"Онови вчителя". Педагогів для першокласників навчать волонтери
Щоб запрацювала програма "Нова українська школа", потрібно перенавчити 22 тис. вчителів. Про це заявила міністр освіти Лілія Гриневич. Всього, за підрахунками МІНОСВІТИ, в українських школах працює приблизно 450 тис. вчителів (разом з керівниками, вихователями та викладачами вишів в Україні трудиться 860 тис. чоловік. - Ред.). За новими програмами вчителі почнуть навчати дітей в 2018-2019 роках, причому лише учнів першого класу. З батьками першокласників обіцяють проводити бесіди - їм розкажуть, як зробити так, щоб діти не втрачали інтерес до навчання.
"Що батьки повинні розуміти: ми будемо вчити таблицю множення, але ми будемо вчити її таким чином, щоб дитину це не відштовхувало від навчання, - говорить Гриневич. - Сучасні діти по-іншому сприймають інформацію: вони з дитинства користуються гаджетами, бачать різні ігри. Тому, приходячи в школу і зустрічаючись з "пичканьем" знаннями, коли є дошка і вчитель і ти повинен сидіти нерухомо 40 хвилин, вони втрачають мотивацію до навчання". Приймати першокласників реформаторські класи повинні вчителі та завучі, які пройшли перепідготовку.
Руками волонтерів?
"Перекваліфікувати педагогів за західними стандартами давно пора, але 22 тисячі осіб - крапля в морі", - каже експерт з питань освіти Тарас Павлів. За його словами, держава напевно буде користуватися допомогою волонтерів, які вже працюють над програмами перекваліфікації. За словами Павліва, у країні працює кілька громадських ініціатив, які фактично виконують роботу замість міністерства: "EdFund i EdCamp, наприклад, допомагають школам збирати ресурси на проекти, інші - вчать вчителів, звозять їх і експертів в одне місце мало не силою".
Обидві ініціативи, згадані Павлівим, родом з Америки. Вони проводять заходи неформального спрямування, спрямовані на співтворчість учителів з усього світу. EdCamp, наприклад, був створений в Каліфорнії в 2010-му, відтоді ініціатива провела 950 заходів в 26 країнах з участю 70 тис. вчителів. Україна стала дев'ятою країною, що приєдналася до руху. У нас вже пройшли два всеукраїнські (не)конференції вчителів і 22 - регіональні. Працюють ініціативи за рахунок добровільних пожертвувань - приміром, друга (не)конференція (проходять у форматі дискусії) була профінансована 58 організаціями та їх співробітниками. Збирали гроші на свої ініціативи, волонтери та на платформі "Спільнокошт".
Саме EdCamp Ukraine, судячи з усього, і допоможе МОН - Гриневич кілька місяців тому вже натякала, що ініціативу притягнуть до впровадження програми "нової школи". За словами голови ради "ЭдКэмп Україна" Олександра Елькіна, готові навчати і молодих фахівців, і вчителів пенсійного віку (за статистикою, кожен шостий вчитель в Україні продовжує працювати на пенсії).
Гриневич підкреслює, що школа перестає бути місцем видачі лише знань. Вона повинна навчити дітей критично мислити, співпрацювати один з одним та шукати інформацію, необхідну для успішної соціальної адаптації. З урахуванням поставленої задачі вчителям необхідна повна переатестація, вважає Тарас Павлів: "Я б робив переатестацію як з поліцією в Києві. Всіх звільнити і, хто здасть тести, принаймні, на якісь основи педагогічної моралі і чесноти, - повернути назад. Але Гриневич на таке, звичайно, не піде".
Як вже писала "ДС", концепт нової школи передбачає перехід на 12-річну систему освіти, розвантаження програм для перших класів (включаючи перехід на олівець замість ручки - щоб діти не відчували стресу через помарок) і перехід від системи знань до системи "компетентностей", які можуть знадобитися в житті. Всього в проекті 10 компетенцій. Дві з них - мови (державний і іноземні), далі йдуть природничі науки і технології; математика; інформаційно-цифрова компетентність; уміння вчитися все життя; ініціативність і підприємливість; культурне самовираження; соціальна і громадянська компетентність; екологія та здоровий спосіб життя.
Вже після публікації проекту було ясно, що питань більше, ніж відповідей. Перша проблема - відсутність фахівців. Очевидно, складно вчити медіаграмотності, нею не володіючи (а це стосується не тільки вчителів, але й більшості населення), неясно також і з культурним самовираженням, адже воно може зупинитися на примусових хорових гуртках і так і не дійти до рівня креативного розвитку. Лякала критиків і соціальна компетентність, яка передбачає основи поведінки в сім'ї. Ще один нюанс нової системи в тому, що в цілому вона краще застарілою, але і від неї в усьому світі вже відходять. Живий приклад - шведи, у яких вивчають уже не компетенції, а принципи.
Увечері - гроші, вранці - тренінги
При всіх підводних каменях ідеї "нової школи" залишити все по-старому ніяк не можна. Непристосовані до сучасного світу випускники шкіл - проблема і для них самих, і для суспільства в цілому. А те, що нові підходи до роботи вчителів, так і перевірці знань учнів, потрібні, підтверджує анонімне ЗНО для вчителів Чернівецької області. Як вже писала "ДС", свій предмет на "відмінно" склали лише 15% залучених до тестування. Кожен третій на стандартних випускних тестах отримав "трійку". Найгірше знають свій предмет вчителі англійської мови у селах та української - в румунських школах. Найсумніші показники - у вчителів старшого віку (тести незвичні для них за форматом), найкращі - у практикуючих репетиторство.
Але однієї програми перенавчання, нехай і у форматі західних тренінгів, явно не вистачає для організації "нової української школи". Самі фахівці зізнаються: молодь довго в школах не затримується. "Вони приходять, щоб отримати досвід роботи з дітьми, а потім йдуть куди завгодно - від репетиторства до IT або свого бізнесу. Зарплата в 3-4 тисячі в Києві - взагалі не зарплата, молодь зараз не хоче працювати за такі гроші, а тут ще стреси і реформа. Звичайно, люди не проти нових знань, але їм потрібна мотивація. Частіше, звичайно, фінансова", - говорить заступник директора однієї з київських шкіл. Вчителі визнають, що сама по собі ідея тренінгів непогана, але кілька вчителів на школу з новим підходом швидше програють старого порядку, ніж введуть новий. "Тут потрібно ще й іншим пояснити, що їм треба повчитися і наздогнати сучасні тенденції", - пояснюють вони.
Більшість, утім, за традицією нарікають на гроші. МОН проблему в міру можливості намагається вирішувати: в цьому році підняли зарплати вчителям і тепер вони варіюються від 3500 до 6500 грн (для вчителя вищої категорії). Але цього, вочевидь, замало для мотивації молодого вчителя, особливо у великих містах. Непогано в цьому сенсі викрутився Дніпровський міськрада - там вирішили стимулювати молодих фахівців, випустили з педвузів. Початкуючі вчителі будуть отримувати 2000 грн муніципальної надбавки щомісяця протягом трьох років. Після цього влада перевірять знання їх учнів, подивляться на середні оцінки і продовжать при позитивних результатах виплату надбавки ще на два роки. Обіцяють надбавки і в МОН - як раз тим вчителям, які свої знання оновлять і будуть брати участь в програмі "нової школи". Крім того, їм дозволять складати авторські навчальні програми і вибирати підручники.
Істотні надбавки як від місцевої влади, так і від держави могли б стати непоганою мотивацією для вчителів, яким треба "пізнати" професію заново.