Жертва буллінга. Коли Зеленському на трибуну покладуть личаки
Нагадаємо, в середу під час позачергового засідання Верховної Ради, присвяченого відставку уряду Олексій Гончарука, народний депутат із фракції "Європейська солідарність" Олексій Гончаренко закликав главу держави вибачитися перед українцями. За його словами, саме Зеленський винен в помилках, які здійснювало попередній уряд. "Це ви привели цей уряд до влади. Це ви зібрали цю Верховну Раду. Це ви винні в тому, що в бюджеті ось така діра. Це ви винні, що на митниці збирають лайки і хабарі замість того, щоб збирати бюджет. Це ви винні, що ваші депутати пропонують продати собаку, щоб заплатити за газ. Ви привели сюди ґвалтівника, який продовжує тут сидіти, у якого ви обіцяли забрати мандат. І тому ваш виступ повинен закінчиться наступним: "Я винен перед народом України", - заявив Гончаренко під незадоволений шум монобольшевиков.
Власне, нічого такого він не сказав. Точно також думають мільйони українців, у яких просто немає доступу до парламентської трибуни. Але за поведінкою Зеленського було добре помітно, що він роздратований словами опозиційного депутата. Після закінчення засідання президент підійшов до нього і заявив, щоб той не переходив на особистості. Це було прохання або загроза, буде видно вже найближчим часом. Судячи по кримінальній справі, фігурантами якого стали колега Гончаренко по фракції Софія Федина та волонтерка Маруся Зверобий, президент дуже вразливий. І Гончаренко правда-матка може обернутися кримінальною справою.
Нагадаємо, 1 листопада Генпрокуратура відкрила кримінальне провадження за фактом розмов Федыны і Зверобий у записаному ними відео, в якому вони натякають, що Зеленського можуть вбити. ДБР та СБУ кваліфікували ці висловлювання як погрозу вбивством щодо президента. Незважаючи на абсурдність звинувачень, 6 лютого ДБР вручило підозри Зверобий, а 12 лютого - Федыне. Сама депутатка повідомила, що 10 березня відбудеться судове засідання, де їй оберуть запобіжний захід.
Звідки у Зеленського, та й не тільки у нього, але і його соратників (тут можна згадати, як "слуга" Максим Ткаченко обклав матом значного старшого за віком колегу з "Батьківщини" Олексія Кучеренко за те, що назвав візаві "клоуном") настільки хворобливе ставлення до звичних для вітчизняної політики речей - жорсткій критиці і переходу на особистості? Відповідь треба шукати в психології як президента, так і членів його команди. Ми не знаємо, які комплекси сформувалися у цих людей в дитинстві - тут неоране поле для психоаналітиків - зате можемо припустити, що на їх нинішня поведінка могли серйозно вплинути два чинники: попередня сфера діяльності, не пов'язана з політикою, і приголомшливий результат на виборах, що породив запаморочення від успіхів.
Зеленський "в минулому житті" був не тільки гаряче улюбленим багатьма коміком, але й успішним бізнесменом. У "Кварталі" він вважається беззаперечним лідером у цьому колективі склалася комфортна обстановка, з якої Зеленському довелося вийти після кардинальної зміни профілю діяльності. Першим ділом він привів на Банкову людей, з якими раніше працював. Щоб хоч якось забезпечити зону комфорту на новому місці. Але чим глибше Зеленський поринав у державні справи, тим краще розумів - в політиці нікому довіряти не можна. І це розуміння, схоже, ставало чинником постійного внутрішнього тиску.
У "Кварталі", в середовищі свого спілкування, Зеленський був авторитетом, а тут, виявляється, прем'єр, якому він довірився, вважає, що в голові у президента "туман", що у фракції "слуг" є люди, расшатывавшие її зсередини за допомогою медиакиллерства, що дуже складно знайти адекватних управлінців і так далі. І за цю купу проблем у свідомості громадян відповідальність несе одна людина - президент.
Хто знає, можливо, радники Зеленського переконують його, що народ так не думає, що його рейтинг - це одне, а рейтинги Кабміну і парламенту - інше. Але це - ілюзія. І Гончаренко своїм виступом пробув в ній діру. Звідси і така реакція.
Політики старої когорти - товстошкірі, тому звинувачення в корупції, популізмі, політичне флюгерство і так далі вони сприймають як тимчасове явище чи кимось оплачену інформаційну атаку, сліди якої через короткий відрізок часу залишаться тільки в пошукових системах інтернету. Вони знають, що пам'ять виборців дуже коротка, тому неприємності треба просто перечекати і все з часом забудеться. А ось Зеленський і члени його команди так ще не вміють. Тому ображаються, дратуються, ніж роблять собі ще гірше - вони створюють навколо тих чи інших інцидентів, навіть дрібних, додатковий негатив, який лягає на них.
Той же Ткаченко міг не реагувати на слово "клоун". А Зеленський - на провокаційний виступ Гончаренко. Тепер усі побачили, як реагують представники влади, і бажання зайнятися відвертим буллингом, швидше за все, з'явиться у багатьох.
Тут доречно згадати епізод з далекого 2002 р. Тоді ще молодий депутат Юрій Луценко в сесійній залі зі словами "На доріжку в Європу" вручив президенту Леоніду Кучмі плетені постоли, коли той зачитував своє послання Верховній Раді. Кучма відкинув "подарунок" у бік сектора, де сиділи комуністи, і спокійно продовжив виступ. Цікаво, як би на такий конфуз відреагував Зеленський?..
