Промислове дно — 2016
Як свідчить офіційна статистика Держстату, за підсумками 2015 р. індекс промислової продукції в країні склав у порівнянні з попереднім роком 86,6%. Скорочення на 13,4% виглядає досить значним навіть у порівнянні з кризовим 2014-м. Тоді промислове виробництво порівняно з мирним 2013 р. впало лише на 10%.
Політична нестабільність, викликана війною на Донбасі і перманентними війнами всередині політичної еліти, розрив торгівельних відносин з Росією, низька інвестиційна активність, зростання витрат промисловців, підвищення собівартості продукції на тлі падіння світових цін на ключові експортні позиції наших підприємств - ні один з основних факторів, що зумовили скорочення обсягів у промисловості, не став менш значущим за минулий рік.
У 2015-му ні одна з основних галузей не продемонструвала зростання обсягів промвиробництва порівняно з 2014-м. Тим більше не знайшлося жодної, яка б перевершила показники 2013-го. Якщо в 2014 р. з невеликим плюсом спрацювали виробники харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів, а також виробники фармацевтичних препаратів та електричного обладнання (на 2,5, 1,9 і 0,9% відповідно), то у минулому році скорочення показали і вони в тому числі. Причому падіння виявилося досить значним - тільки в харчопромі на 11,2%. На фоні знецінення національної валюти не доводиться говорити про те, що наших виробників витісняють імпортери. Відповідно, висновок банальний - українці стали менше їсти і пити. Наприклад, виробництво хліба, ковбаси і молока в минулому році скоротилася на 10-11%, соняшникової олії - майже на 20%, цукру - на 30%, а соків - практично наполовину. На 13% впало виробництво горілки. Тільки тютюнова промисловість змогла наростити обсяги випуску сигарет в Україні - на 8% за рахунок збільшення обсягів експорту в Грузію, Японію, Азербайджан та інші країни.
Головним невдахою минулого року став, як і в 2014-му, вуглепром. За минулий рік скорочення обсягів вуглевидобутку становило 38,1%, а за 2014-2015 рр. в сумі - на 57%. Джерелом проблеми, як і роком раніше, залишився державний сектор - перебувають у віданні Міністерства енергетики та вугільної промисловості шахти (без урахування найбільших об'єднань, що залишилися на окупованій території Донбасу) на тлі скорочення обсягів держпідтримки насилу зводять кінці з кінцями. Як результат, торік держшахти видобули всього 6,74 млн т вугілля, тоді як в 2014 р. цей показник становив майже 18 млн т. Таким чином, найбільше вугільне підприємство країни - "ДТЕК Павлоградвугілля" Ріната Ахметова, видавши на-гора 18,8 млн т (всього на 0,5% менше, ніж роком раніше), забезпечило собі майже 50%-ву частку в загальному обсязі видобутку в країні.
Крім того, разом з вуглярами обвалилася і суміжна галузь - виробництво коксу (основною сировиною для нього є коксівне вугілля, основні запаси якої залишилися на окупованій території Донбасу), майже на 17%.
У список головних постраждалих разом з вуглярами увійшли також виробники комп'ютерів, електронної та оптичної продукції (ця галузь обвалилася майже на 29,3% за рік і на 44,9% за два роки) і виробники автотранспортних засобів (на 15,3 і 45,5% відповідно). Втім, набагато більш сильним ударом по економіці в цілому стало падіння металургійної промисловості на 16,4% порівняно з минулим роком. Ця галузь є однією з найбільш прибуткових та експортно-орієнтованих в країні, і скорочення її обсягів виробництва на тлі зниження цін на світовому ринку загрожує недонадходженням до бюджету значного обсягу валюти. Щоб зрозуміти масштаб проблеми, досить порівняти дві цифри: якщо в 2014 р. Україна експортувала сталі й металовиробів на $14,6 млрд, то в 2015-му - всього на $8,34 млрд. Схожа ситуація склалася і в гірничодобувній галузі. Видобуток металевих руд скоротилася на 5%, але за рахунок обвалу світових цін надходження від експорту цієї продукції зменшилися майже на $1,3 млрд - до $2,2 млрд.
Звичайно, не слід забувати, що найбільш сильно тягнуть вниз промислову статистику Донецька і Луганська області. Донеччина (без урахування зони АТО) продемонструвала падіння промвиробництва на 34,7% за останній рік та на 55,3% за два роки. Луганщина - на 66% (тобто втричі) за рік та на 80,3% (тобто вп'ятеро) за два роки. І сьогодні неможливо передбачити, як вони відзвітують за підсумками 2016-го. Це буде залежати не стільки від економічних, скільки від політичних і військових факторів. В цілому ж можна прогнозувати, що протягом першого півріччя нинішнього року Держстат буде повідомляти про позитивну динаміку у промисловості порівняно з аналогічними місяцями 2015-го, оскільки саме в першому півріччі минулого року падіння було найбільшим. Але вже у другому півріччі, коли база порівняння стане менш вигідною, можна знову очікувати різкого погіршення статпоказників. Кабміну відсутність реальних економічних реформ не залишається нічого іншого, крім як гратися з цифрами, поки дозволяє ситуація. Зокрема, у звіті про своєї діяльності уряд поставив собі в заслугу те обставина, що спад виробництва сповільнилося до кінця року.
