"Зоопарк-3". Що допомагає артилеристам ВСУ користуватися тактикою "хіт-н-ран"
Основні втрати, які несе супротивник (втім, як і наша угруповання) саме від вогню артилерії.
Очевидно, що з недоліків застосування нашої артилерії перше, що кидається в очі, - низька ефективність функціонування системи артилерійської розвідки. Військові практично відразу після закінчення активної фази війни стали говорити про те, що наявні можливості не дозволяють вести розвідку на широкому фронті, а відповідно і повністю реалізувати вогневі можливості артилерії.
Тому в першу чергу у складі дивізіонів артилерійської розвідки артилерійських бригад стали формувати підрозділи безпілотних авіаційних комплексів тактичного радіусу дії. Як правило, нині вони комплектуються переважно вітчизняними апаратами типу "Фурія".
Другим напрямком стала модернізація засобів артилерійської розвідки. При тому, що в основному на початок війни підрозділи управління і розвідки були озброєні радянськими зразками, які були виготовлені більш 30 років тому на аналоговій апаратурі. А значить, не відповідали сучасним вимогам отримання інформації від підрозділів артилерійської розведи, її обробки, розподілу цілей між артилерійськими підрозділами.
За оцінками військових фахівців, відсутність таких коштів дозволяло в початковий період війни реалізовувати всього близько 50% потенційних можливостей вітчизняних артилерійських підрозділів. У швидко мінливій оперативній обстановці неавтоматизована система управління дозволяла обробити не більше 20% наявної розвідувальної інформації.
Тому після 2015 р. військові зажадали від промисловості повного оновлення таких специфічних засобів. Дуже сильно в цьому напрямку допомогли і західні союзники: так США поставили дві радарні системи: AN/TPQ-49 і AN/TPQ-36.
Хоча AN/TPQ-49 більш легка (маса власне станції - 54 кг, разом із супутнім обладнанням та акумуляторами вона транспортується в двох контейнерах масою 68 кг), однак її можливості вкрай обмежені і в умовах повноцінної війни на Донбасі вона застосовувалася вкрай мало.
Набагато краще зарекомендували AN/TPQ-36, які дозволяють вести повноцінне контрбатарейну боротьбу на дальностях до 24 км. Однак і вони тільки щодо мобільні сам комплекс змонтований на трьох позашляховиках "Хамві": один призначений для перевезення особового складу, другий для буксирування самої РЛС, а третій - для буксирування запасного генератора.
На цьому тлі активізувалися і місцеві виробники - насамперед провідний розробник подібної апаратури запорізький "НВК Іскра". Ще в кінці 1980-х років радянської армії тут була розроблена контрбатарейная РЛС "Зоопарк-1" на базі тягача МТ-ЛБу.
Після розвалу Союзу запорожці почали працювати над новим проектом - "Зоопарк-2", який дозволяє здійснювати розвідку координат вогневих позицій знарядь калібру 152 мм, мінометів калібрів 82 мм та 120 мм на дальності не менше 30 км. Також комплекс забезпечує виявлення реактивних систем залпового вогню на відстані 30-40 км, а координат пускових установок тактичних ракет - на відстанях не менше 50-55 км. Проект був завершений досить швидко і прийнятий на озброєння ЗСУ в 2003 році.
Однак анексія Криму і розрив зв'язків з російськими постачальниками та виробниками поставили "Іскру" в скрутне становище - фактично "Зоопарк-2" довелося переробляти більш ніж повністю, так як практично вся "начинка" проводилася у північного сусіда.
У результаті з'явилася контрбатарейная РЛС 1Л220УК "Зоопарк-3" на колісному шасі КрАЗ-63221. Фактично мова може йти про буксирі варіанті, а не повністю мобільному. Машину демонстрували на військовому параді 2018 р., проте мови про прийняття на озброєння поки не йде.
Про недоведенности комплексу може свідчити і той факт, що буквально днями "Зоопарк-3" "засвітили" на військовому полігоні в Чернігівській області. При цьому було заявлено, що РЛС все ще проходить державні випробування. А значить, у військах її ще поки немає.
Цікаво, що "Іскра" вже заявила про розробку повністю мобільного варіанту, який навіть має власний індекс - 1Л221Е. Деталей поки що небагато, проте відомо, що фактично це буде той же "Зоопарк-3", але встановлений на шасі високої прохідності колісної формули 8х8 (імовірно це КрАЗ-7634НЕ, якщо вдасться довести його до розуму).
Фактично це буде великий крок вперед, так як до п'яти хвилин скоротиться час розгортання комплексу, його мобільність (а значить і живучість - адже не секрет, що подібні комплекси були і залишаються метою №1 для противника). Також не можна не відзначити, що важливим аспектом нової контрбатарейної РЛС стане можливість роботи в складі однієї апаратної машини.
На тлі створення єдиної автоматизованої системи управління вогнем на всіх рівнях отримання таких РЛС значно підвищить ефективність застосування артилерії в цілому. В тому числі і на Донбасі - коли бойовики будуть знати, що кожен їх постріл буде даватися адекватну відповідь, то ефективність їх вогню по наших позиціях і прифронтовим селищам буде значно нижче, так як частіше буде використовуватися тактика "вдарив - утік".
