Отримає малий бізнес податкову революцію

В умовах кризи малий (і частково середній бізнес фактично є способом самопорятунку населення. Його значення зросло багаторазово після підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги. Дійсно, в опалювальний період щомісяця на субсидії йдуть багатомільярдні суми. Якщо серед нинішніх безробітних один мільйон людина знайде роботу з пристойною зарплатою в малому бізнесі, це означає, що на мільйон зменшиться кількість малозабезпечених сімей, які потребують субсидій.

Однак ця функція саморятування населення, яку виконує малий бізнес, не визнана державою. Держава відноситься до малого бізнесу саме як до бізнесу, тобто до способу збагачення, і, відповідно, оподатковує його податками. Зараз 80% всього апарату фіскального відомства обслуговують малий бізнес, хоча на нього припадає лише 15% загальної суми доходів підприємств.
Про необхідність змінити це ставлення держави говорилося неодноразово. Зокрема, висувалася ідея введення для малого бізнесу податкових канікул. Проте всі подібні ініціативи та плани в кінцевому підсумку відкидалися і скасовувалися за наполяганням фіскальних органів, які лякали очікуваними великими втратами держбюджету, а в дійсності дбали про свої корупційні доходи.

Насправді можна створити такий механізм стимулювання малого бізнесу податковими пільгами, що буде вигідним і для держбюджету. Для цього слід взагалі скасувати всі податки для малого бізнесу на певний час (наприклад, п'ять років), крім податку на зарплату (єдиного соціального внеску) у прийнятному розмірі (наприклад, 15%). Щоб платити цей податок, потрібна зовсім невелика звітність та бухгалтерія. До того ж скасування інших податків означатиме скасування відповідних хабарів, сумірних з самими податками. Так що це буде дуже істотне полегшення для малого бізнесу.

Але це полегшення слід обставити однією умовою: пристойною зарплатою працівників. Тобто для малого бізнесу слід встановити мінімальну зарплату, яка була б на 25-75% вище звичайної (в залежності від роду діяльності та регіону) і наближалася до середньої зарплати в даному регіоні. Можна орієнтуватися на нещодавню заяву міністра соцполітики Андрія Реви: "У наступному році, якщо вдасться ще на 50% підняти мінімальну зарплату, то вона може становити більше 3000 грн. При середній заробітній платі 5500 грн. це вже буде європейське співвідношення між мінімальною і середньою зарплатами". Отже, для малого бізнесу мінімальна зарплата повинна бути на рівні від 3750 грн. (в аграрних областях) до 5250 грн. (у Києві).
Тоді у вигоді будуть майже все: по‑перше, працівники малого бізнесу, по‑друге, сам малий бізнес, по‑третє, держава. Постраждають тільки ті 80% фіскалів, які зараз обслуговують малий бізнес і наживаються на ньому завдяки звичним корупційним схемам. Зрозуміло, що всю економіку, включаючи великий бізнес, на такі принципи перекласти неможливо. Самоврятування і збагачення - це все ж різні речі.

Близька за змістом ідея вже запропонована в проекті реформи Податкового кодексу, оприлюдненому на сайті Мінфіну
9 серпня. Як стверджує міністр фінансів Олександр Данилюк, цей проект розроблений за дорученням прем'єра Володимира Гройсмана робочою групою за участю представників Мінфіну, народних депутатів, представників бізнесу та експертів, а зараз виставлений на обговорення громадськості.

Одна з цих пропозицій - введення на період до 31 грудня 2021 р. податкових канікул (застосування нульової ставки податку на прибуток підприємств) для тих підприємств, у яких річний дохід не перевищує 3 млн грн. та розмір нарахованої за кожний місяць звітного періоду заробітної плати (доходу) працівників є не меншим, ніж дві мінімальні заробітні плати. Тобто у малих підприємств буде вибір: або платити всім працівникам зарплату в розмірі не менше двох мінімальних і не платити податок на прибуток, або продовжити роботу на старих засадах.

Введення нової системи дасть ефект не тільки для малого бізнесу, а для всієї економіки. По-перше, існуючі малі підприємства підвищать зарплати своїм працівникам (за рахунок економії внаслідок податкових канікул) - і завдяки цьому зросте платоспроможний попит на товари і послуги. По-друге, податкові канікули стануть стимулом для створення нових малих підприємств, а отже, підвищиться рівень зайнятості населення. Крім того, зменшення кількості безробітних і підвищення зарплат у малому бізнесі змінять ситуацію на ринку праці. Великий бізнес буде змушений реагувати на це підвищенням зарплат на своїх підприємствах. Дуже важливо, що в результаті українські робітники перестануть заздрити російським.

Ще одне важливе наслідок - мільйон громадян відчують на собі користь урядових реформ. Досі реформи чомусь завжди змушували українців затягувати тугіше пояси. І саме слово "реформи" придбало негативне значення, так само як і словосполучення "вимоги МВФ". Цей стереотип зруйнується, якщо ідея податкових канікул для малого бізнесу (при істотному підвищенні мінімальної зарплати працівників малих підприємств) буде втілена в життя.

Думки українців про МВФ розділилися натроє

Співпраця України з Міжнародним валютним фондом залишається незрозумілим для українців. Такі висновки можна зробити з результатів дослідження, проведеного Інститутом соціології Національної академії наук України.
34,7% опитаних негативно ставляться до співпраці України з МВФ. У той же час 32,1% респондентів відповіли, що позитивно ставляться до цього співробітництва. 33% респондентів вагалися з відповіддю, а 0,1% не відповіли на запитання. Опитування проводилося з 13 червня по 4 липня в усіх областях (за винятком анексованого Росією Криму та окупованих територій Донецької та Луганської обл.). Було опитано 1802 жителя України старше 18 років. Похибка вибірки не перевищує 2,3%.
Отже, думки українців про співпрацю з МВФ розділилися практично порівну між "за", "проти" і "не знаю". Такий розподіл характерний для питань, за якими суспільство слабо інформована і не має переконливих аргументів ні "за", ні "проти".