Скільки можна брехати про місії ОБСЄ

На користь цього говорить і візит помічника глави Держдепу США Вікторії Нуланд в Москву. Тепер питання полягає в тому, чи зможе така місія допомогти нам реінтегрувати країну і не стане вона нездійсненним?

Ідеальна модель

План з впровадження поліцейської місії має кілька модифікацій, але загалом все зводиться до того, що вона повинна забезпечити повне припинення вогню і безпеку під час проведення виборів в ОРДЛО, так і під час "політичного процесу врегулювання".

"Завмер тиші" - головна умова реалізації плану. Перед українською стороною і бойовиками (точніше, їх російськими кураторами) буде поставлено умову встановлення тримісячного спокою на лінії розмежування (ніяких смертей і обстрілу - взагалі). За результатом цього "виміру" будуть впроваджуватися поетапно модулі самої місії.

Полягати вона повинна з силовиків і військових, які мають досвід миротворчих та поліцейських операцій з країн-членів ОБСЄ. За даними українського Мзс, її контингент має нараховувати близько 5 тис. поліцейських. Передбачається, що вони будуть озброєні стрілецькою зброєю і легкою бронетехнікою. У гіршому варіанті йдеться про 500 поліцейських з символічними функціями.

Застосування зброї поліцейськими, процедури та регламенти прийняття рішень повинні бути виписані в окремому документі та погоджено Постійною радою ОБСЄ за підтримки всіх 57 країн-членів організації. Прийняти такий документ в короткі терміни просто неможливо навіть при тиску з боку США.

На першому етапі поліцейські патрулі з'являться на лінії розмежування і блокпостах. Пізніше вся військова техніка та боєприпаси ВСУ (в зоні АТО) і бойовиків повинні бути зібрані на складах, а їх охорона і фіксація пересування покладені на поліцейських ОБСЄ.
Повинні бути створені "зони безпеки", вільні від збройного присутності сторін. За інформацією ЛІГА.net частина цього плану вже обговорювалася під час недавніх переговорів глав МЗС "нормандської четвірки" (район Азовського моря, Дебальцеве, Донецький аеропорт і одна зона на Луганщині). Відомо, що карти "зон безпеки" узгоджувалися і обговорювалися з Генеральним штабом ЗСУ.

Паралельно з цим має бути розроблена і впроваджена процедура доступу поліцейських ОБСЄ на виборчі дільниці в ОРДЛО. За словами українських переговірників, в майбутній закон про вибори будуть включені критерії, коли він втрачає силу: використання бойової техніки, спроба зриву виборів, спроба фальсифікації і т. д.
На другому етапі передбачається введення патрулювання українсько-російського кордону на Донбасі спільними патрулями наших прикордонників і поліцейських ОБСЄ (можливо, за участю підрозділів так званої "народної міліції").

На третьому етапі функції забезпечення громадської безпеки на території ОРДЛО повинні перейти до спільних структур "народної міліції та поліції ОБСЄ.
Це - ідеальна модель. Навряд чи на Заході не розуміють, що в повній мірі реалізувати цей план не вдасться. Кожен спробує витягти з нього власний інтерес.

Конфлікти і збіг інтересів

По-перше, США дійсно вважають, що через "замороження" конфлікту на Донбасі і збереження санкцій проти Росії вони зможуть примусити Путіна до світу і поступок. По-друге, Бараку Обамі потрібна історія успіху на Донбасі для того, щоб наступний президент США відчував себе більш впевнено на початку своєї каденції. І неважливо, хто стане господарем Білого дому. Важливо, що у Вашингтоні є принциповий політичний консенсус з цього питання. Саме тому американці на вищому рівні дали зрозуміти всім учасникам мінського процесу, що зрив ініціативи може негативно відбитися на них. По-третє, поліцейська місія відкриває перед США перспективи безпосереднього оперативного участі у врегулюванні конфлікту, а також можливості для відпрацювання бойових завдань в умовах гібридної війни в зіткненні з реальним противником. При цьому не потрібно ховатися за вивісками "військових радників" і "тренерів". Так і ризики тут не такі великі, як в Іраку і Афганістані.

Європі потрібен хоча б імітаційний переговорний процес, ритуальне примирення. Навіть формальний діалог на Донбасі відкриває перспективу ослаблення санкцій відносно РФ. Від них страждає не тільки російська економіка, але і європейська.

Загальноєвропейська втома від Донбасу і України підштовхує еліти ЄС до прийняття додаткових витрат і погодженням поліцейської місії. У результаті Брюссель отримає інструмент для перекладання відповідальності з себе на треті сторони. Наприклад, на Україну.

Формальна згода Росії на обговорення ідеї поліцейської місії ще не означає твердого "так" від Путіна. У Кремлі дають зрозуміти, що питання контролю над кордоном на Донбасі росіяни відкладають до "остаточного політичного врегулювання" і "конституційних рішень" (а не проведення виборів). Москва виступає проти мобільності місії. Поліцейські повинні перебувати виключно на лінії розмежування - і ніяких несанкціонованих пересувань по території ОРДЛО. Як великий поступки Кремль може погодитися на моніторинг поліцейськими складів з військовою технікою.

В інтересах України - як можна довше наносити санкціями шкоди путінському режиму. Для цього потрібно грати на консолідацію G7, втягувати Росію в невигідні для неї формати врегулювання, виставляти умови, які неможливо виконати без втрат для Москви. Але головне - не приймати рішень, які не можна скасувати. На Банковій, як завжди, намагаються тягнути час. Ми беремо на себе додаткові зобов'язання, сподіваючись, що Росія не виконає свою частину угоди. Так, найімовірніше, санкції проти РФ в червні знову продовжать - до грудня 2016 р. Але якщо Україна не зробить конкретних кроків щодо законодавчого забезпечення виборів і особливого статусу окупованих територій, вже в січні 2017 р. у Європи з'явиться спокуса, як мінімум, пом'якшити санкційний режим. Джерела в українському Мзс і в АП стверджують, що Києву просто критично необхідно показати певний прогрес у справі виконання Мінських угод. Так що є надія, просуваючи поліцейську місію ОБСЄ, зробити лише півкроку - прийняти закон про вибори з безліччю умов і зв'язати виконання його норм із зобов'язанням Росії повернути кордон і вивести війська.

Далеко не всі експерти налаштовані так оптимістично, як мешканці Банкової. Наприклад, за словами директора Центру військово-політичних досліджень Дмитра Тымчука, в нинішній ситуації в зоні АТО технічно неможливо повноцінно реалізувати поліцейську місію ОБСЄ. Співрозмовник "ДС" в штаб-квартирі організації у Відні вважає, що мова може йти тільки про теоретичної дискусії "на тему", а не про реалізації проекту в короткостроковій перспективі. В ОБСЄ немає потрібного кадрового потенціалу, ні консенсусного бачення суті місії. Але ми живемо в "гібридне час". Тому можливі різні варіанти розвитку ситуації, причому не завжди в нашу користь.

Серйозним ризиком є те, що на участь у поліцейській місії буде претендувати і Росія як член ОБСЄ. Сама організація не визнала РФ країною-агресором, ні стороною конфлікту на Донбасі.

Як цього не допустити? В історії організації є прецедент, коли Росія (навіть претендуючи на роль миротворця в замороженому конфлікті) не була допущена до участі в місії ОБСЄ в Молдові. У ній немає російських громадян, а ключові пости займають американці. У Молдови вдалося домовитися. Може вийти і у нашої країни.

Віталій КУЛИК,директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства