"Зоопарк" на колесах продовжує гастролі. Навіщо Міноборони купило "Кугуари" у КрАЗу

Насичення нашої армії та силових структур бронеавтомобілями класу 4х4 – тема практично невичерпна. Особливо на тлі існуючого "зоопарку". Зважаючи на все, і досі у військових немає чіткого уявлення про стандартну машину. Тому нарівні з "Козаком-2" для армії продовжують закуповувати польські машини "Онціла" (по суті, клон "Дозора-Б"). Також для Національної гвардії, МВС та армії час від часу купують машину "Варта" (створена на шасі лісовозного тягача МАЗ-5434).

І ось днями з'явилися повідомлення про те, що Державна спеціальна служба транспорту Міністерства оборони придбала два броньовані автомобілі КрАЗ Cougar за ціною 7,464 млн грн кожен.

Тобто армійці знову наступають на ті ж граблі, що й у 2014 р. З початком війни на Донбасі через нестачу легкоброньованої техніки силові відомства вимушено купували те, що було під рукою, — бронемашини від канадсько-еміратської компанії Streit Group: Spartan (на базі Ford F550), Cougar (Toyota Land Cruiser 79) та Cobra (Toyota Land Cruiser 200). Вони збиралися на базі Кременчуцького автомобільного заводу за принципом викруткового складання, причому ступінь локалізації представниками КРАЗу оцінювалася в мізерні 10-15%.

Машини надійшли на озброєння ЗСУ, НГУ та Держприкордонслужби та брали участь у боях у 2014-2015 рр. Проте дуже швидко були вибиті — цивільне шасі виявилося не готовим до тих колосальних навантажень, які має витримувати армійська машина. Далися взнаки й інші досить важливі моменти. Так, наприклад, для обслуговування машин Spartan потрібне специфічне обладнання та комп'ютерна діагностика, що унеможливлює проведення робіт за межами спеціально обладнаних станцій техобслуговування. А про якість армійського палива, яке виявилося погано сумісним із цивільними агрегатами, краще промовчати.

На фронті як інженери КРАЗу, так і волонтери, намагалися якимось чином модернізувати бронемашини, проте нічого не вийшло — сьогодні вони здебільшого виведені з бойового складу. Виняток становить хіба що Держприкордонслужба, проте там навантаження та вимоги зовсім інші.

І ось тепер військові знову купують "Кугуари". Щоправда, для Спеціальної служби транспорту, яка за ідеєю діє у тилу, проте для постачання запасних частин це навряд чи має велике значення.

Але навряд чи варто робити такі закупівлі за наявності виробництва набагато досконаліших бронеавтомобілів на доопрацьованому комерційному шасі. Йдеться про згаданий "Козак-2" від київської фірми "Практика" на базі повнопривідного Iveco Eurocargo. Машина має клас мінного захисту STANAG 4569 Level 2 і може перевозити до 10 бійців у повному екіпіруванні.

Сьогодні ці машини нині активно закуповуються армією — 6 грудня близько чотирьох десятків бронеавтомобілів найсучаснішої модифікації "Козак-2М1" були передані 3-му та 8-му полкам Сил спеціальних операцій, 73-му морському Центру спеціальних операцій та 122-му окремому батальйону 81-й аеромобільної бригади.

До речі, наразі тривають роботи з організації ліцензійного виробництва бронеавтомобіля "Козак-2М2" в Індонезії. У 2020 р. між НВО "Практика" та індонезійською державною компанією PT Pindad було підписано меморандум про співпрацю. У вересні того ж року делегація міністерства оборони Індонезії здійснила візит на підприємство, де ознайомилася з виробничими потужностями та останніми розробками військової техніки. На початку 2021 р. PT Pindad купила два бронеавтомобілі. У результаті новий варіант "Козак-2М2" зі зміненим капотом і решіткою радіатора (мабуть, це свідчить про встановлення іншого двигуна) під назвою Komodo було представлено на конкурсі на новий бронеавтомобіль для індонезійської армії. Поки що результатів конкурсу немає, однак представники "Практики" заявляють, що у разі підписання контракту їхня фірма постачатиме бронекорпус та деякі інші елементи, а все інше буде місцевого виробництва.

Таким чином, є вже відпрацьована у виробництві модель, яку варто офіційно прийняти як стандартний зразок. Що дозволило б іншим конторам (зокрема і приватним) розпочати розробку спеціальних машин на її основі. А потреба ЗСУ у самохідних мінометах, різноманітних носіях протитанкового озброєння та безпілотників просто величезна.

Проте натомість в армії продовжують конструювати "монстрів", наприклад, у вигляді легкої РСЗВ "Спека" на базі бронеавтомобіля "Дозор-Б" (який, мабуть, не буде ніколи перебувати на озброєнні через те, що до його серійного провадження справа не дійшла) або нового модуля із зенітними ракетами РК-10, який поставили на "Варту". Зрозуміло, що подібний підхід, який докорінно суперечить уніфікації, шкодить загальній боєздатності армії.