"Ми не хочемо американське!" Чи вдасться Супрун розігнати липових вчених
Навколо вітчизняного Моз - новий скандал. Поки обивателі дякують в. о. міністра за дозвіл пити кілька чашок кави в день, окремі представники медичних кіл продовжують наполягати на тому, що головне завдання Уляни Супрун - розвалити вітчизняну медицину до підстави.
На цей раз приводом для конфлікту стала заява Уляни Супрун про необхідність реформування наукових інститутів у системі Моз. "Це не буде фінансування самих інститутів, які роблять якусь "науку". Ми будемо дивитися на самі пропозиції", - заявила Уляна Супрун. Левова частка ЗМІ в новинах про заяву Супрун обмежилися цією фразою, зате не забули дати гучний заголовок на кшталт "Супрун знову накликала на себе гнів українців" або "Супрун знову вляпалася в скандал".
Примітно, що відео, на якому Супрун пояснює, як у Моз намір фінансувати вітчизняну медичну науку, виклав у Facebook активіст Віктор Сисоєнко - вся його сторінка складається з зневажливих і навіть хамські постів з приводу реформ Моз. Де і як було знято відео, на якому Супрун коментує можлива зміна принципів фінансування медичних наукових інститутів, невідомо. Бути може, воно так і залишилося б черговим приводом позлословити для Віктора Сисоєнко, не зверни увагу на цей пост Борис Тодуров. Гендиректор Інституту серця вже на своєму акаунті заявив: "Скільки презирства і хамства у цих словах по відношенню до українським ученим, які десятиліттями прославляли країну на міжнародному рівні. Ця недоук (...) збирається розформовувати наукові інститути. Скільки ще будемо терпіти цю маячню, колеги?" Прихильники Тодурова, який з самого призначення Супрун не виходить з клінчу з керівницею Моз, тут же почали голосити про занепад вітчизняної меднауки і страшні наслідки таких злочинних намірів Моз.
Втім, якщо уважно послухати, що ж саме сказала Уляна Супрун, то виявиться, що вона пропонує реформувати систему наукових інститутів таким чином, щоб кошти, які виділяє держава, використовувалися на дійсно важливі програми, які будуть представляти цінність не тільки для України, але і для світу. А статті, які готують наші вчені-медики, будуть публікувати не тільки в українських наукових журналах (де найчастіше критерієм публікації є факт її оплати), а в авторитетних міжнародних виданнях, занесених до наукометричних баз. Тобто міністерство має намір перейти від кількісного до якісного принципу фінансування - навіщо виділяти гроші на розробку українського самоката, якщо у світі вже всі пересіли на велосипеди.
Як і у випадку з медреформою, критики Супрун відразу звинуватили її в намірі зруйнувати вітчизняну фундаментальну науку, хоча насправді мова йде про небажання утримувати співробітників, які роками ретельно передирають друг у друга наукові статті, а займатися клінічними дослідженнями вважають вище своєї гідності - для цього є лаборанти. Звичайно, говорити про те, що всі наші вчені займаються повною нісенітницею, було б несправедливо. Тільки за роки війни на Донбасі українські медики розробили декілька пристроїв та методик, які допомагають рятувати життя поранених. У ці дні представники Моз якраз презентують в Празі такі кейси - український досвід цікавий і корисний далеко не тільки нам.
Але багато співробітників наукових інститутів не займаються наукою, а лише імітують бурхливу діяльність. Приміром, в країні досі немає широкої мережі університетських клінік - наука, практика і освіта за старою доброю радянською традицією не просто розлучені, але ще й конфліктують один з одним. Між тим у всьому світі саме університетські клініки вважаються флагманами системи охорони здоров'я. Тут проводять дослідження, впроваджують у практику інноваційні методи і рішення, обмінюються досвідом, навчають майбутніх докторів і рятують життя хворих. У цих клініках зазвичай найсучасніше обладнання, а доставка хворих вертольотом - зовсім не мрія з голлівудського блокбастера.
