Критичний листопад. 10 нездійснених страшилок 2016 року
Цією статтею "Ділова столиця" розпочинає цикл матеріалів про "страшилки", якими лякали українців у цьому році в надії викликати Майдан-3.
Про те, що в листопаді українську політику чекають критичні дні, було відомо давно. І справа не в тому, що саме в листопаді людям приходять перші платіжки за опалення за новими тарифами або що саме в цьому місяці повинен прийматися бюджет на наступний рік.
Так уже повелося, що листопад – це традиційний місяць початку майдану. У листопаді 2000 р. почалася акція "Україна без Кучми". У листопаді 2004-го – Помаранчева революція. У листопаді 2010 р. – податковий майдан. В листопаді 2013-го – Євромайдан. У минулому році Олег Ляшко спробував організувати тарифний майдан не в листопаді, а у жовтні, – і затія з тріском провалилася.
Чому українці легкі на підйом саме в останній місяць осені, залишається загадкою української душі. Тим не менше наші політики твердо повірили в цю унікальну особливість листопада. А оскільки майдани трапляються не кожен листопад, то всі розуміли, що необхідний ще й серйозний привід для народного виступу.
Таких приводів очікувався десяток, причому самих різних: голосування за спецстатус ОРДЛО або, навпаки, повний крах мінських домовленостей з-за зради Заходу, здача окупантам всій території Донеччини та Луганщини або принизлива виплата Кремлю трьох мільярдів Януковича, невиліковний парламентська криза або колапс економіки, дефолт через припинення західного фінансування або підвищення пенсійного віку під тиском МВФ, припинення мораторію на торгівлю сільгоспземлею або зрив електронного декларування майна та доходів чиновників. Якщо не один привід, так інший, якщо не п'ятий, так десятий мав збурити і підняти народ.
Як не дивно, але до листопада жодна з цих страшилок не спрацювала. Однак плани на листопад залишилися. "Батьківщина" та Ляшко вирішили разом з "Оппоблоком", Мураевым і Балашовим скликати тарифний майдан, а заодно – кредитний і фінансовий, "Свобода" придумала підсобити їм акцією проти мовного закону Ківалова–Колесніченка. До них можуть приєднатися й інші партії, які мріють про дострокових парламентських виборах. Та й серед пересічних українців накопичилося немало бажаючих вийти на мітинги, щоб виплеснути своє невдоволення владою.
Але саме те, що протести готуються, допомогло офіційному Києву навесні-влітку переконати західних партнерів у неможливості форсувати виконання Україною політичної частини мінських угод, а місіонерів МВФ в необхідності послабити або відстрочити деякі з найбільш жорстких вимог.
"Ділова столиця" розпочинає цикл матеріалів про "страшилки", якими лякали українців у цьому році в надії викликати Майдан-3.
Читайте також: