Злочинці відчули безкарність
Днями ГПУ оприлюднила звіт про кримінальні правопорушення за січень-березень 2016 р. Якщо в першому кварталі 2014 року загальна кількість кримінальних правопорушень, зареєстрованих органами внутрішніх справ, прокуратури, СБУ, податківцями, склала 169,5 тис., в першому кварталі 2015 р. - 172,2 тис., то в першому кварталі 2016 р. воно підскочило до 203,5 тис. Зростання за два роки - в 1,2 рази.
Ще гірша картина виходить, якщо виділити лише особливо тяжкі та тяжкі злочини. У січні-березні 2014 р. було зареєстровано 49,2 тис. злочинів цих категорій, за аналогічний період 2015 р. - 56,4 тис., а в січні-березні 2016 р. - 66,3 тис. Зростання за два роки - в 1,34 рази.
Левову частку цього приросту забезпечили розбійні напади, тяжкі та особливо тяжкі види грабежів, крадіжок, шахрайства та інших злочинів проти власності. У першому кварталі 2014 р. їх було зареєстровано 33,5 тис., за аналогічний період 2015 р. - 37,5 тис., а в першому кварталі 2016 р. - 50,3 тис. Зростання за два роки - в 1,5 рази.
Також варто відзначити зростання в 1,7 рази числа тяжких та особливо тяжких видів викрадень транспорту, порушень правил дорожнього руху та інших злочинів проти безпеки руху та експлуатації транспорту. У січні-березні 2014 р. їх було зареєстровано 1,43 тис., за аналогічний період 2015 р. - 1,97 тис., а в січні-березні 2016 р. - 2,44 тис. Тут вже необхідно висловлювати претензії нової патрульної поліції.
Але найнебезпечніше те, що ще більш швидкими темпами, ніж злочинність, росте число нерозкритих злочинів. На кінець 2013 року було 396 тис. кримінальних правопорушень, за якими не було прийнято рішення про завершення досудового розслідування, на кінець 2014 р. - 566 тис., на кінець 2015 р. - 767 тис., а на кінець березня 2016 р. - вже 874 тис., або в 2,21 рази більше, ніж на кінець 2013 р. При цьому особливо сильно зросла кількість нерозкритих тяжких злочинів - з 116,9 тис. до 307,6 тис., або в 2,63 рази, а також особливо тяжких - з 22,3 тис. до 52,8 тис., або в 2,36 рази. Кількість нерозкритих злочинів середньої тяжкості збільшилася в 2,12 рази (з 155,9 тис. до 330,3 тис.), невеликої тяжкості - у 1,83 рази (з 100,4 тис. до 183,8 тис.).
Ще в січні, за результатами аналізу статистики за 2015 р., перший заступник генпрокурора Юрій Севрук звернувся з листом до начальника Національної поліції Хатии Деканоїдзе, де вказав на збільшення кількості тяжких та особливо тяжких злочинів певних категорій при одночасному зниженні рівня їх розкриття. Так, нерозкритими на кінець 2015 р. залишалися майже 2 тис. розбійних нападів, більше 15 тис. грабежів і 200 тис. крадіжок (з яких 17 тис. - з житла), скоєних у 2015 р. Якщо в червні 2015 р. було здійснено 8 тис. квартирних крадіжок, то в подальшому їх число щомісяця зростала і в грудні перевищило 15 тис. У той же час знизилася більш ніж удвічі кількість направлених до суду кримінальних проваджень стосовно осіб, що скоїли дані злочини (з 4 тис. у червні до 1,4 тис. у грудні). Аналогічні тенденції спостерігаються в статистиці вчинених і розкритих грабежів, розбійних нападів та крадіжок транспортних засобів. На Тернопільщині кількість нерозкритих розбійних нападів зросла у вісім разів, у Харківській, Хмельницькій, Херсонській та Черкаській областях - у три.
З цих цифр випливає цілком резонне висновок: істотне ослаблення протидії злочинності призводить до підвищення рівня зухвалості злочинів, оскільки створює у зловмисників почуття безкарності і підштовхує їх до вчинення більш тяжких злочинів. Судячи за підсумками першого кварталу 2016 р., всі ці тенденції збереглися і посилилися.
А чим швидше росте злочинність, тим менше з нею справляється поліція, все більше залишається нерозкритих справ - і так по наростаючій.
Це дуже схоже на інфляційну спіраль, коли зростання цін і емісія грошових знаків підсилюють один одного, приводячи до більшої девальвації національної валюти. Розкручування криміногенної спіралі теж викликає девальвацію, а саме - девальвацію довіри громадян та до нової поліції, і взагалі до всієї державної влади. Катастрофа ще не настала, але вона наближається, і притому з прискоренням. Якщо злочинні угруповання і озброєні банди відчують себе господарями на вулицях, то буде пізно: у кожне місто не введеш Нацгвардію. Однак керівництво МВС і поліції якщо і бачать або взагалі усвідомлюють цю загрозу, то ніяких розумних ініціатив поки не запропонували.