Жінки і регіони. Чи є політичне майбутнє у партії "За майбутнє"

Якщо з електоральними перспективами більшості партій, що пройшли до нинішнього парламенту, мають свою фракцію і впевнено долають 5% бар'єр, усе більш-менш зрозуміло, то до партій, що наразі лише планують потрапити до Верховної Ради, варто придивитися уважніше

Скажімо, до партії "За майбутнє", що сьогодні має однойменну депутатську групу в парламенті та показала вагомий результат на останніх місцевих виборах.

Сила в громадах

Сьогодні партія "За майбутнє" позиціонує себе як партія громад — проєкт, що будується знизу догори. Раніше на це надзвичайно перспективне поле невдало претендував "Наш край" і дещо більш успішно "Батьківщина". Однак на останніх місцевих виборах у боротьбу за симпатії громад втрутилася "ЗА МАЙБУТНЄ" на чолі з народним депутатом Ігорем Палицею. Отриманий фіолетово-зеленими результат показав: в Україні з'явилася нова політична сила, що претендує на регіональне лідерство. Партія отримала 11,42% голосів виборців, посіла друге місце за кількістю голів територіальних громад, провела в місцеві ради різних рівнів понад 4000 депутатів.

На сьогодні стрижнем партії залишається депутатська група, у якій достатньо впізнаваних облич — львів'янин Тарас Батенко, Віктор Бондар та Сергій Лабазюк із Хмельниччини, Ігор Гузь та Ірина Констанкевич із Волині, Дмитро Лубінець із Донецької області, одесит Анатолій Урбанський, сумчанин Ігор Молоток і т.д. До неї також входять регіональні лідери на кшталт міського голови Черкас Анатолія Бондаренка, мера Луцька Ігоря Поліщука, Полтави — Олександра Мамая, Нікополя — Олександра Саюка, Білої Церкви — Геннадія Дикого тощо.

Однак це лише вершина політичного айсберга під назвою "За майбутнє". За результатами місцевих виборів партія змогла розставити своїх представників на посади голів обласних і районних рад, голів ОТГ, а також депутатів місцевих рад усіх рівнів. В умовах децентралізації та зростання впливу територій на загальноукраїнську політику значення такої "армії" дедалі зростатиме – зокрема, і через те, що громадяни чимдалі більше розуміються на питаннях місцевого самоврядування.

Буковельські рішення

У середині червня в Буковелі відбувся всеукраїнський з'їзд партії "За майбутнє". Захід пройшов у робочому режимі — без помпи та широкої присутності преси. Утім, як відзначають в політсилі, рішення, ухвалені на з'їзді, матимуть серйозний вплив на подальший розвиток партії. Одне з ключових рішень — розширення політради, до якої, окрім парламентаріїв, партійці ввели голів громад із різних куточків України. У партії це пояснюють бажанням більш ефективно захищати інтереси регіонів.

Водночас експерти зауважують, що за цим рішенням може стояти прагнення активно розширювати присутність партії на найнижчих рівнях. І введення голів громад до політради — крок, який має сприяти цьому. Фактично, нині "За майбутнє" — єдина політична сила, яка зробила ставку на регіональний порядок денний.

Другим ключовим рішенням з'їзду стало доєднання Жіночого руху "За майбутнє" до структури партії "За майбутнє", до політради увійшла голова Жіночого руху, депутатка Верховної Ради VIII скликання Ірина Суслова. Таким чином партія посилила роль жінок у внутріпартійному житті, а також послала політичним конкурентам чіткий сигнал: "За майбутнє" робить серйозну ставку на роботу з жіночим електоратом. Схоже, що політичні конкуренти, хоч і з запізненням, але оцінили задум фіолетово-зелених. Так, до прикладу, нещодавно про наміри створити жіноче крило "Зе жінки" заявили в партії "Слуга народу".

Фінансове питання

Судячи з усього, партії "За майбутнє" не бракуватиме коштів, аби успішно провести наступну виборчу кампанію. Порівняно з лідерами соціологічних рейтингів, партія не найбагатша, однак і найбіднішою її також назвати не можна. Згідно з фінансовим звітом, оприлюдненим на офіційному партійному сайті, партія фінансується за рахунок внесків фізичних та юридичних осіб. Тобто, використовує класичну модель, акумулюючи кошти партвнесків та перерахувань симпатиків. І коштів, що надсилають на партійні рахунки малі та середні підприємці, достатньо, аби розвивати партію.

Так, згідно зі вже згадуваним фінзвітом партії, за минулий рік "За майбутнє" отримала 41,45 млн грн. Із них 28,79 млн грн — від різних юридичних осіб (переважна більшість із них — від мікро- та малих підприємств) та 12, 66 млн грн — від фізосіб. Практично всі отримані кошти — 41,2 млн грн — партія витратила на статутну діяльність (ідеться, насамперед, про розвиток і розширення партії). Понад 13,5 млн грн із них витрачено на утримання місцевих осередків. На рекламу та інформаційну діяльність — 11,1 млн грн. Слід відзначити, що на відміну від партій, які мають фракції у Верховній Раді, жодної копійки з держбюджету партія "За майбутнє" не отримала.

Загалом фінансовий потенціал партії дозволяє говорити про те, що у "За майбутнє" достатньо резервів для активної участі у виборах до парламенту. Так, скажімо, серед членів партії чимало заможних осіб – окрім самого Ігоря Палиці, можна згадати власника "Епіцентру" Олександра Герегу, котрий минулого року разом із дружиною Галиною Герегою посів четверту сходинку в рейтингу "Форбс", аграрних мультимільйонерів Сергія Лабазюка та Івана Чайківського тощо.

Все це дозволяє припустити, що перспективи для перемоги на майбутніх парламентських виборах у "За майбутнє" є. До того ж, в українській політичній історії ще не було прикладів, коли політична сила одночасно робить ставку на роботу з громадами та жіночою аудиторією. Втім, виглядає на те, що партія розкрила далеко не всі свої козирі.