Не можна, але дуже хочеться. Чи вважати зрадою купівлю електроенергії у Росії
З 1 лютого Україна повернулася до закупівель електроенергії в Росії після річної заборони. Але наскільки виправданий такий крок?
Рада не продовжила заборону
1 лютого Україна відновила закупівлі електроенергії в Росії. За даними "Укренерго", за один день звідти було закуплено близько 1 млн кВт·год енергії. Це стало вже другим випадком відновлення імпорту з початку військового протистояння з РФ.
Нагадаємо, що наша країна припинила імпорт електроенергії з РФ в листопаді 2015 р. з політичних міркувань — щоб не платити державі-агресору. Обсяг закупівель тоді був значним — Україна була четвертим за величиною імпортером російської енергії (за неповний 2015 р. — 2,3 млрд кВт·год).
Однак у жовтні 2019 р. імпорт був відновлений після того, як Верховна Рада з подачі глави енергетичного комітету Андрія Геруса внесла поправки в законодавство, яке дозволяє купувати електроенергію за двосторонніми договорами в країнах, які не є членами Європейського енергетичного співтовариства. Герус заявляв тоді, що це дозволить знизити ціни на українському ринку за рахунок більш дешевої імпортної енергії. Всього за 2019 р. з Росії було імпортовано 286 тис. кВт·год електроенергії, або 10,6% від загального імпорту (що, втім, мізер у порівнянні із загальним споживанням).
Але в грудні 2019 р. Рада скасувала "поправку Геруса" і відновила дію заборони на імпорт електроенергії з Росії. Однак заборона діяла лише до кінця 2020 р., і народні депутати її так і не продовжили.
Слід Фірташа
На лютий компанія "Укренерго" виставила на аукціони як добові лоти з використання перетину Росія — Україна для перетоку електроенергії, так і місячні.
Зокрема, згідно з даними "Укренерго", на 1–4 лютого потужності для поставок електроенергії з Росії викупило ТОВ "ОНК-груп".
Також за результатами місячного аукціону на лютий 50 МВт потужності для імпорту електроенергії закупило ТОВ "НЕК" і ще 100 МВт — ТОВ "Стімекс", яке також купило додатково 100 МВт для імпорту в другій половині лютого.
Компанія Stimex Energy займається поставками електроенергії для торговельних і торговельно-розважальних центрів, а керівництво ТОВ "НЕК", як зазначив на своїй сторінці в Facebook депутат Верховної Ради Михайло Волинець, пов'язують з олігархом Дмитром Фірташем.
Побачили зраду
Закупівля російської електроенергії викликала хвилю обурення, зокрема в депутатському корпусі. "Це просто чергова голка, на яку нас саджають знову, від якої ми так важко відмовлялися після вже початку агресії Російської Федерації в 2014 році", — заявила голова комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до Європейського Союзу Іванна Климпуш-Цинцадзе.
На її думку, вже січневі закупівлі електроенергії у Білорусі поставили під загрозу партнерські відносини України з країнами Балтії. "Наші найближчі партнери, як, наприклад, Литва, ту саму білоруську АЕС вважають загрозою для своєї національної безпеки. А ми підводимо цю країну, одну з тих, хто найбільше нам допомагає з часів російської агресії. І, власне кажучи, через свої закупівлі ми виводимо цю так звану білоруську АЕС на максимум її потужності. Як на мене, то це тягне на державну зраду", — зазначила вона.
Обурилася імпортом і депутат Верховної Ради Людмила Буймистер. "Це зрада — найстрашніше, що трапилося після початку війни на сході", — заявила вона на своїй сторінці в Facebook, додавши, що імпорт електроенергії і з Білорусі, в якій "Росатом" побудував атомну станцію, є підтримкою режиму Лукашенка — Путіна.
Також, за її словами, це призведе до скорочення виробництва власної електроенергії в Україні, зменшення видобутку вугілля та "ставить хрест на євроінтеграційних прагненнях України", оскільки не дозволить синхронізувати українську енергосистему з європейською. Вона пояснила, що Україна, згідно з планом приєднання до європейської енергосистеми, повинна в 2023 р. повністю відключитися від енергосистем Білорусі і Росії і рік пропрацювати в ізоляції.
