"Шатун" чи "ширка" з Тимошенко. Що зміниться у парламенті після ковідної паузи
Фракція "слуг" може й надалі зберігати формально необхідну чисельність, але де-факто користі від цього мало, якщо законодавча діяльність зав'язне в болоті в болоті
Верховна Рада знову йде на канікули. На одне засідання зберуться 1 лютого, а потім до 15 лютого працюватимуть у комітетах. Офіційна версія — значна кількість народних обранців хворіє на коронавірус. Але є й неофіційні. Перша: монобільшість у стані напіврозпаду, "слуги" нібито вимагають за свої голоси преференції або грошові знаки. "Поки ситуація з "конвертним" фінансуванням депутатів монобільшості не вирішиться (а їм нібито вже місяць затримують виплати), картина з голосуваннями будь-яких важливих для Зеленського і Єрмака ініціатив залишатиметься такою самою. Усе дуже прозаїчно, "вранці гроші — увечері стільці", — стверджує політолог Віктор Небоженко.
Ще у жовтні в НАБУ розповідали про надходження понад 10 заяв за фактами регулярних неофіційних виплат народним депутатам. Але як просувається це розслідування — невідомо. А поведінка більшовиків цього сесійного тижня справді наштовхує на погані підозри. Візьмемо, наприклад, сесійний четвер, традиційний день голосування. Рада не змогла задовольнити бажання голови Фонду держмайна Дмитра Сенниченка піти у відставку, забракло голосів за два законопроєкти про бджільництво, їх відправили на доопрацювання, натомість затвердили календарний план роботи з ковідною перервою. Утім, депутати підтримали кілька законопроєктів, які стосуються, зокрема, соціального захисту ветеранів і використання зброї теробороною. "За" проголосували 198 "слуг" із 242 членів фракції. Статистика каже, що близько 40 депутатів президентської політсили були відсутні. Але статистика не знає, з яких причин.
Інша версія, якою пояснюють недисциплінованість багатьох "слуг народу", — упевненість, що в наступному парламенті їх не буде. Якщо на наступних виборах знову не повернуть мажоритарку, а про таку можливість нещодавно заїкався Давид Арахамія, то потрапити до прохідної частини списку партії влади стане неймовірно складно. Який сенс бути у другій сотні? Судячи з динаміки рейтингу СН, до жовтня 2023 р., коли за графіком мають відбутися вибори нового складу парламенту, й у першій сотні буде жорстка боротьба за місце під сонцем. Тому деякі "слуги" резонно поглядають у бік інших політпроєктів, завдяки яким можуть потрапити до наступної Ради. І це до виборів ще майже два роки, що ж буде з більшістю з наближенням передвиборчої кампанії? Цим користуються окремі групи впливу, мета яких якщо не розвалити монобільшість, то зробити її утримання дуже клопітким і витратним задоволенням для Банкової.
Наразі в інформаційному просторі активізувалися дві теми. Перша: монобільшість існує лише на папері, тому потрібні дострокові вибори. У другій темі перша частина та сама, але висновок інший — потрібна широка коаліція в парламенті з повним перезавантаженням уряду. Теми ніби існують паралельно, але мета у них одна — знижувати рейтинг влади й нав'язувати їй свій порядок денний.
Імовірність розпуску парламенту і дострокових виборів нині мала. Розпустити Верховну Раду може лише президент, але для цього потрібна причина. Такою може бути юридичне припинення діяльності нинішньої більшості. Простіше кажучи, якщо фракція "слуг народу" втратить 17 нардепів, тоді залишиться 225 і більшість зникне. Така кількість мажоритарників, що добровільно пішли, може і набратися. Що ж до виключення з фракції, то до нього "слуги" вдаються лише в особливих випадках. Тут до речі згадати обіцянки вигнати прихильників "Розумної політики" Дмитра Разумкова. Але далі розмов справа не пішла.
Опоненти Зеленського розуміють, що передчасний кінець монобільшості є досить сумнівним сценарієм. І що президент не піде на невигідний для себе крок із розпуском Ради. Проте ніхто не заважає використати нинішню кризу у фракції "слуг" для зниження рейтингу "зелених". Мовляв, тримаються за крісла, а народ хоче перезавантаження парламенту. Не можна виключати (і про це кажуть експерти), що навесні вимагати дострокові вибори почне вулиця. Якщо, наприклад, "слуги" провалять обіцяне послаблення ФОП. Або того гірше — влада піде на поступки Росії щодо Донбасу.
Хоча насправді вибори раніше за термін противникам Зеленського не потрібні. Його особистий рейтинг залишається високим, і на ньому він спроможний провести до парламенту досить численну фракцію. Але розмови про кінець монокоаліції вигідні. У парламенті минулого скликання цією технологією успішно користувалися проти коаліції БПП і "Народного фронту", вимагаючи дострокових виборів.
Розмови про розвал монобільшості потрібні опонентам Зеленського ще й для того, щоб не допустити перенесення виборів із жовтня 2023-го на жовтень 2024-го. Провладні спікери заперечують такий сценарій, але їм не вірять. Тому що обіцянка продовжити каденцію ще на рік здатна підбадьорити сумних "слуг народу".
А ось перспектива появи нової коаліції виглядає значно реалістичнішою, ніж дострокові вибори. Фракція "слуг" і надалі зберігатиме формально необхідну чисельність, але де-факто користі від цього мало, якщо законодавча діяльність зав'язне в болоті. Варіант виходу із ситуації запропонувала Юлія Тимошенко. Вона офіційно звернулася до президента Володимира Зеленського із закликом створити "уряд національної єдності". Себе у прем'єри вона не пропонувала, але мало хто сумнівається, що підтекст саме такий. Відповіді Тимошенко поки що не отримала. Звісно, бачити її в уряді на Банковій не хочуть. І створювати коаліційний уряд також. Проте час зараз працює проти влади та її рейтингів, тому Тимошенко сподівається дочекатися моменту й розіграти "золоту акцію". Вона вже показала, як це працює, – без 14 голосів "Батьківщини" не було б ковідних канікул парламенту.
Тому не можна виключати, що пауза в сесійних засіданнях необхідна і ОП, і політичним силам, які готові до взаємовигідних угод, для переговорів про переформатування в парламенті та уряді.