Зрада онлайн. Навіщо "слугам" дистанційне голосування у Верховній Раді

Підсумки парламентського дня 15 лютого дозволяють оцінити рівень адекватності Верховної Ради в її нинішньому складі. Це важливо за умов можливого російського вторгнення.

Скільки депутатів-утікачів

Нагадаємо, що 1 лютого розпочалася нова, сьома сесія нинішньої Верховної Ради. Депутати засідали до обіду, після чого зробили собі перерву на два тижні – до 15 лютого. Разом із хвилею повідомлень про наближення російського вторгнення піднялася і хвиля інформації про те, що багато нардепів, особливо з фракцій партій ОПЗЖ і "Слуга народу", втекли за кордон.

На початку засідання 15 лютого ситуація виглядала сумно: зареєструвалося лише 216 осіб. Але незабаром депутати підтягнулися до будівлі парламенту. Показовим стало голосування за звернення Ради до міжнародних організацій, урядів і парламентів інших держав у зв’язку з російською ескалацією навколо України. На той момент вважалися зареєстрованими вже 369 із 423 нардепів. Тобто 54 були відсутні в залі (це якщо забути про кнопкодавство і повірити, що всі інші депутати справді були присутні).

Зокрема, була відсутня майже половина (18 із 44) членів фракції ОПЗЖ, 14 "слуг народу" (з 241), 10 позафракційних (з 25), четверо з "Батьківщини", стільки ж із групи "За майбутнє", двоє з "Голосу", по одному нардепу з "Європейської солідарності" та групи "Довіра". Аналогічна картина спостерігалася і під час голосування за звернення Верховної Ради до країн світу із закликом не визнавати незалежність самопроголошених утворень в ОРДЛО.

Тут викликає подив аномально високий відсоток прогульників із ОПЗЖ. Здавалося б, у них не повинно бути жодних причин боятися приходу до Києва російських окупантів. Цікавою версією поділився політолог Сергій Таран. "Джерело з фракції ОПЗЖ повідомляє, — розповів Таран, — що вони бояться російських спецслужб, які можуть здійснити над ними розправи від імені українських патріотів, а потім використати це як привід для війни. Проросійські політики просто не хочуть бути "розіп'ятими хлопчиками в трусиках", тому масово і залишили Україну напередодні передбачуваного вторгнення. У цій історії два в одному — тут вам і "високі відносини" в межах "русского мира", і глибоке знання опезежистами стилю своїх кремлівських кураторів".

Утім, з погляду працездатності парламенту в екстремальних умовах наявність депутатів із ОПЗЖ взагалі не має значення. Бо вони однаково не голосують за те, що допомагає боротьбі з російською агресією. А голосів решти фракцій і груп для прийняття правильних рішень цілком вистачає — принаймні зараз.

Дивний порядок денний

Чітким критерієм адекватності парламенту є його порядок денний. Було б логічно припустити, що після двох тижнів відпочинку Рада сконцентрується на ухваленні законів, необхідних для зміцнення обороноздатності. Але у "слуг народу" виявилася інша логіка. Вони склали такий порядок денний засідання 15 лютого, що Раді довелося голосувати закони дуже сумнівної актуальності — про внесення змін до Кримінального кодексу для протидії антисемітизму, про внесення змін до закону про статус нардепа, про внесення змін до Бюджетного кодексу, про програму "Питна вода", про внесення змін до Закону "Про захист суспільної моралі" тощо.

Єдиний проєкт закону на тему відбиття російської агресії, який "слуги народу" погодилися розглянути, це №6521 — "Про внесення змін до Закону України "Про основи національного спротиву" щодо надання можливості територіальній обороні виконувати завдання у районах ведення воєнних (бойових) дій". Він був запропонований 21 депутатом із фракцій партій "Голос", "Європейська солідарність" і "Слуга народу" й отримав повну підтримку профільного комітету. За ухвалення цього проєкту в першому читанні 15 лютого проголосували 304 нардепи. І 306 нардепів підтримали скорочення термінів підготовки проєкту до другого читання.

