Пристрасті по 65 млн українців. Чи отримають українське громадянство Сильвестр Сталлоне та Стівен Спілберг
Президент вніс до Ради законопроєкт про набуття громадянства України. Чи зможе тепер діаспора відчути єднання з історичною батьківщиною?
1 грудня Володимир Зеленський заявив з парламентської трибуни, що для українців, які проживають у США, Канаді, ЄС, дуже важливим є питання множинного громадянства. "Сьогодні я вношу відповідний законопроєкт на розгляд. Нас 65 мільйонів! Уперше українці з усього світу почуватимуться не діаспорою, не людьми українського походження, а громадянами України", — наголосив президент. У його намірах одразу ж запідозрили каверзи, які мають на меті підтягнути додаткові голоси за себе як кандидата в президенти. І навіть почали підраховувати, скільки нових виборців вдасться мобілізувати — мільйон чи більше.
Також звернув на себе увагу інший момент — звідки Зеленський узяв цифру 65 млн. Якщо в Україні, за приблизними підрахунками (перепис населення у нас постійно переноситься), живе 42 млн, то за межами країни, виходить, аж 23? При цьому в інших шанованих джерелах зазначається, що українська діаспора налічує від 11 до 13 млн. Отримуємо у кращому разі 55 млн. Зеленський помилився на 10 млн? Відповідь на це питання частково дає законопроєкт. Точніше, теми громадянства стосуються одразу п'ять його законодавчих ініціатив. Ключові відображені у проєкті №6368 "Про внесення змін до Закону України "Про громадянство України" на підставах та порядку набуття та припинення громадянства України", решта проєктів — більш технічні.
Зупинимося на основних новелах проєкту №6368. Головна претензія, яку висувають Зеленському, — це спроба запровадити подвійне чи множинне громадянство. Але ст. 4 Конституції України каже буквально таке: "В Україні існує єдине громадянство". Це можна розуміти як "єдине", тобто без другого, третього і так далі. Але конституціоналісти скажуть, що ст. 4 можна розуміти і так, що в Україні існує "єдине по всій країні громадянство". У такому разі про суперечність проєкту Конституції не йдеться. Якщо ж у майбутньому він вирушить на експертизу до Конституційного Суду як такий, що суперечить Основному Закону, ми отримаємо у відповідь офіційне роз'яснення, що слід розуміти під формулюванням "єдине громадянство".
Тепер щодо варіантів набуття громадянства. Перший варіант за народженням. Якщо на момент народження батьки або один із батьків були громадянами України, така особа є громадянином України. Цей варіант не вимагає додаткових пояснень.
Другий варіант — українцям із паспортами інших держав дозволять отримати громадянство за територіальним походженням. Наприклад, якщо народилися в Україні, але за СРСР, відомі американські актриси Міла Йовович або Міла Куніс раптом захочуть стати українками за паспортом, їм треба подати декларацію про визнання себе українськими підданими і зобов'язання припинити іноземне громадянство. Така ж процедура для діаспори, яка не втратила свого українського коріння: на наш паспорт можуть претендувати всі, чиї родичі жили на територіях, що входили до УНР, ЗУНР, Закарпатської республіки, УРСР.
Тут є два цікавих нюанси. Перший — до США, Канади, Аргентини, Бразилії та ще до цілої низки країн еміграція українців розпочалася раніше, ніж виникла УНР. У законопроєкті забули вказати, що перша хвиля емігрантів ішла з Австро-Угорщини, до складу якої входила частина західноукраїнських земель. Відомо, що на кінець 1914 р. за океаном опинилося майже 750 тис. українців. Серед них могла бути бабуся великого канадського хокеїста Вейна Грецкі, вона родом із Тернопілля. Якщо в законопроєкт не внести уточнення щодо Австро-Угорщини, то таким, як Грецкі, а нащадків переселенців першої хвилі дуже багато, паспорт України не світить. Як і українцям, які емігрували до Європи або за океан із Російської імперії.
Другий нюанс — у законопроєкті немає вказівки на те, що громадянство можуть отримати лише етнічні українці чи їхні нащадки. Там чітко зазначено: громадянами України є особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, на момент набрання чинності Законом України "Про громадянство України" (13 листопада 1991 р.), що проживали в Україні і не мали підданства інших держав. Тобто це визначення поширюється на представників усіх етносів, чиї родичі чи вони самі мешкали на територіях, що входять до складу України. Наприклад, на український паспорт може претендувати Сильвестр Сталлоне, родичі його матері емігрували з Одеси. Або Стівен Спілберг — його предки емігрували з Одеси та Кам'янця-Подільського. Чи актриса Наталі Портман, чи співак Ленні Кравіц… Їхні предки не були етнічними українцями, як і мільйонів інших людей, які з різних причин розселилися з українських земель у всьому світі. І всі вони теоретично можуть набути українського громадянства. Тож Зеленський ніяк не помилився з 65 млн.
Але одного бажання (якщо воно раптом виникне) Сталлоне, Спілберга чи нащадків емігрантів, які зберегли українські національні традиції та мову, недостатньо. Тому що є процедура набуття громадянства. Крім вищезгаданого зобов'язання вийти з іншого підданства, претендент повинен безперервно проживати на території п'ять років (є винятки для військових-контрактників) і володіти державною мовою. Існують і інші вимоги, але цих цілком вистачить для мінімізації кількості потенційних претендентів на громадянство. Тобто роздавати його так, як роздавав Володимир Путін Жерару Депардьє та іншим русофілам, не будуть.
Та й голосувати неофіти не зможуть. Як пояснив глава "слуг" у парламенті Давид Арахамія, "громадянин США або Канади при отриманні українського паспорта має визначитися, за яку владу і де він голосує. Якщо він живе в США, то матиме український паспорт, але не матиме можливості голосувати тут, тому що він голосує за президента США і Сенат. Не може людина голосувати у двох країнах, так не працює.Там є так званий "принцип осілості". Якщо центр його життєвих інтересів тут, він голосує тут, якщо там — то за владу там". Також біпатриди, які побажали стати чиновниками, зобов'язані вказувати подвійне громадянство у деклараціях. До роботи ж у судах та на митниці громадян інших держав допускати не будуть. Цей момент уточнений в одному із пакетних законопроєктів, що стосуються громадянства.
У сухому залишку отримуємо не зовсім ту "зраду", про яку говорять. Якщо закон ухвалять, його оскаржать у Конституційному Суді через відмову у праві на українське громадянство особам, які проживають у країні-агресорі. Так президент несподівано підкинув тему для піару ОПЗЖ та інших ватників. І це погано. Але про жодні мільйони нових виборців не йдеться. Цей проєкт нагадує схожі за піар-резонансом закони, які в результаті виявилися порожніми, — як, наприклад, про скасування депутатської недоторканності або про імпічмент президента.
Отже, чи Сталлоне може стати українським громадянином? Ні. Як не зможуть мільйони етнічних українців діаспори. Якщо не відмовляться від нинішнього підданства і не приїдуть на ПМП в Україну.