Проблеми у Шольца і не тільки. Чи може Україна втратити підтримку Німеччини після виборів до Бундестагу

У неділю, 1 вересня, відбулися вибори до ландтагів (земельних парламентів) Саксонії та Тюрингії — двох земель на півдні колишньої НДР. Політичні вподобання східних німців, звісно, не можна вважати типовими для всієї Німеччини. Проте вибори у двох землях зафіксували дві важливі тенденції, які, ймовірно, проявлять себе і на загальнонаціональному рівні на виборах до Бундестагу через рік – 28 вересня 2025 р.

Градус політичних пристрастей

Перша тенденція — це розжарення політичних пристрастей.

Політична температура це не метафора. Це величина, яка точно визначається на кожних виборах. Вимірюється вона у відсотках явки виборців. Низька явка означає, що суспільство сонне та байдуже. А коли пристрасті розпалюються, тоді явка висока.

Так от, явка у Саксонії досягла 74,4%. Це найвищий показник за посткомуністичну історію цієї землі. Навіть 1990 року явка була нижчою — 72,8%. На інших виборах, з 1994 по 2019 рік, вона була набагато нижчою — між 49,1% та 66,5%.

Практично така сама явка у Тюрингії — 73,6%. Це трохи нижче, ніж 1994 року (74,8%), але вище, ніж 1990 року (71,7%), і набагато вище, ніж на інших виборах, з 1999 по 2019 рік (між 52,7% і 64,9%).

Про що це каже? Німеччина підійшла до тієї межі, за якою на неї можуть чекати великі потрясіння — чи, як мінімум, серйозні внутрішньополітичні зміни.

Нові претенденти на лідерство

Про це говорить і друга тенденція. А саме зміцнення позицій двох партій, які претендують замінити багаторічних лідерів німецької політики.

У правій частині політичного спектру це ультраправа AfD — Alternative für Deutschland, тобто Альтернатива для Німеччини. Вона відбирає електорат традиційного правого блоку ХДС/ХСС.

У лівій частині спектра це BSW — Bündnis Sahra Wagenknecht, тобто Альянс Сари Вагенкнехт. Цю партію створили рік тому 10 депутатів Бундестагу від Лівої партії, зокрема Сара Вагенкнехт та Аміра Мохамед Алі, які стали співголовами BSW. Вона тіснить соціал-демократів та лівих.

Спільною особливістю обох нових партій, AfD та BSW, є відданість відверто проросійським та антиукраїнським гаслам. Більше того, саме на цих гаслах вони обидві піднімаються, відкидаючи проукраїнський курс, якого дотримуються як правляча коаліція "Світлофор" ("червоні" соціал-демократи, "жовті" вільні демократи та зелені), так і найбільша опозиційна сила ХДС/ХСС.

У Тюрингії зараз правлять ліві у союзі з соціал-демократами та зеленими. За підсумками виборів 1 вересня всі три партії опинилися у мінусі. Якщо порівняти з результатами п'ять років тому, популярність лівих впала з 31 до 13,1% (відповідно кількість мандатів скоротилася з 29 до 12). Підтримка соціал-демократів знизилася з 8,2 до 6,1% (і кількість мандатів — з 8 до 6). Зелені отримали падіння з 5,2 до 3,2% і тепер замість п'яти мандатів не матимуть жодного (оскільки не подолали 5% бар'єр). Ще одна невдаха — вільні демократи: їхня підтримка скоротилася з 5 до 1,1% (і кількість мандатів — з 5 до нуля).

А хто ж піднявся замість них? ХДС отримав мінімальне поліпшення — з 21,7 до 23,6% голосів, або з 22 до 23 мандатів. Водночас популярність AfD зросла з 23,4 до 32,8%. Її фракція розшириться з 21 до 32 місць і стане найбільшою у ландтазі. А третю за чисельністю фракцію (після AfD та ХДС) створить BSW — має 15,8% голосів і 15 мандатів.

