Зеленський проти Медведчука: чи готовий президент до війни
Рішення про блокування трьох телеканалів із "пулу Медведчука" готувалося в режимі особливої секретності. Йому передувала низка інших подій. Тепер головне питання, якими будуть наступні дії влади і чи вдасться опальним медіа поновити мовлення
Чому відбувся поворот на Атлантику
Для того щоб відповісти на це запитання, потрібно зрозуміти мотиви людей, які приймали рішення про закриття каналів "112", NewsOne та ZiK. Учорашнє рішення готувалося в абсолютній секретності від більшості членів РНБО і навіть найближчого оточення президента. Витоку інформації вдалося запобігти, і в цьому велика заслуга СБУ та її голови Івана Баканова.
Цій історії передувало кілька важливих моментів.
1. Схоже, у Зеленського затвердили стратегію його переобрання під умовною назвою "референдум зі зміни Конституції". І переконали, що перемогти він зможе за підтримки Штатів. Водночас найбільшою загрозою для президентського референдуму є референдум від Медведчука, який й би піарили нині заблоковані канали. Тобто, мотивація влади, скоріш за все, саме в цьому, а не в проросійськості цих каналів.
Проміжковою важливою точкою в стратегії має бути бенефіс Зеленського 24 серпня на 30-ччя Незалежності. Зараз вся наша дипломатія працює над тим, щоб забезпечити максимальну присутність світових лідерів на цій події.
2. Заява президента стосовно закону про локалізацію, що лягає в русло негативних рефлексій щодо локалізації від "антикорупціонерів-реформаторів".
3. Відбулася жорстка сварка з Китаєм через "Мотор Січ". Мало хто говорить, що керівник китайської компанії-інвестора – племінник п'ятої за значенням людини в Китаї. Його дядько – керівник міністерства держбезпеки КНР. Ця сварка матиме дуже серйозні економічні наслідки для України, включно із квазісанкційною політикою Китаю.
4. Розмова глави нашого МЗС Дмитра Кулеби з новим очільником Держдепу Ентоні Блінкеном. Розмову умовно можна розділити на дві частини: перша — Блінкен заявив про підтримку України Білим домом та про продовження допомоги нашій державі, у тому числі летальною зброєю; друга частина — від нас вимагають завершення судової реформи, реальних дій в антикорупційній політиці і реальних дій в економічній політиці. Читай – зміни уряду.
Юридичний аспект заборони "каналів Медведчука"
У нас дуже розмитий закон про санкції. Згідно з ним, застосувати персональні санкції щодо резидента України, який знаходиться на території України, фактично нереально. Тому на нас, очевидно, найближчим часом чекатиме рішення Окружного суду столиці про незаконність указу президента. А при заблокованому Конституційному суді (КСУ фактично заблокований після іншого указу Зеленського, про відсторонення голови суду Олександра Тупицького) ми матимемо серйозну юридичну колізію, що призведе до достатньо складних наслідків. Усе це відбуватиметься ще й навколо турбулентності в антикорупційних органах. Варто згадати того ж напівлегітимного директора НАБУ Артема Ситника.
Зрештою, ми опинимося в ситуації, коли в ручному режимі прийматимуться напівзаконні рішення по всіх фронтах: від блокування рішень державних органів влади до якихось незрозумілих речей, пов'язаних із корупційними діями.
В усій цій історії у Зеленського не проводять паралелей із Порошенком, а вони у тому, що "антикорупціонери" й різного роду громадські активісти продовжуватимуть стусати президента за найменші помилки. Тобто, лояльними до Зеленського всі ці діячі не будуть навіть після закриття "каналів Медведчука".
Що робитиме Медведчук
Навіть якщо ОАСК прийме рішення на користь закритих президентським указом телеканалів, певний час їх все одно блокуватимуть. Тому можна передбачити активізацію власників "112", NewsOne та ZiK з отримання ліцензій на супутникове мовлення. Блокування ефірів — величезний удар по покриттю і можливостях, однак якщо через місяць-два їм вдасться відновити мовлення, то до старих показників вони зможуть повернутися протягом кількох місяців.
Наступний момент: можна очікувати активізації "зливів" компромату щодо "корупційної" діяльності команди Зеленського. Через соцмережі, всіляких блогерів і так далі. Паралельно росіяни через певний час почнуть нагнітити ситуацію на сході та блокуватимуть низку важливих для України експортних позицій до РФ. А головне – тепер можна безпомилково стверджувати, що "ОПЗЖ" найближчим часом ініціює свій референдум. І навколо цього почнеться багато конфліктів.
До речі, тут варто звернути увагу на те, хто виграє від блокування підсанкційних медіа-ресурсів. Насамперед — три новинні канали: "НАШ" та "Україна. 24", куди перейде значна частина глядачів закритих каналів, і "Прямий", який також забере собі частину глядацької авдиторії.
Пошук "партнерів" з каналами
Нинішня ситуація штовхатиме Зеленського до пошуку нових-старих партнерів, які забезпечать йому телепідтримку. І вибір тут невеликий: Пінчук та Ахметов. Правда, якщо йому все-таки вдасться заблокувати канали Медведчука, він може різко підсилитися і почати "говорити з олігархами з позиції сили". Але поки це виглядає доволі сумнівно.
Чому Шмигалю варто боятися заблокованих каналів
Щоб перебити тему блокування каналів необхідна інша, ще більш гучна. Наприклад, зміна уряду. У четвер знову на голосування парламенту вноситься кандидатура Юрія Вітренка, з третього разу за його призначення віцепрем'єр – міністром енергетики, скоріш за все, проголосують. ЗМІ багато пишуть, що депутатів для цього стимулюватимуть. А Вітренка начебто розглядають на заміну нинішньому прем'єру Денису Шмигалю.
Утім, в далекій перспективі перезапуск уряду нічого Зеленському не дасть. А от тактично на певний час це зможе зняти тему блокування "каналів Медведчука" з перших позицій політичного порядку денного.
