62 тис. ноутбуків для вчителів. Чи зможуть МОН та Мінцифри зробити дистанційку якісною

Дистанційка — це назавжди

Уже третій навчальний рік школярі та студенти в Україні перманентно змушені навчатися та працювати в реаліях дистанційної освіти. Якщо спочатку це здавалось якимось тимчасовим рішенням, то вже сьогодні зрозуміло багатьом, що так звана дистанційка з нами надовго, і такі ситуації можуть повторюватись — якщо не в країні в цілому, то хоча б в окремих регіонах.

При цьому дистанційка – не нове явище у світі. Наприклад, у Сполучених Штатах ще до початку пандемії майже чверть шкіл були дистанційними та ефективно надавали знання своїм учням. Тенденція до зростання форм дистанційного навчання відслідковувалася і в Європі.

Та як показав перший локдаун в Україні, до такої форми навчання у нас всі виявились не готовими не тільки морально, а й технічно. Тоді допомогти учням освоювати навчальний матеріал був покликаний загальнонаціональний проект "Всеукраїнська школа онлайн", що спочатку стартував на телебаченні (сьогодні понад 1000 уроків можна проходити на платформі, розробленій MTI разом із Гарвардським університетом). ВШО здавалась гарною альтернативою для продовження навчання. Однак в той час не всі педагоги виявилися готовими до публічних виступів, дехто під час проведення онлайн-уроків припустився помилок. Як результат вчителі вже боялись проводити уроки через критику і навіть булінг.

Але навіть висококласні педагоги не замінять знайомого професійного вчителя. Тож необхідно було вирішувати проблему дистанційного навчання в форматі "вчитель – клас". А тут виявилось, що школи, особливо за межами великих міст, не готові технічно до такого кроку. Опитування, проведене навесні минулого року Центром соціальних експертиз при Інституті соціології НАН України, показало, що найбільшою проблемою дистанційного навчання було технічне забезпечення.

Також серед проблем називали: обмежений доступ до комп’ютерів учнів, адже, наприклад, у родині можуть бути двоє-троє школярів і батьки, які працюють дистанційно (78% опитаних), брак в учнів сучасних мобільних пристроїв (63% респондентів); брак або неякісний інтернет-зв’язок (55%). Зі свого боку вчителі скаржились на ненормований робочий день – їм доводилось робити комп’ютерні презентації, а в умовах відсутності практики це займало багато часу. У учнів фактично зникли перерви між уроками, адже в цей час вони сиділи у xls-таблицях і шукали паролі для входу в Zoom.

"Ноутбук кожному вчителю"

Щоб хоча б частково вирішити проблему з дистанційним навчанням, держава почала закуповувати комп'ютери для викладачів. У кінці квітня минулого року стартувала програма "Ноутбук кожному вчителю", на яку уряд виділив субвенцію 980 млн грн, а місцеві громади долучилися шляхом співфінансування. Області самостійно формували потребу та перелік шкіл, які мали отримати ноутбуки.

За підрахунками МОН, за ці гроші мали купити близько 60 тисяч комп’ютерів для вчителів. Планувалося, що тендери оголосять в липні-серпні, і вже до кінця 2021 року ноутбуки будуть у вчителів. Та закупівлі почалися тільки восени. Таким чином, під час осінньої хвилі пандемії коронавірусу багато шкіл червоної зони пішли на дистанційку без новеньких ноутів.

На сьогодні програму повністю виконано. Новенькі комп'ютери отримали більш ніж 6 тис. шкіл, де з ними вже працюють 191 380 вчителів і навчається 2 513 273 учнів. Міністр освіти і науки Сергій Шкарлет повідомив, що програму вдалося не тільки виконати "за короткий проміжок часу, а й перевиконати план".

"ДС" поговорила із заступником міністра освіти Артуром Селецьким про те, як впроваджувалася програма "Ноутбук кожному вчителю", які виникли проблеми та чи допоможе цифровізація шкіл зробити дистанційне навчання більш якісним.