У частини українських медичних наукових інститутів є власні лікувальні установи, частина займається тільки наукою". Жоден з українських медвузів не входить навіть в топ-1000 вузів світу, а самому цитованому українському вченому дуже далеко до топ-100 колег з інших країн. Біда в тому, що утримувати всю цю махину у держави немає коштів, особливо враховуючи те, що ККД цих НДІ часто не відповідає вкладень. Моз намагається міняти підходи і до університетської науки (після введення порогу в 150 балів для вступу у медвуз кількість студентів, набраних на контракт, скоротилося на 70%), і до професійного розвитку самих лікарів. Реформа медичної науки - не менш необхідний крок. Адже навіть натяки на те, що багато академіки і професори на робочому місці просто протирають штани до пенсії, сприймаються мало не як святотатство. Між тим розцінки на кандидатські та докторські легко знайти в інтернеті, та й самі вчені визнають: в українських НДІ дійсно багато "баласту".
Вперше про те, що Супрун нібито має намір повністю позбавити фінансування НДІ заговорили в кінці квітня. Тоді "група невідомих" - ЗМІ посилалися на власні джерела - стверджувала, що в Кабміні вирішили скоротити фінансування 36 науково-медичних інститутів Національної академії медичних наук. "У такому разі буде знищена фундаментальна українська медична наука, розробки та досягнення, а провідні лікарі-практики та науковці залишаться на вулиці", - пророкувала "обурена громадськість". Не пояснюючи, втім, чому за провідного лікаря-практика тут же не влаштують змагання інші медзаклади. Результатом цієї хвилі стала поява законопроекту № 10231, в якому були передбачені гарантії бюджетного фінансування медичних наукових установ на наступний рік. Але все виявилося не так просто. У Моз цей документ розцінили як відповідь на наміри відомства зробити в країні єдиний медичний простір - щоб будь-яка людина могла потрапити хоч у військовий госпіталь, хоч у "Феофанію".
У запропонованому законопроекті, за словами Уляни Супрун, нардепи запропонували залишити для медустанов Держуправління справами та Академії медичних наук фінансування окремою статтею держбюджету, а не за принципом "гроші йдуть за пацієнтом", щоб ці установи продовжували надавати медпослуги "тільки для своїх". Судячи з усього, нову хвилю із звинуваченнями Супрун в намірі позбавити академіків довольства розігнали як раз під розгляд закону в Раді. Але фокус не вдався - 14 травня законопроект відхилили і зняли з розгляду.
Наміри Моз реформувати вітчизняну медичну науку натикаються на стандартні звинувачення в тому, що Супрун, мовляв, хоче все переробити на американський манер. Насправді вітчизняну охорону здоров'я реформують за прикладом найбільш успішних західних країн, Нацслужбу здоров'я, приміром, створювали за подобою схожого відомства у Великобританії. Але "американскость" Супрун як щось з ряду геть що виходить використовують не тільки професори і доценти, під якими захиталися крісла. Днями у Facebook згадали про дивовижну акції студентів Тернопільського медичного університету, яку насправді провели ще в жовтні. Тоді майбутні медики заявили, що не хочуть здавати американський тест IFOM (International Foundations of Medicine) - мовляв, не збираємося бути копією іншої країни.
Скринька відкривається просто: несдача іспиту передбачає відрахування з вузу, а здати його важко. Ще в 2017-му Моз провів експеримент: лікарям-інтернам до тесту КРОК-3 (ліцензований інтегрований іспит) запропонували пройти субтест, який здають їх американські колеги. За словами заступника голови Моз Олександра Лінчевського, його здали 3% українських інтернів. Середній бал - 37% правильних відповідей, тоді як в Америці для його успішної здачі потрібно не менше 70%.
Ось і виходить, що на систему охорони здоров'я в країні щорічно виділяють мільярди гривень, але студенти здають іспити за хабарі, доктора за відкати виписують "фуфломицины", а пацієнти збирають гроші, щоб виїхати лікуватися за кордон.
