Свій телевізор для Зеленського. Коли на канал "Рада" запросять Скабєєву

Віцеспікер Олександр Корнієнко заявив, що до кінця року на оновлення каналу "Рада" виділяють 15 млн грн. І депутати зможуть брати участь в ефірах за квотним принципом. А ось на думку експертів, ні про яку чесну квоту не йтиметься, "Раду", "Суспільне" і "Дім" перетворять на рупори пропаганди нинішньої влади. Уся ця конструкція у 2022 р. обійдеться платникам податків у не менш як 1,5 млрд грн. Для порівняння: бюджет Ужгородської міської територіальної громади, де проживають майже 116 тис. осіб, становить 1,7 млрд. Тобто на держканали витратять трохи менше, ніж на цілий обласний центр. І це лише офіційно, а скільки увіллють коштів неофіційно, можна тільки здогадуватися.

Тому напрошуються прості запитання. Перше — чи є запит суспільства на ці медіамайданчики? Друге — чому всі громадяни повинні скидатися на піар "зелених"? Третє — а чи законне взагалі таке перепрофілювання телеканалів? У 2015 р. на виконання взятих на себе зобов'язань для отримання безвізу з ЄС Україна провела роздержавлення ЗМІ. Так, УТ-1 та ще майже 30 регіональних телерадіоканалів сформували Національну громадську телерадіокомпанію України (НОТУ). Юридично телерадіокомпанія є акціонерним товариством, у якому 100% акцій належить державі. НОТУ фінансується з бюджету та за рахунок комерційних надходжень, але, і це головне, держоргани не мають права втручатися у редакційну політику теле- та радіоканалів.

З каналом "Рада" трохи інакше. Його засновник – Апарат Верховної Ради, а власник – дирекція телерадіопрограм парламенту. Телеканал висвітлює роботу депутатів, транслює парламентські засідання, в його ефірах є й інші проєкти, наприклад, про децентралізацію, про євроінтеграцію тощо, але політика мовника має враховувати позицію всіх політичних сил, а не лише пропрезидентської більшості. Тому була така негативна реакція на проморолик оновленого телеканалу, в якому йшлося про те, що "опозиція почала істерику у всіх своїх контрольованих ЗМІ, дізнавшись про оновлення "Ради". Пресслужба телеканалу поспішила відхреститися від проморолика, але його все одно транслювали.

Третій перспективний рупор — російськомовний канал "Дім". Він веде мовлення з березня 2020 р., його власник — Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій. За задумом "Дім" повинен мовити на ОРДЛО, але де-факто мовить на всю країну і за півтора року в ефірі став одним із провідників політики Зе-команди. Коли канал запускали, експерти зазначали, що, згідно з пунктом 2 статті 12 закону про телебачення та радіомовлення, органам держвлади та місцевого самоврядування забороняється бути засновниками та брати участь у телерадіоорганізаціях, якщо у положеннях про їх діяльність немає повноважень заснувати телерадіоорганізацію. Простіше кажучи, створення державних телеканалів заборонено законом. Але оскільки обіцялося, що місія каналу "Дім" — боротися з російськими наративами, проти його створення ніхто не виступав. Хіба що критикували за російську мову в ефірах та за підбір спікерів.

Тепер, коли формується державний медіахолдинг, покликаний цементувати ядерний електорат Володимира Зеленського та "слуг", постає справедливе запитання — а чи юридично обґрунтовано його існування? Причому це запитання українській владі поставлять європейці, якщо побачать, що "UA: Перший", "Рада" і "Дім" стали рупорами пропаганди для внутрішнього споживання. Що буде відкатом від узятих Україною зобов'язань щодо невтручання держави в інформаційну політику державних медіа. А таке втручання вже очевидне. А коли стартують анонсовані політичні ток-шоу з ведучими та журналістами, які працювали на закритих після санкцій РНБОУ інформаційних каналах Козака — Медведчука, доказів стане ще більше.

Чи розуміють на Банковій, що це загрожує Україні не лише зниженням рейтингів свободи слова, а й загрозою втрати безвізу? Що наші західні партнери просто відмовляться мати справу з владою країни, в якій на державних каналах транслюватимуться російські наративи упереміш з одами президенту Зеленському? Очевидно, ініціатори прожекту так далеко не заглядають. Їхнє завдання, по-перше, спробувати перебити критику влади, яка звучить на більшості каналів, а по-друге, після набуття чинності антиолігархічним законом посилити зачистку інформаційного поля від політичних програм. Те, що подібна інформаційна політика вилізе боком, — відкладений ризик. Якщо в коридорах влади взагалі розуміють, чим ризикують. Їхні альфа та омега — до парламентських виборів, які пройдуть восени 2023 р., утримати виборця Зеленського та знизити рівень підтримки опозиції.

Є ще одне запитання: чи зможуть ці мовники мати високі рейтинги? В Україні з інформаційними каналами, де також є свої політичні ток-шоу, перебір. "Україна 24", "Прямий", "5 канал", "Наш", "24 канал", "Еспресо", Live — і це далеко не весь список. Аудиторія одних – патріотичний глядач, інших – ватний. Загальний рейтинг таких медіа у межах 10–15%. Але цінність цих телекнопок у тому, що вони працюють на цільову аудиторію — громадян, які цікавляться політикою й голосують на виборах. Людей, які можуть бути агітаторами, вільними чи мимовільними. Тому в інформаційні канали вкладаються гроші, а їхню окупність можна оцінити лише за підсумками виборів. У цьому контексті, навіть якщо "Дім" і "Рада" поступатимуться у рейтингах вже розкрученим телеканалам, вони все одно свою справу зроблять — ту частину Зе-виборців, яка дивиться телевізор, можна зцементувати.

Але для того щоб конкурувати з іншими мовниками, треба або запропонувати цікавий контент, або мати яскравих ведучих, або робити ставку на скандали, які приваблюють глядацьку публіку. Переможні реляції влади навряд чи стануть пряником для глядачів, ведучих рівня Шустера на "Раду" точно не переманять, тому залишаються скандали. У цьому плані вибір широкий — від лайки та бійок до включення в ефір російських діячів. Бажано з дуриною. Як це роблять у Росії, включаючи спікерів з України, слова яких інтерпретують із вигодою для російського реципієнта зомбоящика. Уявімо, який буде інформаційний вихлоп, якщо в прямому ефірі влаштувати перепалку когось із "слуг" із, наприклад, пропагандисткою Ольгою Скабєєвою. Судячи з того, як стартує канал "Рада", ставку зроблено саме на скандали. Вони можуть підняти рейтинг, але є значний ризик, що ці канали стануть привабливими тільки для політичних фриків.