Рейтинг економічної стійкості областей. Де відновлено розвиток попри війну

"Ділова столиця" відновлює свій рейтинг розвитку регіонів, побудований на відкритих даних Держстату, хоча й в урізаному вигляді — як за кількістю учасників рейтингу, так і за кількістю показників. Отже, новий рейтинг, який ми назвали "Рейтинг економічної стійкості областей", охоплює період за 2023 рік і перший квартал 2024 року. В умовах війни потік статистичної інформації значно зменшився. Особливо це стосується регіональної статистики. Але, на щастя, все ж таки є дані по областях щодо абсолютних обсягів і темпів розвитку у чотирьох важливих сферах економічного життя: 1) сільськогосподарське виробництво, 2) експорт товарів, 3) прийом в експлуатацію житлових будинків і 4) прийом в експлуатацію нежитлових будівель. Щодо сільського господарства Держстат наприкінці травня оприлюднив інформацію за 2023 рік; щодо інших трьох сфер вже є дані також і за січень-березень 2024 року. Тобто накопичився певний масив цифр, який дозволяє об’єктивно оцінити стан справ в економіці в різних областях.

З огляду на специфіку столиці (зокрема відсутність сільського господарства) ми не включили в рейтинг Київ. Також ми залишили поза рейтингом чотири області, у яких окуповано більше половини території: Луганську, Донецьку, Запорізьку і Херсонську.

Отже, в рейтинг включено 20 областей. За кожним критерієм їм нараховано від 20 балів за найкращий показник до 1 балу за найгірший. Ранжування областей за сумою балів визначило їхні місця в рейтингу.

Області в нижній половині рейтингу, звісно, мають багато об’єктивних причин, у тому числі спричинених війною, які стримують їх розвиток. На цьому тлі особливо важливим є позитивний досвід областей з першої десятки.

1. Київщина вийшла в лідери

Очолила рейтинг Київська область (голова ОДА Руслан Кравченко). У неї 218 балів — на 12 балів більше від Вінниччини, яка посіла друге місце.

Київщина — безперечний лідер за обсягами житлового будівництва. 2023 року прийнято в експлуатацію житлових будинків загальною площею 1 млн 388 тис. кв. м. Це 18,8% від сумарного обсягу по всій Україні. У січні-березні 2024 року аналогічний показник склав 453 тис. кв. м, або 20,8% від загальноукраїнського обсягу. Тобто більш як п’ята частина усього житла, прийнятого в експлуатацію в Україні в першому кварталі 2024 року, збудована на Київщині.

У сфері житлового будівництва головний район на Київщині та в усій Україні — Бучанський, до складу якого входять міста Буча, Вишневе, Ірпінь. На нього припало 717 тис. кв. м нового житла 2023 року і 216 тис. кв. м у січні-березні 2024 року. Це 10% від загальноукраїнського обсягу. Тобто десята частина усього нового житла в Україні створена саме в Бучанському районі Київщини.

За динамікою житлового будівництва в січні-березні область на восьмому місці: зростання на 28,2%, тобто більш як на чверть порівняно з першим кварталом минулого року. Для порівняння зазначимо, що в середньому по Україні за цей період загальна площа нового житла зросла на 4,8%. Тобто на Київщині темпи зростання майже ушестеро вищі, ніж середні темпи по країні.

У нежитловому будівництві область теж має сильні позиції. 2023 року прийнято в експлуатацію нежитлових будівель загальною площею 384 тис. кв. м, або 16,4% від сумарного обсягу по всій Україні (перше місце). У січні-березні 2024 року відповідний показник склав 60 тис. кв. м. Це 12,2% від загальноукраїнського обсягу (третє місце). За динамікою нежитлового будівництва в січні-березні область у п’ятірці кращих: зростання на 18,8%, тоді як в середньому по Україні вийшло падіння на 18,5%.

