"Україна буде пропонувати податкове притулок для інвесторів у кінематограф"

Верховна Рада проголосувала за оновлену редакцію законопроекту №3081-дп "Про державну підтримку кінематографії". З великою ймовірністю нова версія все-таки буде підписана президентом — на відміну від попередньої, заветованій Петром Порошенком.

"ДС" Хто безпосередньо брав участь у роботі над законом і як це відбувалося?

Ф. В. Сам проект закону створений за участю ініціативи #КіноКраїна, громадськості, Держкіно та представників депутатського корпусу. Фінальну редакцію проекту з пропозиціями президента готувала робоча група з представників Адміністрації президента, профільного комітету Верховної Ради, кіноіндустрії (ініціатива #КіноКраїна) і мене як представника Держкіно. Відбулися дві зустрічі з президентом, на яких були присутні представники індустрії, а також парламентарії, міністр культури, голова Нацради з телебачення і радіомовлення та інші особи. На першій вирішили виробити текст, який би враховував побажання президента і представників індустрії; власне, у фінальній версії практично все було узгоджено. Нам вдалося написати оптимальний і реалістичний закон. І вже перед розглядом у парламентському комітеті була ще одна зустріч з президентом практично в тому ж складі. Всі заявили про підтримку. І Рада підтримала новий закон великим числом голосів, ніж попередню версію, заветированную президентом: тоді було 229, а зараз — 270.

"ДС" В чому найважливіші положення нового закону?

Ф. І. Я їх поділяю на дві категорії. Значні зміни та умовно менш значні. Адже навіть якийсь начебто незначний нюанс може значно ускладнювати життя. Ось ми дуже багато з цих нюансів усунули, не скажу, що всі, але критичну масу.

Найважливіше — запровадження практики кеш рибейтов (cash rebate). Дослівно це перекладається як "повернення грошей". Це, по суті, субсидія виробникам, які приходять знімати в Україну, — повернення частини витрачених коштів.

"ДС" Як це буде виглядати на практиці?

Ф. В. Продюсер приносить документи за проектом в Держкіно. Ми їх розглядаємо. Даємо йому підтвердження, після чого він знімає фільм і приходить зі звітністю по зйомках. Після цього Держкіно має виплатити йому відповідну суму. Це стосується всіх, хто знімає за приватні кошти. Але, звичайно, в основному це будуть іноземні інвестори. Адже Україна — найбільш дешева країна для зйомок в Європі. А крім низьких цін, є ще й люди, інфраструктура. Але оскільки у нас раніше цієї процедури не було, то сюди знімати не приходили, за рідкісним винятком. Адже за рахунок кеш рібейта продюсер може зменшити частину інвесторського фінансування і увійти в проект як партнер. Я спеціально пройшовся на останньому Берлінському фестивалі кіноринку: практично кожна країна пропонує кеш рібейти або податкове притулок для інвесторів у кінематограф.

"ДС" А безпосереднє фінансування з боку держави зменшиться або збільшиться?

Ф. В. Збільшиться до 80% від розміру бюджету у виробництві ігрових повних метрів, оскільки існуюча схема 50 на 50 абсолютно невиправдана з точки зору ринкової можливість ці гроші повернути. Держава за логікою цих інвестицій має виробникові компенсувати різницю між собівартістю і тим, що він може реально зібрати з ринку. 50% він зібрати не може, а ось 20% — цілком. Тому держава буде компенсувати різницю у вигляді субсидій.

Мало того, тепер ми також почнемо фінансувати серіали — 50 на 50. Раніше ми були позбавлені такої можливості. Це дуже важливо, адже люди дивляться в основному серіали, а держава до сьогоднішнього дня ніяк не брало участі в їх виробництві. Тим більше, що ми заборонили дуже багато російських серіалів, що створило певний вакуум, який можна заповнити українським продуктом.

"ДС" Одна з найболючіших проблем в Україні — авторські права. Що новий закон говорить про їх захист?

