"Золота ревизорша". Коли НАБУ почне поквартирний обхід депутатів
Ось тільки, незважаючи на широкий медиарезонанс справи про золотих злитках, пані Гаврилова за великим рахунком не виправдала сподівань ні ласих на корупційні викриття українців, ні слідчих НАБУ. Можна не сумніватися, що після нетривалого шуму в ЗМІ справа "золотий ревизорши", як і справу "діамантових прокурорів", чекає забуття і нульові судові перспективи.
Скандальні золоті злитки (чотири штуки загальною вагою 75 г), нагадаємо, були виявлені в квартирі Гаврилової під час обшуку, проведеного НАБУ на підставі даних е-декларації чиновниці. У бюро запідозрили, що чиновниця задекларувала далеко не все своє нажите непосильною працею майно, та і ціна більш ніж 100-метрової квартири була в декларації явно занижена, а тому нагрянули до Гаврилової з обшуком. Крім золотих злитків детективи НАБУ знайшли у ревизорши майже 113 тис. доларів і 8,5 тис. євро готівкою, при задекларованих 42 тис. в американській валюті, а також не відображений в декларації автомобіль і два паркомісця. Останні, щоправда, офіційно зареєстровані на чоловіка чиновниці, з яким вона офіційно в розлученні, хоча живуть екс-подружжя нібито разом.
Пані Гаврилова, зрозуміло, не розгубилася і у відповідь на підозра в незаконному збагаченні розповіла громадськості, що золоті зливки - це подарунок, а гроші, знайдені в квартирі, не всі належать їй, частина вона просто зберігала на прохання друзів. Що ж стосується екс-чоловіка та його автомобіля, то закон колишнім подружжю разом проживати не забороняє, і нема чого лізти в особисте життя. Що ж стосується НАБУ, то відомство Ситника, за словами глави ГАС, їй просто мстить і чинить тиск: мовляв, детективам НАБУ явно бракує професіоналізму, і вони змушують державних аудиторів, які проводять перевірки в тому числі і за напрямом НАБУ, трактувати результати таких перевірок на користь бюро, а не за законом.
Як бачимо, ситуація з Гаврилової досить типова для бурхливої антикорупційної діяльності останніх років. Шуму в ЗМІ багато, а от юридичні перспективи викриття від НАБУ дуже туманні. Якщо подивитися на справу з формально-юридичної сторони, то у НАБУ немає жодного шансу, щоб довести винність Гаврилової. І поважней, ніж вона, персони, відмахувалися від НАБУ лише легким переляком. Нардеп Лещенко, приміром, "позичив" собі мільйони на квартиру дорожче, ніж у Гаврилової, і ніяких претензій до нього ні в кого немає.
Але якщо подивитися на справу ревизорши з точки зору українських корупційних реалій, то детективи НАБУ повинні не тільки повернути Лідії Володимирівні всі її золото і публічно вибачитися, але і видати їй медаль за чесність. Посудіть самі, людина десятиліття працює в державних ревізійних службах, а останні роки на дуже високих посадах. Сьогодні Лідія Володимирівна - головний ревізор країни, зобов'язаний перевіряти всі установи і організації, де проходять бюджетні гроші. Можливостей для зловживань і особистого збагачення у неї більш ніж достатньо. І що ми маємо в результаті перевірки? Чотирикімнатна квартира в столиці, записаний на чоловіка позашляховик, два паркомісця і сотня тисяч доларів. Де особняк за містом? Де автопарк на десяток елітних авто? Де, врешті-решт, мільйони, а не десятки тисяч, готівкою, особистий зоопарк, десятки об'єктів нерухомості і земельні ділянки. Лідія Володимирівна просто до непристойності бідна як для чиновника такого високого рангу, або у НАБУ так і не змогли знайти її справжні багатства і побачили лише крихти.
Все вищенаведене - це, звичайно ж, кілька гірка іронія, а ось що всерйоз насторожує, так це прецедент історії з Гавриловою. Як бачимо, НАБУ може прийти з обшуком до будь-якого чиновника, чия декларація здасться детективам підозрілою. І якщо така практика буде поставлена НАБУ на потік (що після запуску Антикорупційного суду цілком реально), ми буде мати серйозні наслідки і правові, і політичні. За великим рахунком всі без винятку чиновники будуть висіти на гачку у НАБУ, а його детективи отримають величезне поле для зловживань або навіть шантажу. Перераховувати квадратні метри в новій квартирі Лещенко НАБУ явно не буде, а не навідатися до його політичним опонентам жодних причин немає. Тим більше, що у будь-якого нашого політика завжди можна знайти під матрацом що-небудь цінне, а то й золоте.