За обсягами сільськогосподарської продукції Київщина піднялася з сьомого місця в 2022 році на п’яте в 2023-му. В абсолютних цифрах це означає зростання з 59,2 до 72,3 млрд грн (в постійних цінах 2021 року). Темпи зростання склали 22% — це вдвічі вище, ніж в середньому по Україні (11,1%). Зокрема, продукція рослинництва на Київщині збільшилася на 29,6% (в середньому по Україні — на 13,9%); тваринництва — на 1,4% (в середньому по Україні — на 0,4%).

За обсягом експорту товарів Київщина увійшла в трійку лідерів 2023 року: за кордон продано продукції на $1 млрд 838 млн. У першому кварталі 2024 року область посіла за цим показником шосте місце: $409 млн, і при цьому увійшла у трійку лідерів за динамікою експорту: він зріс на 3,4% порівняно з січнем-березнем минулого року, хоча в середньому по Україні зафіксовано падіння на 3,8%. Отже, Київщина за всіма показниками тягне Україну вгору і пришвидшує її відновлення. 

2. Вінниччину піднімає село

На другому місці в рейтингу — Вінницька область (голова ОДА Сергій Борзов) з 206 балами. 2023 року вона зміцнила свої позиції лідера за обсягами продукції сільського господарства: 105,1 млрд грн (в постійних цінах 2021 року). Це 9,4% від сумарного обсягу по всій Україні. Причому область посіла перше місце як в рослинництві (74,1 млрд грн, або 8,2% від врожаю в усій Україні), так і в тваринництві (31 млрд грн, тобто 14,7% від загальноукраїнського результату).

Темпи зростання сільгоспвиробництва склали 18,7% (п’яте місце). Зокрема, продукція рослинництва збільшилася на 28,5%. Найбільше зріс валовий збір сої (на 66,2%), пшениці (на 44,6%), ріпака (на 40,5%), кукурудзи (на 40,4%), соняшника (на 21,4%).

За обсягом експорту товарів область увійшла в п’ятірку кращих у 2023 році: майже $1,7 млрд. А в першому кварталі 2024 року — в трійку лідерів: $548 млн. Левова частка цих обсягів припадає, звісно, на продукцію сільського господарства і харчової промисловості. За динамікою експорту Вінниччина посіла друге місце за підсумками 2023 року і четверте — у січні-березні 2024 року.

У житловому будівництві область за підсумками 2023 року увійшла в трійку лідерів як за обсягами, так і за темпами. Прийнято в експлуатацію житлових будинків загальною площею 659 тис. кв. м, з них переважна частина (509 тис. кв. м) — у сільській місцевості. Порівняно з 2022 роком зростання на 62,8%, а в сільській місцевості — на 110,8%, тобто більш як удвічі. У нежитловому будівництві область 2023 року була п’ятою за загальною площею прийнятих в експлуатацію будівель і шостою за динамікою (зростання на 80% порівняно з 2022 роком). Однак у січні-березні 2024 року показники області в будівництві погіршилися. 

3. Дніпропетровщина нарощує експорт

Третю позицію в рейтингу виборола Дніпропетровська область (голова ОДА Сергій Лисак). Вона набрала 181 бал.

З-поміж усіх областей Дніпропетровщина є беззаперечним лідером за обсягами експорту товарів. 2023 року область продала за кордон продукції на суму $4,7 млрд, що склало 13% від товарного експорту усієї України. У січні-березні 2024 року обсяги експорту товарів з Дніпропетровщини сягнули $1,63 млрд — це 16,2% від загальноукраїнського показника. Три найбільші статті експорту — залізна руда; продукція чорної металургії; продукція сільського господарства і харчової промисловості.