Ф. В. Фактично вперше в законодавстві запропоновано механізм, завдяки якому правовласник зможе швидко і ефективно захиститися від порушення своїх прав на контент в інтернеті. Раніше він повинен був звертатися в суд, процес займав до півтора років, і навіть якщо вигравав, то нічого не отримував, тому що основні збитки наносяться в перші два дні після розміщення продукту в Мережі. Ось закон як раз і передбачає процедуру, яка за 48 годин вирішить проблему. Це значуща не тільки для кіно, але і для музики, літератури. Крім того, держава тепер не буде залишати собі права на фільми, створені за його підтримки. Це розв'яже руки продюсерам, оскільки наші партнери по копродукциям не розуміють, чому у нас фільми належать державі, якщо ми не даємо 100% бюджету. Це дуже сильно обмежує і наших, і закордонних продюсерів, не дає можливості ділити території прокату.

"ДС" Що ще буде фінансувати держава, крім безпосередньо зйомок?

Ф. В. Девелопмент (розвиток) проектів. Це дуже важливий крок, на мою думку, можна навіть сказати, революційний. Адже ми знаходиться в ситуації, коли проекти, які нам приносять, зроблені людьми у вільний від основної роботи час. І що вже гріха таїти, ми всі знаємо, що часто вже після того, як фільм виграв пітчинг, проект починають доводити до розуму. Девелопмент — нормальна світова практика підтримки проекту на етапі лише його розробки, що не обіцяє подальшої підтримки в цілому. Тобто результатом повинні стати сценарій і його режисерська розробка, готова до запуску.

Іншими словами, якщо ми бачимо цікаву ідею, але при цьому вона ще не готова за формою, треба ще попрацювати з нею, простіше і дешевше дати невелику суму на девелопмент, наприклад 200-300 тис. грн, отримати якісно розроблений проект і зрозуміти, чи варто його фінансувати повністю. Тоді ризики в рішенні про повне фінансування фільму значно знизяться. А якщо мова йде про копродукції, то можна буде ще й робити якісний переклад сценарію для зарубіжних продюсерів. Сподіваюся, зможемо створювати міжнародні кодевелопмент-фонди з участю кількох країн і підтримувати копродукционные проекти грантами.

"ДС" Ви збираєтеся робити з рекламою вітчизняних фільмів? Адже її, чесно кажучи, ані в телевізорі, ані на вулиці не доищешься.

Ф. І. Тепер реклама національних фільмів буде прирівняна до соціальної. Зараз у нас є телеканали, готові промотувати ті чи інші фільми при виході їх у прокат, не вимагаючи за це грошей. Але вони готові це робити, тільки коли у них є слоти в рекламних блоках. Законодавство розмір таких комерційних слотів обмежує — не більше певної кількості хвилин на ефірний час. Ось реклама нашого фільму повинна стати в той же слот, але раніше вона вважалася комерційної, і тому телеканал опинявся перед дилемою: або підтримуй український фільм, або втрачай вигідних рекламодавців. А тепер вони зможуть ставити українські фільми за квотою соціальної реклами, яка не входить в комерційну. Це стосується також і зовнішньої реклами на білбордах, в якій теж є площі для соціальної тематики. Це дуже сильно полегшить промоцію фільмів.

"ДС" Як буде контролюватися розподіл грошей?

Ф. В. Шляхом створення спеціальної ради з кандидатур, запропонованих кинообщественностью, професійним співтовариством. Вони будуть затверджувати всі рішення по витраті державних коштів.

"ДС" Все це добре, але де взяти гроші?

Ф. І. Звичайно, треба збільшувати бюджет приблизно втричі. Але, сподіваюся, з часом трохи трансформується підхід. Зараз у нас дійсно знімається дуже багато повних метрів за підтримки Держкіно — близько півсотні. Це рекорд. Більшість режисерів не мають при цьому достатнього досвіду, що цілком нормально, тому що у нас стільки не знімалося. Треба дати нашому кінематографу нарешті встати на ноги. Але, сподіваюся, у нас з'явиться певна кількість авторів і продюсерів, які готові братися за більш складні і дорогі проекти. Сьогодні актуально говорити про виявлення лідерів, які зможуть формувати порядок і тягнути індустрію вперед. Наша індустрія ще не сформована і ще не народила нового, впізнаваного обличчя українського кіно. Але якщо все буде розвиватися так, як розвивається зараз, то в середньостроковій перспективі ми побачимо довгоочікуваний розквіт.