнтів і проведених досліджень/операцій. Держава сформує перелік медичних послуг, які воно буде гарантовано і безкоштовно надавати українцям за рахунок коштів держбюджету. Причому вартість цих послуг буде однаковою для всієї країни через накладений гіпс ту ж суму отримає і столична лікарня і лікарня в райцентрі.
Пріоритетом програми медгарантий будуть медичні послуги, пов'язані з лікуванням гострого мозкового інсульту, гострого інфаркту міокарда, допомога в пологах і неонатальна допомога, а також ендоскопічні обстеження, спрямовані на ранню діагностику онкологічних захворювань. За ці послуги НСЗУ буде платити медичним установам по пріоритетному тарифом, який дозволить пацієнтам отримувати допомогу безкоштовно і відповідної якості — останнє НСЗУ обіцяють тримати під контролем і в разі чого розривати з медустановою договір про співпрацю. Окремою статтею в програмі медгарантий визначені реабілітація та палиативная допомогу, передбачається збільшення фінансування програми "Доступні ліки" та забезпечення інсулінами.
Але щоб отримати від держави гроші за пролікованих пацієнтів медустанови повинні відповідати певним вимогам. Для початку стати комунальним неприбутковим підприємством, мати діючу ліцензію, необхідне обладнання, персонал і комп'ютери з медичної інформаційної системи для підключення до електронної системи охорони здоров'я. Тільки при дотриманні всіх цих умов Нацслужба здоров'я укладе контракт з клінікою. Повний список таких медзакладів обіцяють опублікувати на сайті служби. Інформувати пацієнтів про можливості отримати послугу безкоштовно намір також за допомогою спеціальних наклейок при вході в будівлю лікарні або поліклініки.
Читайте також: Медреформа на шпагаті. Чому буксують зміни на вторинці
Самі пацієнти зможуть отримати послуги спеціалізованої медичної допомоги безкоштовно тільки при наявності направлення лікаря первинної або лікуючого лікаря. Але є винятки. Безоплатно медична допомога буде надаватися при невідкладному стані, незалежно від того, чи є у пацієнта декларація з сімейним лікарем, а також у тому випадку, якщо пацієнт, у відповідності з медичними показаннями, звернутися до акушера-гінеколога, стоматолога, педіатра, психіатра або нарколога.
"Пацієнт користується, НСЗУ платить, — заявив глава відомства Олег Петренко. — Якщо заклад уклало договір з НСЗУ на надання пріоритетних послуг і отримує оплати за даним договором, ніхто в цьому закладі не може вимагати у пацієнта гроші за це". У випадку, якщо хворого все ж просять доплатити, Петренко закликає звертатися до контакт-центр НСЗУ — служба вправі призупинити оплати і навіть розірвати договір з нечистоплотним медустановою.
Можливості та реальність
Експерти сумніваються, що виділених державою грошей вистачить на те, щоб покрити вартість лікування. Керівник асоціації приватних клінік України Олег Спіженко взагалі вважає, що ідея компенсувати з державного бюджету послуги за єдиними тарифами — це шлях в нікуди. "Не мають відношення до дійсності ціни або будуть породжувати сооплату, або лікарі просто відмовлятимуться обслуговувати пацієнтів з медгарантии, а лікарні — укладати договори з НСЗУ", — підкреслює експерт.
Лікарі відзначають, що озвучені Петренко суми за пологи або лікування інсульту насправді далекі від реальності. Приміром, так звані договірні пологи в Києві, коли породілля заздалегідь підшукує лікаря і пологовий будинок, де хоче народжувати, коштують від $500 до $1500. Між тим в НСЗУ озвучили суму 8500 грн. Поки, правда, невідомо, що саме буде входити в цю суму. Теоретично тарифи повинні розраховуватися на підставі затверджених Моз протоколів, однак робота в цьому напрямку ще не завершена. Здивування медиків викликала і сума в 19 500 грн за лікування інсульту, вони відзначають, що одні тільки ліки обійдуться дорожче. Пацієнти ж стверджують, що лікування інсульту у звичайній державній лікарні коштує від 40 тис. грн., це без урахування "гонорару" медперсоналу. Як же надати якісні медичні послуги, якщо держава збирається покривати лише частину їх вартості? Вирішити цю проблему повинен був принцип сооплаты, спочатку запропонований в медреформе. Згідно з ним держава оплачувала частина високоспеціалізованої допомоги, а інші кошти вносив сам пацієнт, благодійний фонд, роботодавець або місцеві влади. Але нардепи заявили, що медицина в країні безкоштовна, і голосувати за введення сооплаты відмовилися.
Між тим Олег Спіженко впевнений, що доплачувати українцям за лікування все ж доведеться. "Якщо НСЗУ дійсно введе ці ціни за медгарантии в наступному році, то на практиці буде відбуватися наступне. Пацієнту будуть видавати перелік ліків, які треба придбати в аптеці. Він буде обурюватися і говорити: "Ви повинні надати мені все безкоштовно". Лікар, у свою чергу, абсолютно чесно буде заперечувати, що на суму, яку за хворого платить держава, клініка не в змозі надати якісне лікування. І медустанови, боячись скарг та перевірок, почнуть відмовляти таким пацієнтам", — зазначає Спіженко. Ситуація змінилася б у тому випадку, якщо б НСЗУ отплачивала послуги за ринковими цінами, тоді за пацієнта боролися б і державні лікарні, і комунальні, і навіть приватні клініки.
Але якщо НСЗУ оцінює медичні послуги нижче їх ринкової вартості, то на чому буде заробляти лікарня? У Нацслужбе заспокоюють: фінансувати лікарні виключно за результатами їх роботи почнуть лише через кілька років. В наступному році установи, які уклали договір з НСЗУ, будуть фінансуватися за змішаним принципом: 60% фінансування з глобального бюджету (тобто 60% коштів, які лікарня отримувала від держави до реформи) і 40% безпосередньо за проліковані випадки. Надалі пропорцію будуть змінювати аж до повного переходу на систему, коли медустанови перестануть отримувати гроші, виходячи з кількості ліжок.
Однак державних грошей поки не вистачає навіть на той мінімум, який нарахували в НСЗУ. Так, загальні витрати на охорону здоров'я в 2020-му попередньо складуть 108 млрд грн — це на 9,8 млрд більше, ніж у поточному році. При цьому на реалізацію програми медичних гарантій для первинної, екстреної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги передбачено виділити 72,1 млрд грн. Однак Олег Петренко вже виступив із заявою, що службі необхідно як мінімум 80 млрд грн. Спочатку планувалося, що реформа вторинного і третинного ланки охорони здоров'я стартує з 1 січня нового року. Але пізніше старт перенесли на квітень, а тепер в кулуарах Моз і зовсім говорять про те, що цей етап реформи почнеться не раніше другого півріччя 2020-го. А сам глава Нацслужбы здоров'я не приховує, що грошей у держави на всю систему охорони здоров'я все одно не вистачить, і прямо говорить: "Я дуже хочу, щоб був введений принцип сооплаты". Так що доплачувати за лікування українцям, судячи з усього, все ж доведеться.