Торік одним з наслідків війни стало суттєве скорочення експорту товарів з України загалом (на 18%) і з Дніпропетровщини зокрема (на 24,9%). Однак у першому кварталі 2024 року область зламала цю негативну тенденцію і відновила позитивну динаміку. Обсяг експорту товарів зріс на 44,6%. Зокрема, експортні поставки залізної руди зросли у 2,1 разу, чорних металів — на 21%, олії і жирів — у 2,36 разу. Завдяки цьому успіху Дніпропетровщини вирівнялася динаміка в середньому по країні: експорт з України у січні-березні скоротився лише на 2,8%.

За обсягами сільськогосподарської продукції область тримається у трійці лідерів, досягши 2023 року показника 80,9 млрд грн (в постійних цінах 2021 року). При цьому за динамікою сільського господарства вона посіла шосте місце, продемонструвавши зростання на 15,4%. Зокрема, продукції рослинництва вироблено на 18% більше, ніж 2022 року, тваринництва — на 6,4% більше.

В першому кварталі 2024 року погіршилися показники області у житловому будівництві, але поліпшилися — у нежитловому, де вона досягла зростання на 14,2% (шосте місце). 

4. Хмельниччина радує будівництвом

Четверте місце — у Хмельницької області (голова ОДА Сергій Тюрін), 179 балів. За підсумками першого кварталу Хмельниччина помітно поліпшила свої показники в будівництві. Зокрема, область спромоглася збільшити обсяги прийнятого в експлуатацію житла на 57,4% порівняно з аналогічним періодом 2023 року. Це другий результат по Україні. Завдяки йому за загальною площею нового житла область піднялася з 12-го місця, яке вона мала в 2023 році, на восьме.

Крім того, порівняно з січнем-березнем 2023 року Хмельниччина збільшила обсяги прийнятих в експлуатацію нежитлових будівель у 2,55 разу. Це третій результат по Україні. За загальною площею нових нежитлових будівель область піднялася з шостого місця, яке вона мала в 2023 році, на перше. В абсолютних цифрах це 80 тис. кв. м за квартал, що склало 16,3% від обсягів по всій Україні. Тобто шоста частина усіх нежитлових будівель, прийнятих в експлуатацію в Україні в січні-березні, припадає на Хмельниччину.

Також слід відзначити третє місце області за динамікою експорту товарів у 2023 році та шосте — за обсягами продукції сільського господарства. 

5. Львівщина слугує прихистком

На п’ятій позиції в рейтингу — Львівська область (голова ОДА Максим Козицький), 177 балів. 2023 року вона посіла друге після Дніпропетровщини місце за обсягами експорту товарів: $2 млрд 552 млн. Щоправда, обсяги експорту скорочуються, і через це у першому кварталі 2024 року область за обсягами експорту товарів опустилася на четверту сходинку.

Водночас область впевнено тримається на другому місці за обсягами будівництва — як житлового, так і нежитлового. Загальна площа прийнятого в експлуатацію житла 2023 року склала 769 тис. кв. м, у січні-березні 2024 року — 212 тис. кв. м; це відповідно 10,4% і 9,7% від сумарного результату по всій Україні. Ще більшою є частка Львівщини у нежитловому будівництві. Загальна площа прийнятих в експлуатацію нежитлових будівель 2023 року склала 319 тис. кв. м, у січні-березні 2024 року — 73 тис. кв. м; це відповідно 13,6% і 14,9% від обсягів по всій Україні. Львівщина наразі слугує прихистком для багатьох об’єктів, важливих з економічної або військової точки зору. 

6. На Волині житловий бум

Шосте місце в рейтингу здобула Волинська область (голова ОДА Юрій Погуляйко), 157 балів. Цим своїм досягненням вона завдячує житловому буму. У першому кварталі 2024 року на Волині зафіксовано найвищі по Україні темпи зростання обсягів нового житла: на 75% порівняно з аналогічним періодом минулого року (в середньому по Україні темпи зростання склали 4,8%). Завдяки цьому область піднялася за загальною площею прийнятого в експлуатацію житла з шостого місця, яке вона мала за підсумками 2023 року, на четверте.

