"Дурні" з Конгресу. Що спільного у Цукерберга і Кюрі з радіацією в кишені

Найпоширеніший коментар про результати дводенних слухань з участю Марка Цукерберга в Конгресі США — "сенатори прийшли непідготовленими". Вони не розуміли, про що йде мова". "Не уявляли, що таке Facebook (хоча, за визнанням багатьох, користувалися ним). Непоказний Цукерберг на тлі цих стариганів-динозаврів виглядав молодим прогресивним інтелектуалом. І це негайно позначилося і на настрої співробітників компанії, які, покинувши всі справи, не отлипали від екрану. І на акціях компанії — тільки за час слухань її вартість збільшилася на $17 млрд, а стан її власника — на $2,5 млрд. Хороший гонорар за участь в шоу, що й казати...

Треба сказати, шоу вдалося. Сенатори не просто "прийшли непідготовленими". Час від часу хтось із них — ніби спеціально — ніс відверту нісенітницю.

Чак Грэсли, Республіканська партія, штат Айова:

— Містер Цукерберг, я на днях гортав журнал, він прийшов з гнучким диском, який пропонував мені 30 годин чогось під назвою "Америка Онлайн". Це те ж саме, що і Facebook?

Сміх в залі. Розсип образливих слів на "Твіттері".

За свідченням очевидців, напруга в офісі ФБ, в якому спостерігали за подіями по ТБ, спадала кожну хвилину. "Це було схоже на магію", — сказав один із співробітників. Раптом, в один момент, стало ясно, що обійшлося. Що сенатори не збираються палити, рвати на британський прапор, сжирать з потрохами. В офісі перевели дух. Марку — з допомогою Конгресу — вдалося заспокоїти і акціонерів, співробітників, в рядах яких до цього моменту вже піднімалася паніка.

Що сталося? Невже сенатори, метавшие ще вчора громи і блискавки, вирішили розслабитися і справді не підготувалися до дводенним слухань? Після втручання у вибори, після витоку даних користувачів, після розтину російської киберинтервенции? Ну, гаразд, сенатори — стариканы і динозаври, але адже на кожного з них працює цілий офіс, в якому цілком можуть пояснити конгресмену від Айови, що таке Facebook і чим він відрізняється від "Америки Онлайн".

Гра на екрані час від часу виглядала досить серйозною. Але всякий раз, коли здавалося, що Марка майже взяли за горло, траплялася та сама "магія" — хто-небудь з конгресменів приходив йому на допомогу з дурним питанням або нічого не значущим коментарем. Сенатори підозріло обходили стороною найнеприємніші питання — слова "Кембридж аналітика", звичайно, звучали, але ніякого уявлення про масштаби російського втручання через платформу ФБ ніхто навіть не намагався ні з'ясувати, ні дати. Розслідування ведеться — це відомо всім, але шоу "Конгрес проти Цукерберга", хоч і заявлялося як частина цього розслідування не дало ніяких відповідей на животрепетні питання.

Можливо, якраз тому, що одна сторона не хотіла такі питання задавати, а друга вважала б за краще не відповідати на них, принаймні публічно. Це, звичайно, не був прямий договірняк. Але це було шоу, на якому кожен учасник хотів виглядати максимально привабливо для своїх шанувальників (співробітників, інвесторів, виборців).

Загалом, ніхто не спробував загнати Цукерберга в кут. Він же, у свою чергу, відмінно відіграв роль хто може посковзнутись, але абсолютно законослухняного громадянина, готового на саме широке співробітництво з владою та державними органами — від імені всіх своїх співробітників, клієнтів і від себе особисто.

Звичайно, сенатори не до кінця розуміли (місцями зовсім не розуміли), про що говорять. І Марк, у свою чергу, теж не виглядав людиною, яка тримає ситуацію під контролем. Він вибрав правильний — покаянний — тон і охоче визнавав свої помилки і недоробки і запевнив присутніх у тому, що вони будуть вивчені і виправлені.

"Ви готові скоротити кількість інформації, яку збираєте про своїх користувачів? Відповідайте: так чи ні... Це все зайві слова, містер Цукерберг, а у мене всього чотири хвилини. Так чи ні?" "Ви зміните формулювання угоди — так, щоб користувач абсолютно точно розумів, як будуть використані його особисті дані"? "У вас 2 млрд користувачів і немає жодної соцмережі, аналогічної Facebook, — ви усвідомлюєте, що ви монополіст?"

