Вікторія Желдак: Взаємодопомога в компанії "Біосфера" сягнула пікового рівня

— На момент повномасштабного вторгнення у вас було близько 2000 співробітників. Це великий колектив і велика відповідальність. Як впоралася з основним викликом того часу — гарантувати безпеку співробітників?

— До 24 лютого 2022 р. в корпорації "Біосфера" працювало 2344 співробітника, із них 2 275 в Україні. З початку лютого 2022 р. ми розробили кілька сценарних планів з потенційними ризиками, зокрема і вторгненням. Деякі елементи нашої підготовки, такі як навчальні тривоги, моделювання ситуацій з відключенням електроенергії, тренінги з пожежної безпеки, — допомогли нам пережити майбутні події. До повномасштабного вторгнення ми встигли розробити інструкції і навіть облаштувати бомбосховища. Так, на заводі у Дніпрі є дуже правильне бомбосховище, яке довгий час нікому не було потрібне, але до початку повномасштабної війни ми встигли його відкрити та облаштувати. На інших заводах й у офісах, де бомбосховищ немає, ми подбали про найближчі місця для укриття працівників.

— Дніпро неподалік від фронту, і там дуже великі реальні загрози, особливо ракетних атак. Чи підраховували ви, скільки робочого часу "з´їли" тривоги?

— Так, на початок квітня тривоги "з´їли" 49 діб, а це півтора місяця простою виробництва.

— Як це вплинуло на обсяги виробництва порівняно з довоєнним періодом? Чи зросла продуктивність праці у час, який лишився на роботу?

— Ефективність праці у нас справді зросла. Тому ми не втратили стільки в обсягах виробництва, скільки було витрачено часу на тривоги. Люди, як ніколи, були цілеспрямовані і мотивовані виконати завдання, попри будь-які перешкоди. Завзятістю працівників частково компенсувалися й збитки, яких завдали блекаути…

— До речі, як ви працювали під час масових відключень електроенергії?

— Звісно, під час блекаутів ми організували безперебійну роботу офісів — усе було на генераторах, "старлінках"…

— А на виробництві?

— Майже три місяці наше виробництво працювало тільки на генераторах. Дуже енергозатратні потужності вмикалися тільки для випуску продукції, що задовольняли нагальні потреби ринку. Також ми маємо виробничі цехи, які потребують безперебійного водопостачання, наприклад, виробництво вологих серветок. Для них ми завчасно робили запаси води та використовували їх в період відключень.

— Я знаю, що на початку вторгнення у "Біосфери", як і в багатьох інших компаній, були провали, особливо з логістикою. Зрозуміло, що для великого експортера вони відчуваються особливо гостро. Чи вдалося в таких умовах зберегти персонал і рівень зарплат?

— На жаль, ні. У перші три-чотири місяці справді був сильний провал і ми були змушені ще в березні-квітні ухвалювати непопулярні рішення та провести суттєву реорганізацію під нові реалії. І це швидке рішення допомогло нам пройти цей рік. На жаль, наш штат зменшився на 34%. Правда, не всі були скорочені, частина працівників виїхали за кордон, частина — самі звільнилися (у нас багато дівчат в мерчандайзингу працювали, вони роз´їхалися по світу). Але ми не прийняли дуже прагматичну модель, а залишили надію на покращення ситуації і тому зберегли частину штату за рахунок переведення працівників на неповний робочий час. Так працювали 30-50% співробітників, хтось на чверть, а хтось і наполовину менше.

— Коли ситуація із зайнятістю і зарплатами почала покращуватися?

— Восени ми повернули ту частину людей, які працювали не на повний робочий час, до 100%-ї зайнятості, і у нас стали з´являтися вакансії. Це відбулося з кількох причин. По-перше, ми реорганізувалися і певним чином змінили модель нашого бізнесу (наприклад, придбання австрійської ТМ Alufix, заводу у Румунії та чотирьох торговельних філіалів у країнах Європи), тому виникла потреба у таких висококваліфікованих спеціалістах, які забезпечать зміни, розвиток і нову якість менеджменту та організації бізнес-процесів. По-друге, понад 100 наших колег пішли у лави ЗСУ. По-третє, невелика кількість людей, переїхавши за кордон, вирішили покинути компанію.

Що ж до зарплат, то з початку війни в когось залишався рівень довоєнного часу, комусь ми підвищували за більшу відповідальність та нові проекти; і були люди, які працювали за скороченим часом та мали зменшені зарплати. Але восени ми повернули довоєнний рівень заробітку усім працівникам і плануємо його підвищення, тим більше, що в країні інфляція.

— Які у вас є програми підтримки співробітників, що пішли захищати країну до лав ЗСУ і ТрО? Чи поширене корпоративне волонтерство?

