Зеленський проти КСУ. Кого змиє конституційним штормом

Україна увійшла в конституційну кризу. Вона складається з двох частин: маленької, яка почалася вже, і великої, яка анонсована вже незабаром.

Відновлення е-декларування

Безпосереднім приводом для кризи стало рішення Конституційного суду України (КСУ), ухвалене 27 жовтня і обнародуване наступного дня. Розглянувши подання 47 народних депутатів з фракції ОПЗЖ і групи "За майбутнє", КСУ визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Також суд визнав неконституційним ряд положень закону "Про запобігання корупції". Зокрема, КСУ скасував найважливіші повноваження НАЗК (Національної агенції з питань запобігання корупції).

28 жовтня о 19:00 НАЗК, виконуючи рішення КСУ, закрило доступ до реєстру електронних декларацій осіб, уповноважених на здійснення функцій держави. А вранці 29 жовтня стало відомо, що Володимир Зеленський зібрав засідання Ради національної безпеки і оборони.

Після засідання РНБО на виконання ухваленого там рішення було проведено позачергове засідання уряду. Відбулося воно у президентському офісі на Банковій за участі самого Зеленського. "Кабінет міністрів з ініціативи президента затверджує рішення, яке стане кроком до відновлення повноцінної роботи реєстру декларацій. Уже завтра кожен українець зможе зайти і побачити декларації чиновників і політиків", — оголосив прем'єр-міністр Денис Шмигаль. Також уряд зобов'язав НАЗК забезпечити проведення спеціальних перевірок відповідно до вимог закону "Про запобігання корупції".

Юридично це означає, що з цього моменту правове поле в Україні роздвоїлося. В одному правовому полі діє рішення КСУ. А в іншому — розпорядження уряду.

Дуже цікаво, яке правове поле для себе оберуть ті чиновники, депутати, судді, які зобов'язані подавати е-декларації. І особливо цікаво, що буде з тими, хто не послухається. Як вчинять суди: засудять норовливих за статтею 366-1 КК, яку КСУ визнав неконституційною, або ж виправдають.

У числі найбільш норовливих, які не бажають заповнювати декларації, можуть виявитися саме судді. А судді дуже неохоче виносять вироки своїм колегам по суддівському цеху.

В результаті ми маємо перспективу одночасного існування двох правових полів, в одному з яких будуть жити Зеленський і уряд, а в іншому — вся судова система.

Так, і це — тільки маленька частина тієї конституційної кризи, в яку увійшла Україна 29 жовтня.

Перезапуск Конституційного суду

Друга, набагато більша частина, повинна наступити незабаром. Про її зміст офіс Зеленського оголосив так: "На засіданні РНБО президент доручив невідкладно зареєструвати у Верховній Раді законопроект, в якому передбачається відновлення доброчесності судочинства в Конституційному суді".

Евфемізм "відновлення доброчесності судочинства" означає перезапуск КСУ. Який конкретно механізм буде використаний — поки що точно невідомо, оскільки самого проекту ще немає. Та й зібрати більшість для ухвалення необхідного законопроекту теж може виявитися непростим завданням.

Але можна точно сказати, що перезапуск Конституційного суду призведе до ще одного роздвоєння правового поля. Бо Конституція не дає можливості ані президенту, ані парламенту достроково позбавити повноважень суддів КСУ. Тому судді КСУ, безсумнівно, будуть наполягати на своєму праві ухвалювати будь-які рішення, які їм заманеться.

З іншого боку, у Зеленського є зачіпка у вигляді статті 5 Конституції, де говориться, зокрема, що "ніхто не може узурпувати державну владу". І є, до речі, рішення КСУ від 5 жовтня 2005 року, в якому роз'яснюється, що "положення "ніхто не може узурпувати державну владу" слід розуміти як заборону захоплення державної влади шляхом насильства або іншим неконституційним чи незаконним способом органами державної влади та органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, громадянами чи їх об'єднаннями". Так ось, зараз в ролі такого узурпатора буде пред'явлений КСУ. І не окремі конституційні судді, а весь Конституційний суд як орган.

За наявною інформацією, для цього можуть бути використані, як мінімум, дві підстави. По-перше, це те, що КСУ своїми рішеннями протидіє закріпленій в Конституції "незворотності європейського і євроатлантичного курсу України". По-друге, це те, що КСУ фактично привласнив собі виняткові повноваження Верховної Ради, коли скасував статтю 366-1 КК.