Акції Facebook передбачувано поповзли вгору. Але зовсім не тому, що Марк переконливо виглядав у Конгресі, — нітрохи не бувало. Скоріше тому, що Конгрес виглядав почасти позитивно, почасти безпорадно. Марк, звичайно, час від часу іронізував або робив красномовні паузи, так, щоб невидима аудиторія встигла посміятися над дурним питанням сенатора. Але успіх цієї кампанії залежав зовсім не від Цукерберга і не від його відповідей. Вся справа в красномовних цифрах — 2 млрд клієнтів і (навіть на тлі скандалу) капіталізація $450 млрд.

Магія великих чисел полягає в тому, що по досягненні певної позначки над рівнем "середнього достатку" звичайні закони перестають діяти. Як механіка Ньютона не діє в масштабах галактики і на швидкостях, близьких до світлової, закони, яким підпорядковується представник середнього класу та бізнес з прибутком в кілька мільйонів доларів, перестають діяти, коли прибуток і кількість клієнтів починають обчислюватися мільярдами.

Так що акції лише чекали слушної нагоди, щоб знову піти в зростання. І коли вони це зробили, з полегшенням зітхнув, думаю, не тільки Цукерберг і його акціонери. Це, швидше за все, зробили навіть ті суворі конгресмени, які пресингували візаві по всьому полю. Бізнес Цукерберга занадто глибоко проріс в американське суспільство і американську економіку, щоб бути зруйнованим без серйозних наслідків для обох.

Ні, сенатори не розуміли, принаймні до кінця, про що йдеться. Але навряд чи вони ставили свої "дурні" питання тільки тому, що вони дурні. Іноді найскладніше відповісти саме на безглузде питання. Скажімо, осміяний питання: "Якщо ваш повністю безкоштовний сервіс — є і буде, — що надає стійкість вашому бізнесу?" Відповідь Марка був абсолютно очевидним: "Сенатор, у нас є реклама". Ремарка: "Сміх у залі".

Проте і питання, і відповідь проливають абсолютно особливий світ на масу обставин, про які ніхто не говорив вголос, принаймні докладно. Якщо ФБ живе з реклами, це, наприклад, означає, що компанія не скоротить кількість інформації, яку вона отримує про користувача (ще одне питання, на який Цукерберг не зміг відповісти). Тому що саме вузьке і точне таргетування реклами — коник ФБ, що робить його настільки цінним для рекламодавців. Реклама на ФБ вельми ефективна саме тому, що її показують тим, кому треба. А кому треба, ФБ знає, бо знає своїх клієнтів краще, ніж вони самі знають себе.

Тому інший смішний питання про те, чи усвідомлює він, що володіє монополією, теж перестає бути смішним. ФБ, звичайно, не монополіст — інтернет величезний, і можна знайти на просторах інші способи зв'язуватися з людьми. Але на ринку реклами ФБ хоч і не монополіст, але монстр, досить успішно витісняє з нього інших гравців. Враховуючи охоплення аудиторії і точне таргетування, особливо в США, рекламодавцеві вигідніше заплатити ФБ, ніж купувати рекламні площі в будь-кого іншого. Так ФБ витіснив з ринку реклами ЗМІ і не тільки їх.

Сенатори не стали заганяти Цукерберга в кут. Вони зробили дещо цікавіше, просто сказавши всі ті слова, які повинні були прозвучати, — неважливо, хто і як їх зрозумів, хто посміявся, а хтось заплакав. Ці слова переважно означали зовсім не те, що за ними закріплено в словнику. Люди, які проводили допит Цукерберга, знають, що найнебезпечніша гра на світі — це гра в слова. І вони собаку з'їли на цій грі. За кожним із цих слів стоять цілком реальні загрози: "монополія", "реклама", "відповідальність за особисті дані" і т. д. Все це вказівки на ті ніжні місця, за які владу, якщо вважатиме за потрібне, зможе схопити зубами і порвати. І навіть смішний питання про "Америка Онлайн" зовсім не такий вже смішний, враховуючи той факт, що ФБ — це дійсно онлайн-версія Америки. В яку — по недбальству творця — вторглися росіяни.

