-
Війна і гроші. Чому банки стали менше кредитувати економікуЗа час повномасштабної війни банківська система стала гірше виконувати функцію фінансового посередництва. Як монетарна політика впливає на кредитування економіки?
-
Подолати масове безробіття. Як стабілізувати економіку під час війниСприяння зайнятості — важлива складова державної політики під час війни. Україні потрібні масштабні інвестиції у виробничі потужності. Як це спрацює?
-
Кругообіг грошей. Богдан Данилишин про кредитування економіки, емісію і депозитиБанки скорочують кредитування на фоні зростання потреб економіки в грошах. Як потрібно змінити монетарну політику?
-
За час війни інфляція сягнула 18,3%: у НБУ назвали товари, які подорожчали найбільшеВ Україні за березень-вересень 2022 року інфляція становить 18,3%
-
Богдан Данилишин про рецепт відродження української економікиУ сучасних умовах пріоритетними завданнями є збільшення зайнятості і розвиток виробництва, а не таргетування інфляції через підвищення відсоткових ставок
-
Богдан Данилишин: Реальний ВВП 2021 року зріс лише на 3,2%, що не компенсує падіння 2020 рокуСпоживчі ціни у січні зросли на 1,3% порівняно із груднем 2021 року, в річному вимірі індекс інфляції залишився без змін — 10,0%
-
Роль державних інститутів у світовій економіці збільшиться: у НАН назвали причиниНайближчими роками роль держав у світовій економіці суттєво збільшиться з низки об'єктивних причин
-
Рівень видатків держбюджету-2022 є найменшим з 2016 року, — ДанилишинВитрати державного бюджету (з міжбюджетними трансфертами) на наступний рік передбачені на рівні 1442 млрд. гривень або 26,9% ВВП, що також є найнижчим рівнем з 2016 року
-
Академік НАН про Держбюджет: на погашення держборгу України в 2022 році піде майже 11% ВВП
Потреби у фінансуванні Державного бюджету 2022 року (фінансування дефіциту та погашення боргу) становитимуть 10,8% ВВП
-
Богдан Данилишин про те, чому фіскальна консолідація не може бути самоціллю державної політикиОсновні показники державного бюджету у редакції проекту Закону, який був прийнятий за основу 2 листопада 2021 року, свідчать про збереження тенденції до зниження участі держави у перерозподілі національного доходу. Натомість для більшості країн світу характерні зворотні тенденції