ЗМІ дізналися, які виграші в казино декларують українські посадовці (ВІДЕО)
У 2023 році майже 6,5 тис. державних посадовців задекларували понад 156 млн грн виграшів в онлайн-казино, лотереях та бетінгових компаніях
Про це йдеться у розслідуванні "Слідства.Інфо", передає "ДС".
Видання проаналізувало декларації публічних службовців і встановило, що грають представники різних категорій — від суддів та прокурорів до працівників МВС та дітей службовців апарату РНБО.
Як зазначається, у 2023 році майже 6,5 тис. державних посадовців задекларували понад 156 млн грн виграшів в онлайн-казино, лотереях та бетінгових компаніях (парі на спортивну подію).
Найчастіше декларували виграші від ТОВ "Спейсикс" ("Космолот"), ТОВ "Слотс Ю.Ей.", ТОВ "ВБет Україна" та ТОВ "Геймдев". А також — від гральної компанії "Паріматч", яка у березні 2023 року потрапила під санкції РНБО.
З понад 6,5 тис. декларацій з виграшами понад 1000 службовців вказали, що отримали виграші у двох різних місцях, 214 людей задекларували призи з трьох казино, 50 грали у чотирьох гемблінгових фірмах, четверо — одразу в п’яти місцях, а трьом пощастило виграти одразу у шести компʼютерних програм.
"Слідство. Інфо" зазначає, що випадки, коли службовці вказують значні суми як виграші, а в разі виникнення питань кажуть про помилки, можуть бути наслідком схеми з ухилення податків.
"Деякі казино розкидали гроші на випадкових людей. Це виявлялося уже тоді, коли люди починали готувати декларацію і бачили якісь надходження, які офіційно ніколи на картку не заходили", — пояснює нардеп Ярослав Железняк.
Він також заявив, що є проблема з ухиленням від сплати податків і з тим, що досі працюють казино, які так чи так пов’язані з Росією — як офіційні, так і неофіційні.
У своєму Telegram-каналі Железняк писав, що за перші 5 місяців 2024 року з грального бізнесу у бюджет надійшло 7,38 млрд грн — що в 101 раз більше, ніж за січень-травень 2021 року, і у три рази більше, ніж за аналогічний період 2023-го.
"Потрібно зробити так, аби несплата податків автоматично призводила до втрати ліцензії. Запровадити систему онлайн-моніторингу, закривати фінансові шлюзи, обмежити рекламу, перезавантажити КРАІЛ", — пропонує депутат.
Видання також наводить приклади, чому посадовці вдаються до гемблінгу: серед названих причин — від депресивного стану до необхідності забезпечувати родину.
Як писала "ДС", Верховна Рада схвалила в першому читанні законопроєкт про ліквідацію Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ), посилення контролю за гральним бізнесом та обмеження його реклами.