Проте "слуги" відмовилися включити до порядку денного законопроєкти "Європейської солідарності" №6542 (про збільшення у держбюджеті-2022 на 50 млрд грн видатків на оборону і зміцнення обороноздатності держави) і №6518 (про вдосконалення системи грошового забезпечення військовослужбовців). За цю пропозицію проголосував 131 нардеп, причому її підтримали не лише члени фракції "Європейської солідарності", а й більшість депутатів із "Голосу", "Батьківщини", "Довіри". Проте серед "слуг" виявився сміливцем лише кожен шостий (точніше, 43 із 241).

Корнієнко проти Арахамії

Хоча парламент 15 лютого підтвердив свою працездатність, але проблема прогульників-утікачів не зникла. Глава фракції "слуг народу" Давид Арахамія 14 лютого в ефірі телеканалу "1+1" повідомив, що він ще місяць тому підготував законопроєкт, де прописав заборону всім чиновникам категорії "А" і народним депутатам покидати країну, якщо введено воєнний стан. "Зараз, бачачи ситуацію з ОПЗЖ та іншими, реєструватиму. Завтра реєструватиму цей законопроєкт. Щоб це було законом і люди розуміли, що це заборонено", — заявив Арахамія.

Утім, на Банковій, схоже, вигадали інший спосіб. Ще 8 лютого перший віцеспікер Олександр Корнієнко оголосив про намір запровадити систему дистанційного голосування. "На жаль, є політичні сили, які будуть категорично проти цього, з різних причин. Але ми як президія спробуємо цей процес інтенсифікувати й почати обговорювати конкретні можливості. Звичайно, мають бути застереження: це не щоденний режим роботи, але на випадок надзвичайних ситуацій такий інструмент в українського парламенту має бути точно", — заявив він.

14 лютого на засіданні погоджувальної ради парламенту Корнієнко підтвердив намір забезпечити, щоб Верховна Рада могла у разі потреби збиратися і голосувати в онлайн-режимі. За відомостями нардепа з "Голосу" Ярослава Железняка, того ж дня за підсумками засідання фракції "слуг народу" стало зрозуміло, що онлайн-голосування у Раді "постараються протягнути, поки є голоси".

Зазначимо, що схожий законопроєкт №3250 було внесено братами Русланом і Миколою Стефанчуками ще 20 березня 2020 р. як відповідь на пандемію COVID-19, але за півроку знято з розгляду. Проти нього було два головних заперечення. По-перше, сумнівно, щоб режим відеоконференції відповідав нормі Конституції про те, що рішення Верховної Ради "ухвалюються виключно на її пленарних засіданнях". По-друге, режим відеоконференції не дає гарантій захисту нардепа від стороннього тиску і не дозволяє з'ясувати, наскільки вільно відбувається волевиявлення депутата.

Зараз є небезпека, що "слуги" скористаються можливістю екстремальних ситуацій на кшталт пандемії або російського вторгнення як приводом для того, щоб узаконити дистанційне голосування. Це дозволить Банковій штампувати будь-які рішення парламенту. В останні місяці Рада неодноразово провалювала законопроєкти, на яких наполягав Офіс президента. Зазвичай на рахунку кожен голос. І якщо "слуги" зможуть голосувати онлайн, то мобілізувати їхні голоси на підтримку улюблених ініціатив Зеленського буде легше.

Але головна небезпека в тому, що дистанційне голосування може бути використане для прийняття капітулянтських законів на користь Путіна. Навколо Ради може зібратися хоч 100 тис. обурених патріотів, а депутати сидітимуть десь у закордонних готелях і натискатимуть у своїх планшетах потрібні кнопки. Нині події розвиваються дуже динамічно. І те, що ще вчора здавалося пустою вигадкою, завтра може стати реальністю. Причому реальністю непоправною.