Політична кампанія

Зрозуміло, що окрім юридичного тут є і політичний аспект. Фактично Зеленський оголосив "хрестовий похід" проти КСУ під гаслами захисту європейської та євроатлантичної інтеграції. Можна сумніватися в тому, наскільки це щирий і довгостроковий вибір. Але на даний момент фактом є те, що заради перемоги над КСУ Зеленський вирішив підняти прапори ЄС та НАТО.

Ще ввечері 27 жовтня офіс Зеленського заявив: "Чи усвідомлюємо, що рішення Конституційного суду остаточні і не підлягають оскарженню. Але остаточним і таким, що не підлягає оскарженню, також є і прагнення України до повноцінного приєднання до європейських та євроатлантичних структур. Невід'ємною частиною цього прагнення є обов'язок подолати корупцію в Україні, зробивши національну політику чистою".

На засіданні РНБО 29 жовтня Зеленський підкреслив, що рішення КСУ створюють загрози для національної безпеки. "У нас не буде грошей, у нас не буде підтримки, будуть скасовані і напрацьовані проекти, і підтримка Світового банку. У нас буде велика дірка в бюджеті. А головне — ми не розуміємо, який сюрприз Конституційний суд зробить завтра або післязавтра", — заявив він.

Цю тему продовжив секретар РНБО Олексій Данилов. За його словами, є "вагомі підстави вважати, що існує цілісний план, спрямований проти основ української державності. В цьому випадку Конституційний суд виступає "криголамом" досягнень України на шляху до європейської та євроатлантичної інтеграції, руйнуючи антикорупційне законодавство".

За прогнозом Данилова, такі дії суду загрожують катастрофічними наслідками: створюються умови повної недовіри до України з боку ЄС і НАТО; ставиться під загрозу безвізовий режим; унеможливлюється співпраця з міжнародними фінансовими інститутами; піддається надзвичайним ризикам отримання Україною ПДЧ — Плану дій для членства в НАТО.

"Виникає питання, які зовнішні і внутрішні сили диригують цією ситуацією? Хто зацікавлений в максимальному ослабленні української влади і згортанні європейської інтеграції? На жаль, простежується аналогія з подіями 2010-2014 рр., коли відбувалася активізація російських "агентів впливу", згортався європейський вектор розвитку, а Конституційний суд часів Януковича своїм рішенням дав можливість узурпувати владу. Наслідки відомі ..." - резюмував Данилов.

Війна проти всієї судової системи

У повідомленні офісу Зеленського про підсумки засідання РНБО йдеться, що "також було ухвалене рішення про активізацію діяльності Комісії з питань правової реформи при Президентові України та прискорення подачі пропозицій щодо судової реформи". Тобто слід сприймати як факт, що в це протистояння буде втягнута вся судова система.

Наведемо ще деякі подробиці від глави НАЗК Олександра Новикова. "Фактично Конституційний суд і взагалі судова влада, як ми бачимо з останніх рішень, вже підмінила собою не тільки виконавчу владу, а й парламент. Згідно з Конституцією, тільки він визначає, яке діяння є злочином (прописуючи це в Кримінальному кодексі). Конституційний суд безпосередньо, без будь-яких обґрунтувань, написав: "Ми вважаємо, що неподання декларації або брехня в декларації на десятки мільйонів — не злочин". Це називається узурпацією державної влади. Конституційний суд повинен захищати Конституцію, а він сам її порушив", — заявив Новіков в інтерв'ю babel.ua.

Як аналогію він навів ситуацію після втечі Януковича. Тоді парламентом були ухвалені суперечливі рішення з погляду відповідності Конституції, але вони були необхідними для порятунку держави. Як стверджує Новіков, зараз в планах КСУ скасувати Вищий антикорупційний суд, закон "Про забезпечення функціонування української мови як державної", земельну реформу. "Тому я не бачу іншого шляху", крім реформування КСУ, говорить глава НАЗК.

За його словами, парламент повинен ухвалити закон про те, яким чином сформувати новий склад КСУ. І тоді вже новий склад КСУ може змінити ті рішення, які були ухвалені нинішнім складом.

Отже, все це має відбутись незабаром. За словами Шмигаля, робота над законопроектом про відновлення довіри до конституційного судочинства вже ведеться у взаємодії з Офісом президента. Главу Конституційного суду викликали на допит в ГБР. Ми входимо в конституційний шторм. Будемо сподіватися, що цією хвилею змиє тільки ворогів України.