Без Зеленського і Разумкова. Хто може несподівано очолити Україну
Коли писалася, а потім у 2004 р. реформувалася наша Конституція, ніхто не міг припустити, що світ охопить пандемія коронавірусу. І що відразу хвороба здатна укласти на лікарняне ліжко все керівництво країни
Президент Володимир Зеленський, голова Верховної Ради Дмитро Разумков і його перший заступник Руслан Стефанчук захворіли на коронавірус. У парламенті поки є кому вести засідання — хвороба не торкнулася віцеспікера Олени Кондратюк. Але якщо і вона інфікується, то працювати Рада не зможе: регламент законодавчих зборів не говорить, як проводити засідання у разі хвороби всього керівництва.
Але хвороба одночасно президента і голови парламенту розкрила набагато важливішу проблему: коли писалася Конституція, автори не врахували можливість одночасної недієздатності першої і другої осіб держави. Зеленський і Разумков молоді, без супутніх хвороб, тому з ковідом впораються. Але закони і Конституція пишуться не під молодих або старих політиків, вони загалом регламентують дії органів влади незалежно від прізвищ і віку керівників.
Наприклад, в США є віцепрезидент, він на виборах йде в парі з кандидатом в президенти. У разі смерті, відставки або відмови від посади глави держави віцепрезидент формально керує країною до обрання нового президента. Хоча в Сполучених Штатах і вистачає критиків інституту віцепрезидентів — головним чином за те, що маловідомі політики за певного збігу обставин можуть зайняти головне крісло в Білому домі і круто поміняти політику, — його не переглядають. Адже ризик замаху на президента набагато вищий, ніж ризик того, що віцепрезидент виявиться політичним перевертнем. Тим паче що, по-перше, і глава країни, і його права рука — представники однієї партії, а по-друге, в США міцні інститути влади ("глибока держава"), які не дозволять кардинально змінити курс.
Але це в Америці, де президентська форма правління. А у нас — парламентсько-президентська, і в разі одночасної недієздатності або смерті президента і спікера виникає колізія. Вирішити її можна подібно до того, як вирішували в лютому 2014 р., коли з України втік Віктор Янукович. На той момент діяла Конституція 1996 р., яку повернув Конституційний суд у 2010 р. Оскільки "легітимний" покинув Київ, слідом за ним відправився і Сергій Арбузов, який на той момент виконував обов'язки прем'єр-міністра після відставки в січні прем'єра Миколи Азарова, єдиним органом влади залишився парламент. Але оскільки спікер Володимир Рибак і перший віцеспікер Ігор Калетник добровільно склали повноваження, засідання до обрання спікера вів віцеспікер, "свободівець" Руслан Кошулинський. Після того як 23 лютого 2014 р. Верховна Рада обрала своїм головою Олександра Турчинова, він виконував обов'язки президента до травневих президентських виборів, на яких главою держави став Петро Порошенко. Треба відзначити важливий момент: щоб у країні була законна влада, депутати своїм рішенням повернули дію Конституції зразка 2004 р.
Представник президента в Конституційному Суді Федір Веніславський недавно розмріявся, що в Україні повинна бути "чисто президентська форма правління", щоб глава держави очолював і уряд. Для цього треба серйозно перекроювати Основний Закон, проводити політреформу або виносити питання на всеукраїнський референдум. Поки ж діє текст Конституції 2004 р., де у ст. 112 написано: "У разі дострокового припинення повноважень президента України... виконання обов'язків президента України на період до обрання і вступу на пост нового президента України покладається на голову Верховної Ради України..." А що робити, якщо немає голови Верховної Ради? Обидва віцеспікери не уповноважені Основним Законом виконувати обов'язки глави держави. Тобто Верховна Рада повинна для початку мінімум 226 голосами обрати свого голову.
Логічно, що керувати парламентом повинен представник правлячої коаліції. У нас зараз монокоаліція "слуг". Знову ж таки залишається вірити, що і Зеленському, і Разумкову вдасться швидко вилікуватися від ковіду. Але де гарантія, що знову не повториться ситуація, коли і перша, і друга особи держави не зможуть керувати? Тим більше епідеміологи попереджають: це не остання пандемія, коронавірус мутує, стає агресивнішим. А щоб закінчилася нинішня хвиля хвороби, вважають у ВООЗ, треба вакцинувати 70% населення планети.
У разі безвладдя країна швидко зануриться в хаос, а вороги обов'язково використають свій шанс посилити агресію проти України. Тому нинішній "зеленій" владі треба подумати про запасний варіант — людину, яку "слуги" зможуть делегувати в спікери парламенту, при відсутньому президенті він буде також виконувати його обов'язки до виборів.
У монобільшовиків є глава фракції Давид Арахамія, його перший заступник Олександр Корнієнко та 14 заступників. Нібито і вибрати є з кого, але, по-перше, в "зеленій" фракції вже давно немає одностайності, в тому числі і щодо чільних персон; по-друге, спікером і в. о. президента в екстремальній ситуації повинна бути людина, яка користується повагою і довірою у значної частини населення, а не тільки серед своїх; по-третє, необхідна така фігура, яка не встигне наламати дров до обрання нового президента. Тобто здатна організувати і роботу парламенту, і керувати силовими структурами, які підпорядковані за Конституцією президенту. Тобто стати на час Верховним Головнокомандувачем. Чи здатний хтось із нинішніх парламентських "слуг" повторити шлях Олександра Турчинова? Питання, на жаль, радше риторичне...
