Сергій Кондрюк: Політика дешевої робочої сили вбиває мотивацію до легальної праці
"ДС" Прем'єр-міністр Арсеній Яценюк обіцяв, що з цього року працевлаштуванням українців буде займатися Нацагентство зайнятості замість Держслужби зайнятості, яка, за його словами, тільки "витягає гроші з бюджету". Чому воно досі не створено?
C. К. Черговий варіант законопроекту про створення Нацагентства зайнятості досі не розглянутий Кабміном, він підготував більше двох місяців тому. Думаю, що це не остання версія документа. Влітку минулого року Мінсоцполітики потай від соціальних партнерів - роботодавців і профспілок - спробував проштовхнути так звану реформу Держслужби зайнятості, запропонувавши внести зміни в деякі законодавчі акти щодо реформування державного управління у сфері зайнятості населення та соціального страхування на випадок безробіття. Коли ми змогли ознайомитися з відповідним законопроектом, то жахнулися. На мою думку, запропоновано побудувати вертикаль, в якій профспілки і роботодавці будуть відсторонені від управління коштами Фонду загальнообов'язкового державного страхування на випадок безробіття, в який надходять відрахування з заробітної плати кожного працюючого українця. Офіційно право розпоряджатися цими коштами отримає Нацагентство зайнятості. А якщо врахувати, що керівника цієї структури, як пропонує документ, одноосібно призначати і звільняти міністр соцполітики, то, по суті, всі фінансові ресурси фонду переходять під повний контроль виконавчої влади.
Документ містить норми, які суперечать національному законодавству, конвенцій Міжнародної організації праці, директив ЄС. Звичайно, він був різко розкритикований
профспілками, роботодавцями, громадськими організаціями, іноземними експертами.
"ДС" Автори законопроекту запевняють, що Нацагентство зайнятості не буде концентруватися на виплату допомоги по безробіттю, а стане допомагати роботодавцям у підборі персоналу і сприяти українцям у працевлаштуванні.
C. К. Що стосується виплат по безробіттю, то проект передбачає зменшення розміру допомоги людям, що втратили роботу. Наприклад, допомога у розмірі 70% від зарплати буде покладено при страховому стажі понад 20 років (зараз - 10 років). На які витрати будуть перекинуті зекономлені на безробітних кошти - стане вирішувати Мінсоцполітики. Так, можна адміністративно зменшити розмір допомоги, скоротити термін його отримання і так далі. Але тоді виникає питання, який взагалі сенс у страхуванні, якщо при настанні страхового випадку людина отримає мізерна відшкодування? Такий підхід працювати не буде.
C. К. Перш ніж розробляти якісь законопроекти, необхідно провести чесну діагностику ринку праці. Держслужба зайнятості фіксує лише невеликий відсоток реального безробіття, а отже, політики не усвідомлюють масштаби катастрофи. Навіть за методологією МОП у нас безробіття як мінімум у п'ять разів більше, ніж фіксує Держслужба зайнятості. Але лікувати хворобу, не знаючи реального стану хворого, неможливо. Отже, потрібно провести діагностику - впровадити національну методологію опитування населення щодо зайнятості, схожу на ту, що застосовує МОП, але все-таки адаптовану до наших реалій. Скажімо, щоб людина, яка пропрацювала 1 годину в тиждень, вважався не зайнятим, а безробітним. Також необхідно скласти баланс трудових ресурсів.
А коли буде проведена діагностика ринку праці та складено баланс трудових ресурсів, можна переходити до розв'язання нинішніх проблем.
C. К. Я впевнений, що реформу слід починати зі зміни принципів оплати праці. Політика дешевої робочої сили, яка була запроваджена ще за часів президента Леоніда Кучми (він говорив, що інвестори повинні до нас прийти, тому що у нас найдешевша в Європі робоча сила, і цей сумнівний теза багато озвучують і понині), показала свою неспроможність. Це політика деградації, вона вбиває мотивацію до легальної праці. Сьогодні чим менше людина легально заробляє, тим більше він отримує грошей від держави у вигляді житлової субсидії, допомоги як малозабезпеченій, виплат на дітей. Не кажучи вже про наслідки у вигляді дефіциту Пенсійного фонду.
Проблем на ринку праці багато, і вирішувати їх треба системно. Для початку ФПУ пропонує провести не пізніше вересня парламентські слухання "Про стан національного ринку праці та необхідності його реформування в контексті євроінтеграції".