— З самого початку усіх, кого призивають, ми за потреби забезпечуємо усім необхідним — бронежилетами, касками, іншим обмундируванням, крім зброї.

На жаль, у нас є кілька загиблих співробітників. Ми відразу виділяємо їхнім сім´ям разову фінансову допомогу, а також компанія щомісяця виплачує матеріальну допомогу їх неповнолітнім дітям — це теж наша постійна програма.

Загалом з початку війни люди об´єдналися. Щойно ми створили окремі канали комунікації — там завирувала активність. Хоч компанія виділяє кошти і запроваджує багато проектів для співробітників і військових, але люди мають велике бажання допомагати й від себе. Це надихає.

Що ми збирали разом? Наприклад, купили прилади нічного бачення для двох наших колег, складалися на авто для сина нашої бухгалтерки, який воює. Також збирали гроші на інструменти для ремонту військової техніки, який виконує наш колега. У нас багато прикладів, коли хлопці, які не воюють і працюють налагоджувальниками обладнання, у вільний час ремонтують автівки для фронту тощо.

Взаємодопомога зараз сягає пікового рівня… Ще один приклад корпоративного волонтерства: з початку повномасштабної війни наші співробітники у Дніпрі приймали у своїх помешканнях колег з сім´ями із Харкова і Херсону, підтримували їх і фінансово, і психологічно.

— Як компанія готується до зустрічі ветеранів?

— Наша нова програма — підтримка ветеранів і підготовка керівників та HR до зустрічі і адаптації людей, які пройшли війну. Зараз ми активно співпрацюємо з Veteran Hub, з декількома дуже кваліфікованими тренерами, які мають досвід роботи з ветеранами. В нас було декілька зум-зустрічей для працівників, де професіонали розкривали цю тему. Потім ми сформували прості тези про психологію ветерана, відносини з ним і допомогу йому в адаптації. Сформували гайд по роботі з ветеранами для керівників та HR, описали дорожню карту ветерана в корпорації – його кроки та заходи підтримки.

Треба розуміти, що люди повернуться у свій колектив, дехто поранений, з дуже непростою історією і досвідом. І тому найближчим часом ми плануємо навчання у групах, щоб ще краще підготуватися до зустрічі наших героїв — як наших колег, так і нових працівників.

Також ми створили окрему програму для підтримки ветеранів, вже домовилися з найкращими медичними закладами щодо обстежень і реабілітації. Ми знаємо, що держава буде допомагати, але й самі не хочемо залишатися осторонь.

— Коли ця програма запрацює?

— На жаль, поки наші колеги ще не повертаються з війни. Зараз у нас декілька поранених, і їх лікують у госпіталях. Та ми сподіваємося, що війна скоро закінчиться й ми будемо приймати бійців, надаючи їм психологічну підтримку, фізичну реабілітацію, санаторне лікування.

— Пропоную також поговорити про традиційні програми для співробітників — корпоративне навчання, психологічну підтримку. Як змінилися у вас ці напрямки?

— Навчання дуже скоротилося, але залишилися деякі програми. Передусім це Well Being— напрям, який ми почали ще з часів ковіду. Тоді були зустрічі в Zoom з психотерапевтами, тренерами, бізнес-тренерами. Через цих професіоналів ми давали людям інструменти, які допомагають бути щасливими, у гарному та працездатному стані. Розкривалися такі теми, як планування життя, встановлення і досягнення цілей. Відразу після вторгнення проект перервався, але влітку ми продовжили такі зустрічі і вже запрошували тих людей, які не тільки володіють інструментами психологічної підтримки, а й можуть надати знання (наприклад досвід з Ізраїлю), як підтримувати себе, близьких і співробітників під час війни, як долати стрес. Ці зустрічі, відеозаписи, ми поширювали у всіх корпоративних каналах комунікацій.

Крім того, ще на початку війни ми зробили корисний довідник для тих, хто планує переїзд: де оселятися і як їхати в безпечні регіони, як навчати дітей на новому місці, де отримати психологічні консультації, безкоштовну допомогу тощо. Ми давали людям рекомендації і корисні посилання.

— Які ще HR-програми реалізуються у "Біосфері"?

У нас є програми, які прямо не пов´язані з війною, але впливають на ефективність роботи. Так, ми ще до повномасштабного вторгнення мали проблеми із взаємодією між комерційними і сервісними підрозділами. Під час війни ми розробили автоматизоване внутрішньокорпоративне рішення з постановки і фіксації робочих завдань. Також запустили чат-бот, в якому кожен працівник може завантажувати і змінювати інформацію про себе, бачити свої відпустки, подавати заяви на релокацію чи навчання та швидко знайти інформацію про колег. 

Такі проекти надихають, бо вони відволікають від війни. Я бачу, як люди з ентузіазмом беруться за них. Ми щиро сподіваємося, що війна скоро закінчиться і тому постійно покращуємося.