Економія та перевиконання плану

За словами пана Селецького, значної економії коштів під час виконання програми та перевиконання плану вдалося досягти завдяки контролю за закупівлями. "Разом з СБУ ми попередили корупційну змову і зекономили близько 105 мільйонів гривень. Середня вартість одного ноутбука склала 17 800 гривень. 73 млн грн з зекономлених коштів було спрямовано на придбання шкільних автобусів та обладнання для вбиралень. Решту – 35 млн – повернули до бюджету. Тепер викладачам більше не потрібно чекати закінчення уроків, щоб скористатись комп’ютерами в класах інформатики. У них є робочі, сучасні, оснащені всім необхідним для дистанційної роботи ноутбуки. Освітній процес стане набагато зручнішим, особливо в умовах карантинних обмежень у зв’язку з пандемією COVID-19", — розповів він.

Також Артур Селецький розповів що, отримані школами ноутбуки закріплені за навчальними кабінетами. А у разі якщо навчання переводиться у зв'язку з карантином на "дистанційку", вони за рішенням керівництва школи педагогам для продовження освітнього процесу можуть видаватися на руки для роботи з дому.

Щодо програмного забезпечення МОН домовилось із компанією Microsoft про пільгову вартість на операційну систему, що теж знизило вартість придбаних ноутбуків. Більшість комп’ютерів, закуплених за цією програмою, оснащені пільговою операційною системою Microsoft Windows 10 Professional Ukrainian (National academic). Проте школи не були обмежені саме цим вибором – могли обрати варіант із операційною системою з відкритим кодом або ж закупити іншу, проте вже за власні ресурси.

Крім загальнонаціонального проекту "Ноутбук кожному вчителю" в міністерстві освіти продовжують працювати над іншими програмами щодо забезпечення оргтехнікою. "Ми співпрацюємо з соціально відповідальним бізнесом, який надає нам додаткові можливості – або закуповує техніку, або віддає свою школам. Ми її перш за все направляємо в невеличкі школи в сільський місцевості, де навчаються менше як 200 дітей. Також щорічно в межах реформування Нової української школи виділяються кошти на закупівлю комп’ютерного та мультимедійного обладнання", — розповів Артур Селецький.

До речі, не тільки в Україні існують схожі ініціативи з масового забезпечення закладів освіти технікою. Так, у 2014 році міністерство освіти Бразилії закупило 460 тис. планшетів для вчителів, а міністерство освіти Туреччини — 732 тис., учителі Ямайки того ж року отримали 25 тис. планшетів.

Чи вирішить програма "Ноутбук кожному вчителю" проблему якості дистанційки? Варто нагадати, що у навчального процесу дві сторони. І комп’ютери мають бути не тільки у вчителів, а в учнів. А якщо в родині два-три та більше школярів? І чи багато в Україні сімей, що можуть собі дозволити купити декілька комп’ютерів?

Окрім того, що за даними Міністерства та Комітету цифрової трансформації України на період літа 2020 року 40% українських шкіл не мали підключення до інтернету. Щоправда, цю ситуацію вдалося значно покращити, і, наприклад, навесні міністр освіти і науки України Сергій Шкарлет заявив, що таких залишилось всього 24%.

Оновлені уроки з інформатики

З 1 вересня стартує пілотний проект із оновлення програм з інформатики у 50 закладах загальної середньої освіти. Проєктом передбачено залучення найкращих українських та європейських експертів, а також представників ІТ-кластерів та ІТ-асоціацій України, які вже надають зі свого боку технологічну експертизу для ефективного впровадження новітніх цифрових технологій у викладання, навчання та оцінювання учнів, а також створення нового контенту для шкільного предмета "Інформатика" у 1-11 класах. За словам Артура Селецького, після того, як ця програма буде розроблена, її буде виставлено на широке громадське обговорення.