Також депутат вважає, що Володимир Зеленський повинен терміново втрутитися, а Верховна Рада — ухвалити закон про заборону імпорту.
Зупинити імпорт електроенергії зажадав і депутат Олексій Гончаренко: "Законопроєкт про заборону імпорту російської та білоруської електроенергії вже знаходиться у Верховній Раді. Чому ми його не розглядаємо?"
Гончаренко мав на увазі зареєстрований в грудні 2020-го проєкт № 4493, який продовжить до кінця поточного року право НКРЕКУ обмежувати імпорт електроенергії з країн — нечленів Енергоспівтовариства.
Чи не побачили зради
У свою чергу, глава енергетичного комітету Ради Андрій Герус, якого депутати звинуватили в тому, що це саме завдяки його старанням відновився імпорт, пояснив необхідність цього кроку на своїй сторінці в Facebook. За його словами, в Україні склалася критична ситуація із забезпеченням ТЕС вугіллям — на кінець січня його запаси становили всього лише 44% від необхідного гарантованого мінімуму, або 21% від рівня минулого року. Водночас на нашу країну, відзначив він, насуваються холоди, і слід уникнути ризиків віялових відключень через брак генерації. За словами глави енергетичного комітету, імпорт становить всього лише 3–4% від потреби в пікові періоди і дозволить збалансувати енергосистему. Логічно, що такий незначний імпорт не є загрозою для енергетичної безпеки країни.
Ще минулого тижня за імпорт електроенергії, виступаючи у Верховній Раді, висловився і глава НКРЕКУ Валерій Тарасюк. За його словами, закупівлі в січні білоруської енергії виправдані, оскільки дефіцит енергії загрожував енергопостачанню.
Крім того, компанія "Укренерго" заявила, що у неї немає права обмежувати імпорт електроенергії — відповідно до закону "Про ринок електричної енергії", вона повинна пропонувати учасникам ринку на аукціонах всю доступну пропускну здатність по перетоку енергії через кордон. Також компанія зазначила, що графіки імпорту узгоджуються тільки в тих обсягах, які дозволяють гарантувати дотримання меж операційної безпеки енергосистеми.
Утім, мабуть, найвагоміший аргумент, який висувається на захист імпорту електрики з РФ в невеликих масштабах — це стабілізуючий вплив такого рішення на економіку. Мається на увазі недопущення дефіциту і підвищення цін на електрику як один з базових ресурсів для внутрішнього виробництва. Так, платити агресору погано, але в іншому випадку Україна ризикує збільшенням витрат для бізнесу (та й населення може потрапити під віялові відключення). А через технологічні причини імпортувати відсутній струм на більшість території країни, що покривається Об'єднаною енергетичної системою, ми можемо тільки з Росії та Білорусі. У цьому, до речі, і відміна від ринку газу (ще одного базового ресурсу), який наші трейдери можуть вільно купувати в Європі, нехай навіть фізично блакитне паливо все одно російського походження і відбирається тут.
Але є ще більш красномовні приклади закупівель в РФ стратегічних ресурсів. Так, на ядерне палива з Росії Україна витрачає великі гроші: минулого року — $240,9 млн (до речі, в Швеції — $155,98 млн, тобто частка Росії становила понад 60%). Сюди ж можна додати і закупівлі в Росії антрациту для українських ТЕС.
Одвічна дилема
Отже, відновлення імпорту електроенергії з Росії викликало чергове бурхливе обговорення питання про те, чи можна торгувати з державою-агресором. З одного боку, закупівля електроенергії дійсно має великий негативний моральний ефект. Однак у нинішній енергетичній кризі винна сама українська влада, яка не змогла встановити заборону імпорту і навести порядок на ринку електроенергії. Під останнім мається на увазі те, що кампанія щодо ремонту блоків АЕС була провалена, через що довелося терміново надолужувати виробництво електроенергії за рахунок ТЕС, що і призвело в кінцевому підсумку до дефіциту вугілля.
Але з іншого боку, обсяги закупівлі електроенергії в Росії незначні і дозволяють стабілізувати енергосистему, що дуже важливо в ситуації, що склалася. Оскільки аварійні або віялові відключення українській економіці обійдуться значно дорожче.