Рейтингові гойдалки. Коли Порошенко і Бойко обгонять Зеленського

"Ми відкриті для будь-яких переговорів, до компромісів, які здатні будуть об'єднати демократичні сили і захистити Україну від того реваншу, куди тягнуть ОПЗЖ і "слуги народу", — заявив днями п'ятий президент України.

Нагадаємо, згідно з останнім соціологічним опитуванням групи "Рейтинг ", у другому турі президентських виборів Володимир Зеленський з 26,2% конкурував би з Юрієм Бойком (16,6%), а за Порошенка готові віддати голоси 13,3% громадян. ОПЗЖ вийшла на друге місце і в рейтингу партій, її розрив із "слугами" скоротився до трохи більше 4 відсотків. "Європейська солідарність" з 14,5% третя. Долають 5-відсотковий бар'єр "Батьківщина", "Українська стратегія Гройсмана" і "радикали".

Вихід партії Юрія Бойка і Віктора Медведчука на друге місце в рейтингу Порошенко пояснює "тактикою Зеленського, який бореться тільки з Порошенком". Дані соцопитування свідчать: підтримка ОПЗЖ зростає, "слуги" втрачають, а на проєвропейському політичному фланзі немає єдності, тому електорат цих сил розтягується під різні партійні бренди. Тобто, проблема існує, але чи можливо її вирішити так, як пропонує п'ятий президент?

"ДС" раніше звертала увагу, що друге місце одного з лідерів ОПЗЖ в опитуванні "Рейтингу" (можна припустити, що це місце за ним збережеться і в наступних опитуваннях) моделює ситуацію виходу Юрія Бойка до другого туру президентських виборів з Володимиром Зеленським. Українців починають привчати до думки, що в 2024 р. їм доведеться вибирати між проросійським кандидатом і чинним главою держави, який, навіть якщо на той час його рейтинг виявиться невисоким, буде уособлювати проєвропейський курс. Такий собі повтор на новий лад технології 1999-го Леонід Кучма проти комуніста Петра Симоненка. Але щоб ця технологія знову спрацювала, необхідно вирішити ряд проблем.

Перед технологами Кучми стояло ключове завдання: нівелювати шанси соціаліста Олександра Мороза, що було успішно зроблено завдяки, по-перше, перетіканню електорату до прогресивної соціалістки Наталії Вітренко (вона зайняла 4-е місце), а, по-друге, втягуванню Мороза в "Канівську четвірку", яка в підсумку тільки послабила позиції її учасників. Далі заручитися підтримкою нацдемів в протистоянні Кучма-Симоненко вже було простіше простого. Зараз же і у Банкової, і у ОПЗЖ є загальна проблема — Порошенко. Він же, в свою чергу, розуміє, що його намагаються виштовхати на третє місце, тому шукає шляхи розширення своєї електоральної підтримки. Звідси і заклик до об'єднання схожих по ідеології сил. Але чи реально таке об'єднання?

Відповідь, яка лежить на поверхні, — скоріше ні. Найімовірніше, "Батьківщина", "радикали", "Стратегія Гройсмана", "Свобода", УДАР Кличка, більш дрібні партії націонал-демократичного спектру будуть розмивати рейтинги ЄС і її лідера і від співпраці відмовляться. У Порошенка ж не вперше виходять з пропозицією об'єднатися проти реваншу. Замість цього після місцевих виборів ми побачили, як в цілому ряді місцевих рад виникли коаліції "слуг" з тими політсилами, які під час передвиборчої кампанії критикували владу за поступки Москві, за "антинародну" земельну реформу і т. д. "Євросолідарність" же у багатьох місцевих радах виявилася в опозиції.

Гравці на націонал-демократичному полі навряд чи підтримають Порошенка, скоріше, навпаки — підіграють Банковій. По-перше, вони не люблять п'ятого президента значно більше, ніж Зеленського і навіть Бойка. По-друге, їх влаштовує спроба реалізувати технологію "Зеленський проти Бойка", оскільки вона, так само як і для Порошенка, відкриває перед ними прекрасні можливості звинуватити владу в договорняках з проросійськими силами. І тут головне, хто про це буде голосніше і переконливіше кричати.

По-третє, лідери цих партій розуміють, що зміцнити свої рейтинги вони можуть за рахунок виборців ЄС, тому будуть перехоплювати ініціативи Порошенка, а його самого — критикувати. По-четверте, навіть якщо припустити, що з приходом в Білий дім Джо Байдена українським питанням займатимуться люди, добре знайомі з Порошенком, це теж не означає, що наші прозахідні політики тут же кинуться в обійми до Петра Олексійовича. В Україні, і це показали місцеві вибори, декларована партіями євроінтеграція закінчується там, де з'являється можливість отримати доступ до ресурсів.

Отже, на зниження Порошенка гратимуть влада і ОПЗЖ. Остання навіть в меншій мірі, оскільки всю роботу замість неї зроблять провладні спікери і ті, кому п'ятий президент пропонує союз. Звідси питання: чи можна розширити свій електорат, коли проти тебе всі, або вище 13-15% вийти вже не вийде?

Заява Порошенка про коаліцію "слуг" і ОПЗЖ покликана консолідувати його електоральне ядро, але для обивателя така коаліція, на жаль, на сьогоднішній день не є очевидною. Зате очевидним є падіння рейтингу Зеленського і "слуг" і причини цього процесу. Підвищення тарифів з нового року і скандали навкруги вакцинації, яка не почалася, ще більше відмінусують від рейтингів влади. Але приплюсують, найімовірніше, саме Бойку. Можна припустити, що вже навесні його рейтинг і рейтинг Зеленського майже зрівняються. Що буде далі з рівнем підтримки президента, залежить вже не стільки від нього, скільки від зовнішніх обставин, а вони — несприятливі. У кращому випадку вдасться зупинити падіння і тоді рейтинги Бойка, Зеленського і Порошенка будуть приблизно однаковими. Хитаючись, ніби на гойдалках, піднімаючи вгору і спускаючи вниз то одного, то іншого з цієї трійки. Причому Зеленський як головний об'єкт критики та інформаційних атак виявиться в найбільш невигідному становищі. Навіть нападки на Порошенка стануть куди менш хворобливими — нічого нового виборець про нього вже не дізнається.

У підсумку ми можемо отримати ситуацію, коли перед Бойком і Порошенком відкриється можливість мобілізувати не тільки свого виборця, а й переконати виборців ідеологічно близьких проєктів. А тих, хто і не туди, і не сюди, почнуть розтягувати чергові нові обличчя з обіцянками простих рішень. Так, рейтинги потенційних лідерів президентських перегонів будуть невисокими, а їх зростання — повільним, але хто сказав, що в нашій історії знову повторяться 73%?

Що в такому випадку робити діючій владі? Дивлячись на оточення глави держави і тих, хто займається його інформаційною політикою та піаром, припустимо, що Зеленському, так як і зараз, будуть радити воювати лише з тим, чиїм "вироком" він так і не став.