Завислі труси. Хто вже виграв від "висування" Зеленського в президенти
"Останні місяці я живу в постійному кошмарі. При зустрічі всі знайомі мене запитують одне: "Ну що?" навіть мама, коли дзвонить, каже: "Ну що, ти вирішив?", а тільки потім запитує, чи поїла я", - блискуче жартував під час останнього київського концерту Володимир Зеленський, де презентувалася нова програма його "Вечірнього кварталу". Далі комік перерахував як плюси, так і мінуси свого можливого балотування в президенти, де окремо відзначив неможливість у разі реальної участі в президентській гонці власного виходу на балкон в одних трусах. Ну а наостанок зберіг для своїх шанувальників інтригу у притаманному йому стилі: "Я йти в президенти не хо... Хоча, стривай!".
Втім, навіть такий легкий натяк дозволив низці ЗМІ перевести хоч і яскравий, але лише епізод гумористичного шоу в серйозну політичну площину, деякі ж, пославшись на якісь надійні інсайдерські джерела", взагалі категорично оголосили - таки так, Зеленський йде в президенти. І в підтвердження правдивості інформації поділилися чутками про те, що передвиборчий штаб кандидата, мовляв, вже активовано і почав діяти.
Однак очолив процес, з посиланням на ті ж джерела, не який-небудь "професор політтехнології" або досвідчений політик-орговик, а все той же Ігор Баканов, який разом з керівництвом ТОВ "95 квартал" і ТОВ "Студія Квартал-95" з грудня 2017 р. виступає офіційним лідером партії "Слуга народу". Що, з одного боку, викликає серйозний скепсис щодо планів Зеленського будувати політичну кар'єру не в жарт, а серйозно.
Хоча, з іншого боку, у "квартального" фронтмена дійсно є справжній політичний рейтинг, фіксується всіма без винятку актуальними соцопитуваннями. В них потенційний кандидат в президенти Зеленський вже закріпився у трійці лідерів, а абсолютно віртуальний партійний проект "слуг народу" на даний момент долає прохідний бар'єр на парламентських виборах з помітним відсотковим запасом голосів. Тобто, граючи в ніші затребуваних українцями "нових осіб", популярний артист реально вирвався вперед, залишивши позаду не тільки свого колегу по шоу-бізнесу, рок-зірку Святослава Вакарчука, але і багатьох діючих топ-політиків.
Хоча, керуючись прагматичних, а не романтичним підходом, варто констатувати наступне. Якщо Зеленському таки вдасться вберегтися від спокуси "перегнути палицю", подібна розкрутка принесе або навіть вже принесла йому свої чималі дивіденди, насамперед, суто комерційні. І тут мова йде не про якихось абстрактних політичних "бонуси", але як раз про вигоди в тій сфері, в якій один із засновників "Студії Квартал-95" - по-справжньому професіонал і дока. А саме: в успішному створенні і просуванні конкурентного розважального контенту, що, треба визнати, має місце бути, не вдаючись, само собою, абсолютно суб'єктивні оцінки якості продукту.
Так от, зараз на тлі активних чуток про старт президентської кампанії Зеленського концерти "Вечірнього кварталу" будуть неодмінно збирати аншлаги, їх телеверсії в ефірі телеканалу 1+1 мати карколомні показники глядацького перегляду, привертаючи до себе і там і там масштабні обсяги реклами. Не варто також забувати про третьому сезоні серіалу політичної сатири "Слуга народу", прем'єра якого запланована на березень 2019 р., якраз перед самим днем голосування на майбутніх президентських виборах. Коротше кажучи, таким грандіозною подією в житті країни для промоції цього фільму взагалі-то гріх було не скористатися.
Свої прибутки від "фабрики мрій" імені Зеленського, звичайно ж, має хазяїн 1+1 " Ігор Коломойський, що автоматично робить мільярдера ключовим співавтором успіху, а отже, і законним вигодоодержувачем всієї цієї промо-акції. Однак у дніпровського олігарха спочатку також був свій політичний резон - Коломойський тим самим хотів показати українському політикуму нинішні можливості власних медіаресурсів, і в цьому теж явно досяг успіху.
10% і більше президентського рейтингу Зеленського - це вже не жалюгідні 0,16% Василя Противсіха зразка виборів-2010. Іншими словами, з другого разу ця політтехнологія у Коломойського відверто спрацювала. Правда, порівнювати акторські таланти Зеленського і нічим не примітного, крім своєї тимчасової прізвища, Противсіха (свою колишню прізвище Гуменюк він повернув ще в лютому 2010 р.), - це як слона з мухою, якщо не сказати більш грубо.
Але головне питання - "Що далі?" - все одно продовжує висіти в повітрі, як умовні труси на балконі фронтмена "Студії Квартал-95". Не уявне, а чисто конкретне участь Зеленського у президентських перегонах - це як мінімум плутанина, а як максимум цілковитий хаос у проблематиці електоральних перетоків. Безумовно, Коломойський відчуває себе в таких ситуаціях як риба у воді, але за однієї обов'язкової умови - хаос повинен бути насправді їм повністю контрольованим. У разі ж походу Зеленського в президенти, ніхто не зможе навіть приблизно спрогнозувати, що і куди піде, чим і кому це обернеться, а головне, навіщо воно взагалі потрібне.
Адже серйозно розраховувати на перемогу Зеленського на виборах-2019 може вже дуже наївна людина, до яких Ігор Валерійович точно не належить. Тому використовувати "квартального" кандидата можна лише в технічній площині троллінгу і іншого спойлерства, ніж Зеленський і зараз успішно займається, причому це позначається на комерційній привабливості його основний життєдіяльності виключно зі знаком плюс. Зате бажання записати своє прізвище в мільйони бюлетенів на виборчих дільницях 31 березня 2019 р. стане, по суті, прощальній гастроллю Зеленського, на що йому як людині дуже розумного навряд чи варто погоджуватися за будь-які гроші.
