"Чужий", "Дикий" і "Руйнівниця": що чекати від "Молодості-48"

Київський кінофестиваль "Молодість" пройде в цьому році в 48-й раз. Вже другий рік час проведення фестивалю - кінець травня, тоді як зазвичай всі заходи проходили в жовтні. Зміна часу проведення фестивалю дозволила організаторам, наприклад, відкрити нову локацію - кінотеатр під відкритим небом на Поштовій площі. Однак тепер одночасно з фестивалем проходить безліч інших подій - "Книжковий Арсенал", "Чилдрен Кінофест", День міста. Так що багаторічному директору "Молодості" Андрій Халпахчі та його команді доводиться боротися за глядача, а це можна зробити виключно за допомогою яскравого репертуару.

Вірний засіб для залучення уваги - світова кінокласика. Позаконкурсна програма "Століття" стала втіхою синефила. Судіть самі: в ній покажуть "Дорогу" - ранній чорно-білий шедевр Федеріко Фелліні (1954-й); "Міських піжонів" - феєричний мюзикл Рона Андервуда (1991-й), за роль в якому голлівудська зірка українського походження Джек Пеланс (Володимир Палагнюк) отримав заслужений "Оскар"; "глухий Кут" - трилер Роман Поланскі, відзначений "Золотим ведмедем" в Берліні в 1966-му; "Зет і два нуля" легендарного постмодерніста Пітера Ґринуэя (1985-й). До речі, сам Грінуей приїде до Києва і проведе 26 травня авторську зустріч "Кіно померло, хай живе кіно!" в рамках "Молодості".

Окрема подія - 40-річчя легендарного фантастичного хоррора Рідлі Скотта "Чужий", яке на "Молодості" будуть відзначати з максимально можливим розмахом. По-перше, звичайно, відбудеться спеціальний показ самого фільму 27 травня в кінотеатрі "Київ". По-друге, в Довженка-центрі з 30 травня по 30 червня пройде виставка швейцарського художника Р. Гігер, який, власне, придумав вбивчого монстра з "Чужого", отримавши за нього "Оскара" - і на ній буде як двометрова статуя чудовиська, так і картини Гігер на зовсім інші теми, а ще й документальні фільми про нього. І, нарешті, в клубі MonteRay відбудеться концерт культової індустріально-рокового гурту The Young Gods, яка свого часу створила саундтрек для фільму Swiss Made 2069, співрежисером якого був сам Р. Гігер.

Традиційний ажіотаж очікується на програмі "Фестиваль фестивалів", де представлені фільми, зібрали призи на провідних світових кінофорумах. Тут можна буде подивитися один з фільмів-сенсацій румунської "нової хвилі", провокаційний "Мені все одно, якщо історія назве нас варварами" Раду Жуде (Румунія) нагороджений як кращий фільм в Карлових Варах і у Вуковарі; отримала загальне схвалення критиків сімейну драму "Пізно вмирати молодий" (Чилі-Бразилія-Аргентина-Нідерланди), чия авторка Доминга Сотомайор стала першою жінкою, що отримала приз за кращу режисуру на фестивалі в Локарно (2018); "гіпнотичний" кримінальний трилер "Колір червоний" (режисер Бенхамін Найштат, Аргентина-Бразилія-Франція-Нідерланди-Німеччина) отримав приз за кращий сценарій у Венеції (2018) та нагороди за кращу операторську роботу і режисуру в Сан-Себастьяні (2018); незвичайну документалістику про китайських інтернет-стримерах "Нинішнє.Досконале" (Present.Perfect, Чжу Шенцзе, Китай-Гонконг-США), удостоєну Tiger Award за кращий фільм у Роттердамі (2019 ).

Будуть також нео-нуар "Чарівна земля" (Ео Сью Хуа, Франція - Нідерланди-Сінгапур) - перший сінгапурський фільм, що отримав "Золотого леопарда" у Локарно (2018); "Час дозвілля" (Себастьєн Марні, Франція) - шкільно-педагогічний сюжет, поступово занурюється в дивина та містику; драма "Сібель" (Гійом Джованетті, Чала Зенджирджи, Туреччина-Франція-Німеччина-Люксембург), в якій з'єднуються історії про німий дівчині, страшний вовка і збіглого злочинця (нагорода Міжнародної федерації кінопреси ФІПРЕССІ в Локарно (2018)).

