Специфічний орган. Яку істину буде відновлювати "незалежна експертиза" на Донбасі
На тлі подарованого президенту Зеленському велосипеда, нездатності його прес-секретарки відрізнити Латвію від Литви (вони маленькі і зливаються на екрані держави-смартфона), підвищення цін на ЖКГ замість обіцяного зниження, суду над генералом Марченко і обшуку у Марусі Звиробий якось зовсім непомітно пройшла новина про те, що рабочая група з реінтеграції Донбасу за президента вже підготувала проект "перехідного правосуддя", який повинен "впоратися з наслідками війни на сході України після повної деокупації Луганської та Донецької областей". Проект передбачає, зокрема, створення "незалежного органу з відновлення істини" за прикладом організацій, які працювали в ПАР, Латинській Америці та колишньої Югославії.
Далі йдуть міркування про "авторитетних українців і зарубіжних експертів", які увійдуть в цей орган, і запевнення в тому, що він "не буде підконтрольний української влади", а родить тільки звіт рекомендаційного характеру, який частково або повністю оприлюднить уряд". Цей останній пасаж теж дуже цікавий. Треба його розуміти в тому сенсі, що можлива ситуація, коли уряд частина звіту засекретит?
Саме ця новина найважливіша. І вже до неї паровозом чіпляється все перераховане вище та багато іншого, крім того знаходячи стрункість і системність та перестаючи бути звалищем розрізнених фактів. Стежимо за вправними руками нашої влади і розбираємо ситуацію.
Почнемо з того, що досвід "ПАР, Латинської Америки та колишньої Югославії" як мінімум неоднозначний. Цей досвід привів, наприклад, до присудження Нобелівської премії Нельсону Манделі, а потім до масових вбивств і пограбувань білих фермерів ширнармассами афроафриканского населення ПАР, які побачили, що настав їх час і їм за це нічого не буде. І незалежне Косово теж чогось сильно нагадує кримінальний анклав — ну, ось так вийшло. Про Латинській Америці можна говорити довго, але і там успіхи національного примирення, м'яко кажучи, вкрай сумнівні. Таким чином, досвід, до якого має намір звернутися рабочая група з реінтеграції Донбасу за президента Зеленском (назвемо її для краси і стислості РГ ПРД ППЗе), як мінімум викликає обґрунтовані сумніви і потребу в критичній переоцінці.
До чого ж у цілому зводиться інструментарій, випробуваний в цьому досвіді? В основному він зводиться до тези про те, що у кожної із сторін конфліктів була "своя правда" і треба забути старі образи і, взявшись за руки, разом йти у світле майбутнє. Але то в теорії. А на практиці ці примиренські формули використовувалися тільки для того, щоб, керуючись політичною доцільністю, роззброїти одну із сторін і підставити її під удар іншої. Так, як, наприклад, в ПАР підставили під розстріл білих фермерів.
З "авторитетними українцями і зарубіжними експертами" теж не все зрозуміло. Ось, скажімо, екс-комік Сивохо, колишній антимайдановец, нині відповідальний за гуманітарну політику в РНБО і один з головних ідеологів української капітуляції. Він авторитетний українець? І якщо так, то для кого? Для президента Зеленського, судячи з його призначенням — так, цілком авторитетний. Причому по своїй нинішній посаді Сивохо, швидше за все, увійде в "незалежний орган з відновлення істини", оскільки формувати його буде саме РГ ПРД ППЗе, повністю залежна від Зеленського. І, судячи по оточенню Зеленського, інші призначення в цей "незалежний орган" будуть аналогічні, і в ньому збереться велика різноманітність різного роду сивох. Не зовсім, правда, зрозуміло, від чого він тоді буде незалежний, але, придивившись до ситуації, можна все-таки побачити, що цей орган буде незалежним від думки українських патріотів, не згодних з капітуляцією. Отже, з цим питанням у нас є ясність. Але все одно незрозуміло, яким саме чином цей орган може бути "непідконтрольний української влади".
Тут ми входимо в зону прямих маніпуляцій, що для нинішньої влади в цілому є основним modus operandi. Цікавляться історією питання відсилаю до зарплат вчителів в 4 тис. євро і далі, аж до зниження тарифів ЖКГ. Втім, інший раз і команда Зеленського, і він сам все-таки кажуть правду або щонайменше напівправду. Ось, наприклад, нам пообіцяли на виборах, що на Донбасі перестануть стріляти і стріляти перестали. Правда, тільки з української сторони, але обіцянку, як не крути, наполовину виконано.
Так от, поставимо питання інакше: навіщо знадобилося декларувати "непідконтрольність" української влади цього примирливого органу з його рекомендаційними рішеннями?
При такій постановці питання все відразу стає на свої місця: це знадобилося, щоб розмазати відповідальність. Влада буде ховатися за рекомендаціями, розробленими "авторитетними українцями і зарубіжними експертами", але чи треба говорити, що в Європі більш ніж достатньо і ліваків, які виступають на боці російських "республік", і істеричок обох статей, проливають сльози за "вбитим дітям Донбасу", але не здатні й не бажають побачити, що всі смерті на Донбасі — результат політики Москви, та й просто російської агентури на зарплаті.
При такому багатому виборі там можна за пару годин набрати цілий полк "зарубіжних експертів", приємних і придатних у всіх відносинах, особливо якщо доручити цю справу Сергія Сивохо. А можна і не займати цим Сивохо, реалізує інші напрями тотальної української капітуляції, а, скажімо, відразу, не мудруючи лукаво, звернутися до італійських експертів, в особливості до італійським юристам, відомим своєю непідкупністю і об'єктивністю. Є і маса інших варіантів, анітрохи не гірше.
Іншими словами, "незалежний орган з відновлення істини", що формується за допомогою РГ ПРД ППЗе, неминуче стане міжнародним трибуналом над українськими патріотами, що билися за незалежність України. Цей трибунал знадобився Зеленському для того, щоб прикрити його думкою, з посиланням на "авторитетних міжнародних експертів", вже запущену операцію по зміні кольорів: чорного на біле і навпаки, коли патріоти України будуть оголошені злочинцями і вбивцями, а сепаратисти Донбасу (Сивохо, до речі, вже вимагає не називати їх сепаратистами) — постраждалою стороною, героїчно захищала жінок і дітей від обстрілів лиходійської ВСУ. Введення в гру "незалежної міжнародної експертизи", а за фактом самозваного трибуналу — найважливіший і ключовий момент у цій операції, її фундамент. Все інше буде зводитися вже на ньому.
Попросту кажучи, "незалежний орган з відновлення істини" має взяти на себе функцію легитиматора і ідеолога репресій проти українських патріотів. Він так і задумано спочатку і створюється тільки з цією метою і ні з якою іншою. Всі міркування про примирення не більше ніж фіговий листок в дусі відомого гаріка Губермана.
