Мільйон доларів за голову, ще десять — за інше. Чому Лукашенко коштує так дешево

Ось останні новини з Мінська: всі троє змовників, які очолювали підготовку в Білорусі державного перевороту — втім, ймовірно пора повернутися до радянського варіанту, до "Білорусії", оскільки з Білоруссю щось явно не складається, — так ось, всі троє в усьому зізналися і дали свідчення на камеру. Олександр Федута, колишній прес-секретар мінського диктатора, Григорій Костусєв, лідер симулюючого опозицію Білоруського Народного Фронту (БНФ), і адвокат Юрій Зенкович, теж виходець з БНФ, розповіли про все. Не все, можливо, вже було показано, бо навіть білоруського глядача потрібно спершу підготувати до таких новин, але повний запис зізнань напевно включає розповідь про десять мільйонів доларів, виділених на знищення резиденції Лукашенка, і ще один мільйон, який повинен був отримати снайпер, застреливши самого Лукашенка, і про стоп'ятьсот джипів з крупнокаліберними кулеметами, які повинні були прорватися з Литви, щоб ганяти Лукашенко по картопляним полях, аки Каддафі по пустелі, і про плани викрасти дітей Лукашенко: 46-річного Вітюшу, татового помічника з національної безпеки в званні генерал-майора, і 41-річного Димулю, голову "Президентського спортивного клубу". З 16-річним Миколкою, який вчиться в Росії, повної ясності поки немає, але, судячи з того, що Федуту і Зенковича заарештували в Москві, вони, зрозуміло, підбиралися і до нього.

Однак злочинна змова була розкрита, причому саме росіянами. Федуту і Зенковича заарештували 13 і 14 квітня відповідно, 17 квітня ФСБ РФ заявила про запобігання "військового перевороту" в Білорусі, а між 13-м і 17-м йшла обробка Лукашенко. На хитрого і верткого, як вже повелося, батьку в два ходи, першим з яких стали нескінченні і безплідні, але нервуючі його протести, а другим — горезвісний замах, знайшли-таки болт з ґрунтовним різьбленням, яким його і прикрутять намертво до Росії. Таким чином те, що відбувається, цілком прозоро і зрозуміло. А ось до деталей варто придивитися детальніше.

Головне питання: чи вірить сам Лукашенко в реальність змови, або здогадується, що його розводять? Напевно сказати важко, але з великою часткою ймовірності, вірить. У Росії було достатньо часу і можливостей, щоб ізолювати батьку від реальної інформації, створивши крок за кроком віртуальний світ, населений змовниками. Це пояснює і усунення Федути, якого визнали не цілком лояльним і керованим, і на на посаду якого ФСБ проведе власну креатуру.

Відповідь на друге запитання: хто насправді диригував протестами і їх лідерами — Тіхановскою і Ко, став очевидним. Якщо раніше на цей рахунок були лише здогади, то зараз вже можна вважати цілком певним, що протести контролювалися російськими спецслужбами і були частиною операції по розгойдуванню Лукашенка і відриву його від реальності. Залишившись на волі і на Заході (тут одне має на увазі інше), лідери цих протестів будуть в подальшому використані в інших російських операціях як центри тяжіння опозиції, білоруської та російської, щільно займають цю нішу і тим самим перешкоджають виникненню будь-яких альтернатив.

Трохи згодом нас, очевидно, чекає судовий спектакль, в ході якого головних змовників, що багаторазово повторили на камеру розповідь про свої лиходійства, засудять до страти. Ймовірно, їх і стратять, оскільки такі сліди краще підчищати відразу. Але не виключено, що Москва вплине на Лукашенка, і їм збережуть життя, посадивши років на 20. Вони ще зможуть стати в нагоді, коли прийде пора замінити диктатора на демократа і викрити батькин культ особистості.

Юнак Микола в якості заручника залишиться в Москві надовго — принаймні до тих пір, поки його батько залишиться в кріслі президента. А Білорусь почне закриватися від світу за північнокорейським зразком, готуючись до остаточного злиття з Росією в екстазі Союзної Держави.

А ще, Мінська змова — очевидна репетиція майбутньої Московської, як необхідний привід для остаточного розгону російської опозиції і северокореізації Росії. Москва зараз відпрацьовує на Білорусі ці технології і перевіряє реакцію Заходу.

Те, що відбувається зараз в Білорусії, виглядає як переказ "Осені патріарха" Маркеса. Плодовитий диктатор, оточений гаремом, панічно боїться замахів і силкується створити навколо себе враження народної підтримки, залишаючи на стінах вбиралень написи "Хай живе генерал!", але його видає впізнаваний почерк. Змовники після легкого впливу, коли кількох із них для прикладу іншим облупили живцем, щиро каються і розповідають, що не хотіли брати участь в змові, тому що любили генерала і президента, але їх змусили. Розстріл за особистою вказівкою глави держави замінений розриванням кіньми, незважаючи на прохання ООН про помилування.

Схожість з твором Маркеса настільки сильний і детальний, що залишає враження прямого запозичення. Схоже, московські політтехнологи, які працювали з Білоруссю, надихалися саме їм.

Цілі Кремля при цьому абсолютно очевидні. Лукашенко повинен стати настільки неосудним і нерукопожатим, щоб спілкуватися з ним міг тільки Путін, виступаючи посередником між Мінськом і рештою світу. Більш того, на тлі Лукашенко Путін повинен виглядати розумним і цивілізованим правителем, нехай і не без авторитарних замашок. Таким чином, Лукашенко, серед іншого, виступає в класичній ролі "страшненької подружки", створюючи вигідний для Путіна фон.

І, нарешті, припустимо, що якийсь снайпер, за мільйон доларів або більше, все-таки виник поблизу від Лукашенка і не схибив. Або Лукашенко захворів ковідом. Або був загнаний до смерті джипом з кулеметом, що прорвався в Білорусію невідомо звідки. Словом, припустимо, що Лукашенко пересів з кортежу на лафет — що далі? Хто може прийти йому на зміну?

Судячи з мінськими протестами і їх лідерам, його може змінити тільки інший Лукашенко. Можливо, з іншим прізвищем, але по суті — рівно такий же. Потім він неминуче стане жертвою змови, і настільки ж неминуче буде врятований Росією.

Одноваріантність майбутнього Білорусії дивно нагадує Росію, де Путіна може змінити тільки Путін, а інших варіантів не проглядається зовсім. А це означає, що і Союзній державі Росії і Білорусії немає альтернатив — принаймні поки перша ціла.