Засада в Раді. Що буде робити Зеленський з "саботажем" закону про олігархів

Нещодавно заступник голови фракції "Слуги народу" Євгенія Кравчук заявила, що законопроєкт президента про олігархів в першому читанні планують прийняти вже до кінця поточної сесії, яка завершується в середині липня. Однак на шляху цього документа з'явилися цілком передбачувані перешкоди, які в кращому випадку відстрочують голосування на осінь. Або ж Банкова спробує нагнути "слуг", щоб Володимиру Зеленському було чим похвалитися в День Незалежності перед тією частиною його виборців, яка хоче побачити розкуркулення олігархів. Втім, можуть бути й інші варіанти, про що піде мова далі.

Днями комітет Верховної Ради з питань інтеграції України до Євросоюзу рекомендував відправити президентський законопроєкт про олігархів (№5599) на доопрацювання. Члени комітету зазначили, що ініціатива Зеленського не суперечить цілям Угоди про асоціацію з Євросоюзом, але документ все ж потрібно переробити. По-перше, в ньому повинна враховуватися ст. 282 Угоди в частині належного дотримання принципу правової визначеності, повного врахування положень Регламенту Європейського парламенту і Ради 2016/679 від 27 квітня 2016 року (Загальний регламент про захист даних). По-друге, при доопрацюванні члени комітету рекомендують врахувати Європейську конвенцію з прав людини, Гельсінський Заключний акт і рекомендації Парламентської Асамблеї РЄ №1516. Тобто закон вимагає висновку Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. А позитивний висновок Людмила Денисова навряд чи дасть, оскільки деолігархізація в варіанті Банкової в окремих пунктах порушує конституційне право на рівність всіх громадян.

Монобільшість, звичайно, може внести законопроєкт про олігархів в сесійний зал і без схвалення євроінтеграційного комітету. Але тут Зеленського вже чекають інші неприємності. Перша — поки президентський Офіс і спікери "слуг" піарили антиолігархічну ініціативу Зеленського, розповідаючи, як закон про олігархів прискорить наш шлях в НАТО, в парламенті з'явилися альтернативні законопроєкти. На сьогоднішній день їх три, але навряд чи народні депутати цим обмежаться, адже боротьба з олігархами — прекрасна тема для піару. Навіть більше — вічна тема. Перший законопроєкт вніс колектив авторів з трьох фракцій — "Європейської солідарності", "Батьківщини" і "Голосу", другий — результат законотворчості Антона Полякова, колись члена фракції "Слуги народу", третій — дітище фракції Юлії Тимошенко. Документи в чомусь схожі з президентським, в чомусь істотно відрізняються, але суть не в деталях, а в тому, що альтернативні проєкти повинні пройти всю процедуру обговорення. У парламентських комітетах, з громадськістю, з нашими західними партнерами. Це час, і він працює проти Зеленського.

Ще одна неприємність криється в надрах самої монобільшості. Після того, як президент заявив, що не бачить сенсу в розпуску парламенту, оскільки країні потрібна стабільність, у "слуг" звалилася гора з плечей. Втім, тут скоріше справа не в стабільності, оскільки "зелені" вже давно не можуть приймати закони без підтримки груп-сателітів, а в рейтингах. Якщо у Зеленського вони залишаються порівняно високими, то його партію наздоганяють найближчі переслідувачі — ЄС і ОПЗЖ. А втративши в результаті перевиборів хоч і формальну, але все ж монобільшість, президент ризикує отримати неконтрольований парламент.

І якщо навіть шляхом торгів і загроз вдасться переконати "слуг" підтримати закон про олігархів в першому читанні, то до другого депутати (в тому числі і простимульовані самими олігархами) обов'язково внесуть безліч поправок. Так що до парламентських канікул можуть не встигнути. Точніше, зроблять все, щоб не встигнути.

Відмовитися від продавлювання законопроєкту №5599 на Банковій вже не можуть, там не хочуть виглядати слабаками, тому, швидше за все, перед українцями будуть розігрувати спектакль про те, що Зеленський дуже хоче притиснути олігархів, а ті оголосили йому війну. І щоб в цій війні перемогти, він звернеться до народу. У президента є опція всеукраїнського референдуму про долю олігархів, про що він уже заявляв, і, не виключено, старт цього дійства буде дано в День Незалежності.

Однак такий сценарій має як позитивні для Зеленського моменти, так і негативні. Його особистий рейтинг під впливом потужної інформаційної кампанії може вирости, але "слуги" підуть на дно. Так, з'явиться можливість звинувачувати тих, кого на Банковій назвуть олігархами, у всіх смертних гріхах, але, по-перше, представники клубу мільярдерів здатні жорстко відповісти, а, по-друге, далеко не факт, що населення відчує масовий ентузіазм з приводу референдуму про долю двох десятків людей — є теми куди важливіші. Простіше кажучи, антиолігархічний піар може закінчитися гучним провалом, якщо бажаючих підтримати ініціативу президента виявиться набагато менше, ніж бачиться піарникам з Банкової. Так що пропозицію євроінтеграційного комітету Ради доопрацювати закон, прибравши сумнівні норми, можна протрактувати і як руку допомоги президентському Офісу. Але цю руку там відкинуть.