Повторю слідом за колегами, "старики" в Конгресі не розуміли, про що говорять. Ну так їм це і не потрібно. Вони точно так само не розуміли і продовжують не розуміти, як саме відбувається розщеплення атомного ядра. Але це не завадило їм привести в свій час світ на поріг ядерного Армагедону. Незважаючи на повне і відверте незнання основних принципів ядерної фізики.

Ну так адже і Марк багато чого не розуміє. Він абсолютно відверто не розумів і тепер, думаю, до кінця не розуміє, що саме він створив, що випустив на волю, які можливості дав кому і можна взяти зараз під контроль, і як. Якщо продовжувати аналогію з ядерним розпадом, то Марк точно так само не розуміє, як не розуміла дочка Марії Склодовської-Кюрі Ірен Жоліо-Кюрі, яка буквально, носила в кишенях фрагменти радіоактивних елементів і померла від наслідків регулярного опромінення.

Сила старих політичних еліт у тому, що вони, не розуміючи, як це працює, розуміють, як це можна використати і чим це загрожує. Стосовно соцмереж у Конгресу переважає в тоні роздратування не стільки тому, що ЦЕ стало можливо, скільки тому, що росіяни встигли першими. Росіяни першими використовували "мирний ФБ" у військових цілях.

"Стариканы" з Конгресу, звичайно, нічого не можуть зробити з Facebook. Вони не можуть взяти його під контроль або серйозно обмежити. Але вони багато чого можуть зробити з самим Цукербергом — з його бізнесом і його станом. Скандал і розслідування, вчинене владою, знизило капіталізацію компанії майже на $100 млрд за кілька днів.

Проте з цієї історії обидві сторони вийшли з очевидними репутаційними втратами. Старі еліти показали, що не можуть оперативно і адекватно оцінювати нові загрози і реагувати на них, — світ змінюється дуже швидко. Представники нової технологічної еліти в особі Цукерберга постали дітьми минулого століття, для яких технології — це гроші і популярність, але не влада. У всіх сенсах цього слова, включаючи можливість правити світом і нести за нього відповідальність. Повнота влади та її усвідомлення як і раніше належить "стариканам", і це влаштовує всіх, включаючи і представників технологічної еліти, і їх клієнтів. І ті й інші з готовністю віддають кесарю кесареве: якщо мова зайшла про безпеку, захист прав і тим більше росіян, то нехай влада терміново з цим щось робить. Нехай візьме свої заходи. Все, що цікавить Цукерберга, — можливість і надалі отримувати гроші від свого бізнесу. Все, що цікавить його клієнтів, — можливість отримувати своє маленьке споживче задоволення від користування цим продуктом.

Біда в тому, що "стариканы" не вічні. Не в тому сенсі, що новий склад Конгресу не зуміє зробити те, що робив колишній. Зовсім навпаки — біда в тому, що вони не можуть нічого іншого. У той час як загрози, виклики та просто стан справ з кожним днем стають іншими. Якщо сенатори США нічого не можуть зробити (і далеко не всі можуть зрозуміти) стосовно Facebook, якщо їх російські опоненти не можуть придумати нічого цікавіше (ефективніше) запрещайзинга щодо Telegram, що вони будуть робити завтра у відношенні, наприклад, биохакерских лабораторій? У яких не буде ні грошей, ні популярності Цукерберга, зате буде скромна можливість "зламати" (а то й зовсім знищити світ. У старих еліт немає ефективних інструментів контролю над новими технологіями. І їм тільки радіти, що нові еліти все ще дуже схожі на старі — зосереджують у своїх руках величезні кошти і викликають на себе промені прожекторів і об'єктиви камер.

Однак слухання в Конгресі призвели до одного важливого наслідку, нехай і майже непомітного. Вони змусили нові еліти всерйоз задуматися про тієї влади, яку вони мають.

Дін Хеллер, Республіканська партія, штат Невада:

— Чи вважаєте ви, що несете велику відповідальність за особисті дані мільйонів американців, ніж могло б нести федеральний уряд?

Марк Цукерберг:

—Так.