Доленосний референдум. Коли Зеленський запропонує українцям "ампутацію" ОРДЛО

"Ми можемо запитати, чи визнаєте ви це (окупацію територій. -"ДС") і чи розриваємо ми соціально-економічні зв'язки, перекладаючи всю відповідальність на Російську Федерацію відповідно до Женевської конвенції", — пояснив спікер української делегації в ТКГ. Він не виключив, що в разі повного розриву зв'язків з ОРДЛО українці не зможуть перетинати лінію дотику. При цьому Арестович уточнив: повної ізоляції, швидше за все, не буде, громадяни зможуть спілкуватися з родичами. Нагадаємо, Женевська конвенція від 12 серпня 1949 р. регулює питання захисту цивільного населення під час війни.

Вперше про те, щоб вирішити долю окупованих територій Донецької і Луганської областей на референдумі, Володимир Зеленський оголосив 20 травня. "Це може бути один з планів, якщо не спрацюють інші", — сказав тоді нинішній президент. А через місяць, 24 червня, в інтерв'ю телеканалу "1+1" він сказав про такий референдум ще раз : "Про Донбасі і стіну, якщо, не дай Бог, ми прийдемо до цього, тому що ми хочемо повернути людей і територію. Це точно не популярно, це точно не популістськи. Це буде одне з гучних і складних питань". І тут же потрапив під шквал критики з боку не тільки опозиції, а й своїх. Так, п'ятий президент Петро Порошенко назвав ініціативу Зеленського про відділення тимчасово окупованих територій від України злочинною, а спікер парламенту Дмитро Разумков уточнив, що питання територіальної цілісності виносити на референдум забороняється. "Історія про відділення — непрацююча, я думаю, що український народ точно не підтримає будь-які питання, пов'язані з тим, що ми втратимо Крим або частину українського Донбасу", — сказав він.

Уже зараз зрозуміло, що ідея референдуму по Донбасу зустріне серйозний опір не тільки опозиціонерів (причому в цьому однодумцями виявляться і націонал-патріоти, і проросійські сили — вони бачать вирішення долі ОРДЛО по-різному, але категорично проти відділення від них "стіною"), але і у "слуг". Так що про швидке його проведенні годі й казати. Однак не варто відкидати саме такий варіант. Тим більше що для дуже багатьох сценарій заморозки конфлікту і відгородження від сепаратистських районів виглядає швидким рішенням тієї проблеми, яку не виходить закрити ось уже сім років. Мовляв, якщо хвороба якогось органу не виходить лікувати, його краще ампутувати але врятувати організм. Але простіше в державній політиці — не завжди краще.

Повернемося до того варіанту питання референдуму, який озвучив Арестович. У подібному формулюванні він цілком може і не припускати відмови від окупованих територій, а тільки покласти відповідальність за все, що там відбувається, на країну-агресора. Але фактичним результатом все одно буде "стіна". І це головна проблема, яку влада, якщо вона перейде від розмов до справи, доведеться пояснити громадянам. У нас величезна кількість переселенців або вихідців з окупованих районів, у яких там залишилася нерухомість, і про неї їм доведеться забути назавжди. Ще більше ускладниться і спілкування з родичами в ОРДЛО. Тому навряд чи варто очікувати від переселенців масової підтримки ініціативи влади.

Друга проблема — якщо українці проголосують за відокремлення, то це зовсім не означає закінчення війни. У цьому теж доведеться чесно зізнатися. Третя проблема, і на ній будуть робити акцент противники референдуму, — що президент Зеленський намагається перекласти відповідальність за врегулювання на Донбасі на народ. Адже влада і сама може приймати рішення про обмеження соціально-економічних зв'язків із захопленими Росією районами Донецької і Луганської областей. І це вже не один раз робилося. Наприклад, навесні 2017 року, у відповідь на "націоналізацію" сепаратистами українських підприємств, РНБО прийняла рішення розірвати економічні зв'язки з непідконтрольною частиною Донбасу. Противників такого кроку тоді вистачало і у нас, і на Заході. До слова, розмови про зняття блокади почалися відразу ж після приходу Зеленського до влади. Втім, далі розмов справа не пішла.

З іншого боку, можна знайти і позитивні моменти в разі реалізації такого референдуму. Офіційно переклавши всю відповідальність за життєзабезпечення окупованих територій на окупанта, Україна зніме зі свого бюджету величезний тягар соціальних виплат. Тобто для жителів ОРДЛО закінчиться час, коли вони отримують дві пенсії, в гривнях і рублях. По-друге, якщо українці на референдумі скажуть "так", Україна може виходити з безвихідних Мінських угод. Ясна річ, що Росії це не сподобається, і вона затягне стару пісню про нібито обов'язкових для виконання домовленості, стане лякати остаточною інтеграцією захоплених районів, вимагатиме від Заходу скасування санкцій. Останній пункт дійсно болючий, але тут вже самому західному світові вирішувати, знімати чи не знімати санкції з агресора.

Чи підтримають ідею референдуму наші партнери? З одного боку, для Берліна і Парижа україно-російський конфлікт на Донбасі — головний біль, який не вдається зняти багато років. І рішення Києва виглядало б для них як порятунок від мук. Але Захід сприйме ідею референдуму насторожено. І не через страх, що Росія почне відкриту війну проти України. Там розуміють, що такі рішення, як фактична відмова від частини території, має дуже високу ціну. Наприклад, ПДЧ в НАТО для України або чітка перспектива вступу в ЄС. Але ні того, ні іншого наші партнери запропонувати поки не готові.