Крім того, 2023 року область увійшла в п’ятірку лідерів за динамікою нежитлового будівництва, показавши зростання майже удвічі. За загальною площею прийнятих в експлуатацію нежитлових будівель область посіла в 2023 році сьоме місце і зберегла його за підсумками січня-березня 2024 року. 

7. Одещина сподівається на зерно

Сьомий рядок рейтингу має Одеська область (голова ОДА Олег Кіпер), 156 балів. За підсумками 2023 року вона увійшла в трійку лідерів за динамікою сільського господарства: зростання на 22,7% порівняно з 2022 роком. Це більш як удвічі перевищує середні темпи по Україні (11,1%). Продукція рослинництва на Одещині збільшилася на 25,6%; зокрема, валовий збір зернових — на 32,2%.

Зернові є також найбільшою статтею експорту з Одещини. За обсягами експорту товарів область увійшла в четвірку кращих у 2023 році ($1 млрд 798 млн, з яких $772 млн — це зернові) і в п’ятірку — у січні-березні 2023 року ($511 млн, з яких зернові — $212 млн). А обсяги експорту (і не лише зернових) критично залежать від роботи українського зернового коридору, що працює в Чорному морі. 

8. Черкащина розвиває тваринництво

Восьма у рейтингу — Черкаська область (голова ОДА Ігор Табурець), 148 балів. Вона у четвірці лідерів за обсягами сільськогосподарського виробництва в 2023 році: 79,2 млрд грн (в постійних цінах 2021 року), у тому числі 57,2 млрд грн — продукція рослинництва, 22 млрд грн — тваринництва. За останнім показником Черкащина посідає друге місце з-поміж усіх областей України, поступаючись лише Вінниччині.

Темпи зростання сільськогосподарського виробництва на Черкащині склали 13,8% (восьме місце). При цьому продукція рослинництва збільшилася на 18,6% (в середньому по Україні — на 13,9%); тваринництва — на 3,1% (в середньому по Україні — на 0,4%). Зокрема, виробництво м’яса збільшилося на 6,6%. 

9—10. Закарпаття завдячує географії

Дев’яте і десяте місця в рейтингу поділили Закарпаття і Полтавщина: у них по 147 балів. Закарпатська область (голова ОДА Віктор Микита) набула особливої привабливості завдяки своєму вигідному географічному розташуванню. Хоча це одна з найменших українських областей за територією, однак за загальною площею прийнятого в експлуатацію житла Закарпаття вийшло у 2023 році на п’яте місце і зберегло його за підсумками січня-березня 2024 року. Обсяги нового житла зросли у 2023 році порівняно з 2022-м на 17,8% (сьоме місце), а в першому кварталі 2024 року порівняно з аналогічним періодом 2023-го — на 30,6% (шосте місце).

Також у січні-березні область вийшла на перше місце за темпами зростання нежитлового будівництва — у 3,2 разу. Завдяки цьому за загальною площею прийнятих в експлуатацію нежитлових будівель Закарпаття підскочило з 11-го місця, яке в нього було торік, на четверте. 

9—10. На Полтавщині експортний прорив

Полтавська область (голова ОДА Філіп Пронін) посіла друге місце, після Вінниччини, за обсягом сільськогосподарського виробництва в 2023 році: 84,1 млрд грн (в постійних цінах 2021 року). Крім того, у першому кварталі 2024 року область показала найвищі в Україні темпи зростання експорту товарів: на 55,9%, тобто більш як у півтора разу, порівняно з січнем-березнем 2023 року. Завдяки цьому Полтавщина піднялася за обсягом експорту товарів з шостого місця, яке вона посідала за підсумками минулого року, на друге місце, поступившись з-поміж усіх областей лише Дніпропетровщині. Основні статті експорту Полтавщини — продукція сільського господарства та харчової промисловості, а також залізна руда. Зокрема, експорт залізної руди у січні-березні виріс більш як у 2,4 разу.