Звичайно, на такому блискучому тлі конкурси, складені з робіт молодих режисерів, можуть виглядати програшно. Втім, Халпахчі знайшов вихід: він бере в найважливішу - повнометражну конкурсну програму - ті дебюти, які вже самі по собі отримали визнання за кордоном.

Так, південнокорейська молодіжна драма "Колібрі" (Кім Бо-ра) отримала в лютому Гран-прі молодіжної програми Generation 14plus на Берлінському фестивалі. Бо-ра екранізувала власну автобіографічну прозу, фактично спогади своєї юності. Головна героїня - 14-річна Ін Хі, дівчинка, яка пурхає по життю, немов колібрі, закохуючись наліво і направо і хапаючи задоволення де може. Навколо - Сеул 1994-го, охоплений неконтрольованої забудовою. Катастрофа в результаті осягає і героїню, і місто.

Іспанське "Подорож в кімнату матері" (Селія Ріко Клавеллино) - теж історія про бунт молодшого покоління. Юна Леонор (Ганна Кастільо) хоче піти з дому, але не наважується сказати про це своїй матері Эстрелье. Остання, звісно, проти, але не може втримати дочку силоміць. А фокус власне, в тому, що замість очевидної повісті про дорослішання ми залишаємося спостерігати за матір'ю, яку грає чудова актриса Лола Дуеньяс, яка прославилася ролями у Педро Альмодовара і Алехандро Аменабара. Оригінальний поворот сюжету плюс прекрасні акторські роботи приніс "Подорожі..." в Іспанії премії "Гойя" (місцевий аналог "Оскара") краще новому режисерові і за кращу жіночу роль другого плану (Ганна Кастільо).

І вже зовсім несімейних кіно є "Дикун" (або "Дикий", Каміль Відаль-Наке, Франція). 22-річний гравець по імені Лео повністю відповідає назві картини: він дикун, живе на вулиці, заробляє проституцією, вживає наркотики, пиячить, хворіє на туберкульоз. І в той же час здатний на глибокі і щирі почуття. Закохується - відповіді. Отримує шанс влаштувати спокійне забезпечене життя - і нехтує ним. Адже він не тільки дикун, але і вільна людина. І має достатньо сил, щоб вибрати свободу всупереч всьому. Картина отримала премію Фонду Луї Родерера "Зростання зірки" на Міжнародній тижня критики Каннського фестивалю (2018).

Ще один лауреат останнього Берліна в конкурсі - "Руйнівниця системи" (Нора Фингшайт, Німеччина). Стрічка відзначена Призом Альфреда Бауера за відкриття нових перспектив кіномистецтва. І є за що. Нора Фингшайт - молода надія німецької режисури. Починала в документальному кіно, вивчила безліч матеріалу, перш ніж взятися за ігрову роботу, та ще й на таку непросту тему. Мова йде про агресивний і неконтрольованому дитину - 9-річної Бенні. Мати - м'яка і боязка - намагається прилаштувати маленького монстра, але всі притулки відмовляються від Бенні. А сама маленька мучителька хоче жити тільки з мамою. Це можна було б назвати антипедагогической поемою, місцями переходить в трилер. Всі системи виховання тріщать по швах, але, як не дивно, Фингшайт вдається викликати співчуття до Руйнівниці. Ласкаво тут врешті-решт переможе - але дуже своєрідним способом.

Залишається лише додати, що конкурси проходять у трьох категоріях: повнометражний ігровий дебют, короткометражний фільм, студентський фільм. Окреме змагання - національний короткий метр. У кожній з категорій присуджується статуетка "Скіфський олень" та грошова премія в еквіваленті $2000. Гран-прі за кращий фільм усіх конкурсів - "Скіфський олень" та $10000. Є також призи ФІПРЕССІ, екуменічного журі і конкурс ЛГБТ-кіно "Сонячний зайчик". Лауреати будуть оголошені 2 червня.