Заблокована Конституція. Коли Зеленський зможе управляти країною в ручному режимі

У футболі існує тактика тікі-така — гра в короткий пас при постійному русі з м'ячем. Візуально вона виглядає як хаос на полі, але якщо в команді є швидкі, технічні і розумні гравці, ця тактика дуже плідна. В інших випадках — ні.

До аналогії з футбольним стилем нас підштовхнули події, що розгорнулися навколо Конституційного суду. Після його скандального рішення, заблокував перевірку електронних декларацій чиновників, всі раптом згадали, що у нас давно вже не було ворогів народу. І на цю роль призначили суддів КС. На їхню адресу посипалися гучні звинувачення, пройшли мітинги під будівлею суду, що були організовані забутими громадськими працівниками, а кульмінацією всього цього стала вимога президента до парламенту розігнати нинішній склад Конституційного суду. Депутати і судді КС прийняли пас від президента, а далі почалася справжня тікі-така — вони витончено перепасовували м'яч один одному.

Спробуємо розібратися у всьому цьому хаосі. Дуже може бути, що добре контрольованому. Отримавши від Зеленського законопроєкт про позбавлення влади суддів КС, народні депутати спочатку вирішили прислухатися до тих, хто цілком резонно вважає, що проблему, яка виникла через вердикт суду, можна вирішити без радикальних заходів. Так народився законопроєкт спікера ВР Дмитра Разумкова, прийнявши який Рада усуває правову колізію з електронними деклараціями, що утворилася. Але раз президент наполягає на своєму, профільний комітет погодився і з його думкою. Втім, навіть в середовищі "слуг" до обох законопроєктів — Зеленського і Разумкова — виникли застереження: монобольшевик Данило Гетманцев назвав їх "юридично не чистими".

Але крім цих варіантів виходу з кризи з'явилися й інші. Наприклад, представник "Голосу" Ярослав Юрчишин запропонував підняти кворум у Конституційному суді з нинішніх 12-ти до 17-ти. Таким чином, вважає депутат, можна захистити конституційний лад. У той же час критики подібної ініціативи цілком резонно відзначають, що такий кворум просто паралізує КС, оскільки в його склад входить 18 суддів, — двоє людей захворіють, і робота цього органу загальмується на невизначений період.

Схожий за наслідками законопроєкт також був зареєстрований цілою групою депутатів на чолі з "слугою" Ольгою Совгирею. Автори вважають, що для прийняття рішень і висновків Великою палатою КСУ потрібно не менше 12 голосів суддів (що становить 2/3 від конституційного складу КСУ) замість 10 голосів (як це передбачено законом зараз). На думку ж експертів, прийняття такого закону заблокує роботу КС, так як на сьогодні в його складі 15 суддів, і щоб запропонована норма заробила, для початку треба доукомплектувати суд.

Що Верховна Рада безуспішно спробувала зробити вчора. Депутати заслухали чотирьох претендентів — нардепа Юрія Павленка (його висунула ОПЗЖ), Ольгу Боднар-Петровську (висуванка "Батьківщини"), Миколу Сірого (запропонований "Європейською солідарністю") і Наталю Денисенко (від "Голосу"). У результаті ніхто з них необхідних голосів не набрав. Після чого спікер Дмитро Разумков доручив профільному комітету підготувати повторний конкурс з відбору претендентів на посади суддів КС за парламентською квотою. Варто зазначити, що серед кандидатів не виявилося висуванців "слуг", хоча в запрошенні на засідання Ради, раніше опублікованому екснардепом Русланом Сидоровичем, значився він, а також Віктор Кичун. Останній — соратник Федора Веніславського, нардепа-"слуги" і представника президента в КС. Але в сесійний зал внесли тільки прізвища кандидатів від опозиційних партій. Що дуже скидається на авантюру, схоже, доукомплектовувати КС і не збираються.

З усіх цих перепасовок можна зробити кілька висновків. Висновок перший: комусь дуже потрібен процес, а не результат. Так, піднята інформаційна хвиля остаточно дискредитувала Конституційний суд. По гарячих слідах група "Рейтинг" поцікавилася ставленням громадян до цього органу і отримала очікувану відповідь: зовсім не довіряють КС 36% опитаних, швидше не довіряють — 24%, повністю довіряють лише 5%, швидше довіряють — 14%. Про що свідчать ці цифри? А тому, що у свідомості переважної більшості громадян будь-які рішення Конституційного суду вже не легітимні. Ні прийняті, ні ті, які будуть прийняті в майбутньому.

Це розв'язує владі руки в багатьох питаннях. Наприклад, якщо будуть прийняті сумнівні закони в контексті мирного процесу по Донбасу, націонал-патріотична опозиція обов'язково оскаржить їх у КС. І якщо там визнають ці закони неконституційними, влада витягне з кишені козир: Конституційний суд, як висловився радник керівника ОП Михайло Подоляк, "виродки в мантіях ... концентроване зло, що увібрало в себе всі класичні пороки корупційно-кумівської системи".

Другий висновок: дуже схоже на те, що головна мета всього, що зараз твориться навколо КС, — заблокувати його роботу. Щоб він не міг взагалі приймати ніяких рішень. З цією метою, ймовірно, в парламенті і зареєстровані законопроєкти про збільшення кворуму і кількості голосів суддів на підтримку того чи іншого рішення. Для того і провалили кандидатів у судді КС, а новий конкурс — процедура тривала. Та й у підсумку для обрання відсутніх двох суддів за парламентською квотою може банально не вистачити голосів. При цьому для західних партнерів, що спостерігають за розвитком конституційної кризи в Україні, буде правдоподібне прикриття: конкурс провели, але раз парламент не підтримав кандидатів, значить, будемо шукати далі.

Слід також зазначити, що на сьогоднішній день робота КС вже паралізована. З 15 суддів четверо, які не підтримали рішення про невідповідність Конституції скасування моніторингу декларацій (Сергій Головатий, Олег Первомайський, Віктор Колесник і Василь Лемак), відмовилися брати участь в засіданнях суду. Формально — нібито через оприлюднення їх колегою Сергієм Сасом проєкту рішення згідно із законом про продаж землі. Яка ж справжня причина, можна тільки гадати. Адже якщо від 15 суддів КСУ відмінусувати цих чотирьох, то виходить 11 при сьогоднішньому кворумі в 12 суддів. Тобто робота суду паралізована, вакантні місця не заповнені, КС як арбітр дискредитований. Дуже зручно: немає висновків КС з приводу відповідності тих чи інших законів Конституції, значить, все дозволено. Значить, країною можна керувати в ручному режимі, не остерігаючись, що твої дії визнають неконституційними.