У ландтазі Тюрингії 90 місць. AfD та BSW сумарно здобули 47, тобто більше половини. І вони могли б самостійно сформувати уряд. Щоправда, неонацистський імідж AfD украй ускладнює можливість коаліції з цією партією для решти політичних сил, у тому числі для BSW. Але це означає, що мають утворити коаліцію ХДС, BSW та ліві (з соціал-демократами чи без них). Тобто, антиукраїнська BSW вже забезпечила собі участь в уряді Тюрингії.

Схожа перспектива й у Саксонії. Нині там править широка коаліція ХДС, зелених та соціал-демократів. У ландтазі Саксонії 120 депутатів. За результатами виборів 1 вересня фракція ХДС скоротиться з 45 депутатів до 41, зелених з 12 до 7, соціал-демократи збережуть свої 10 місць. Крім того, із 14 до 6 депутатів зменшиться фракція лівих. Водночас фракція AfD розшириться з 38 до 40 місць. І 15 мандатів отримає BSW.

AfD та BSW сумарно здобули 55, тобто менше половини. Це означає, що теоретично при формуванні коаліції можна було б обійтися без обох цих партій. Але на практиці прем'єр Саксонії Міхаель Кречмер уже заявив про можливість коаліції ХДС, BSW та соціал-демократів. "Це буде нелегко, це займе час, але це можливо ", — сказав він в ефірі Deutschlandfunk.

Вочевидь він розраховує при цьому зберегти посаду прем'єра. "Я хочу служити цій землі, я хочу дати цій землі стабільний уряд", — наголосив Кречмер.

Засновник BSW Сара Вагенкнехт висунула умову альянсів у ландтагах: партії-партнери повинні відкинути розміщення в Німеччині американських ракет середньої дальності та продовження постачання озброєнь в Україну. Співголова BSW Аміра Мохамед Алі повідомила, що від прем'єра Саксонії Міхаеля Кречмера надійшов сигнал, що "у нього також така позиція".

Що отримає Путін у Німеччині через рік

Зрозуміло, що ландтаги та земельні уряди не впливають на зовнішню політику Німеччини — це прерогатива Бундестагу та федерального уряду. Проте вибори 1 вересня були для BSW лише пробою сил, причому досить успішною, як бачимо.

Ця партія вже, з високою ймовірністю, увійде до складу правлячих коаліцій у Саксонії та Тюрингії. 22 вересня відбудуться вибори у ще одній землі, Бранденбурзі (теж на території колишньої НДР). Останні опитування дають там 24% AfD, 20% соціал-демократам, 19% ХДС та 17% BSW. Тобто і там теж BSW може потрапити до правлячої коаліції, оскільки ця партія в очах ХДС та соціал-демократів виглядає меншим злом, ніж AfD.

Канцлер Німеччини Олаф Шольц фактично підтвердив це. Він назвав результати земельних виборів "гіркими" та закликав партії у Саксонії та Тюрингії створювати альянси без ультраправої AfD. "Всі демократичні партії зараз зобов'язані сформувати стабільні уряди без правих екстремістів", — сказав Шольц.

Втім, BSW менше зло не лише в тому сенсі, що ця партія менш одіозна за своєю ідеологією, а й буквально: вона вдвічі менш популярна, ніж AfD. Тому у будь-якій коаліції BSW буде молодшим партнером, тоді як AfD претендувала б на провідну роль.

Що ж до перспектив на виборах до Бундестагу за рік, то Путіну рано радіти. Канцлер Шольц і очолюваний ним уряд партій "Світлофора" втратили підтримку насамперед через свою економічну політику, а не тому, що підтримують Україну.

Якщо порівнювати останні соцопитування з результатами виборів до Бундестагу три роки тому (26 вересня 2021 р.), то популярність соціал-демократів впала з 25,7 до 16%, зелених — з 14,7 до 11%, вільних демократів — з 11,4% до 4%. Крім того, підтримка лівих знизилася з 4,9% до 3%.

Водночас ХДС, схоже, вибрався зі своєї "чорної смуги", в яку він потрапив під кінець правління Ангели Меркель. Його популярність зросла із 24,2 до 31%. І зараз ХДС/ХСС — це політична сила №1. Підтримка AfD за ці три роки піднялася з 10,4 до 19%, а BSW "заробив" 9%.

Отже, якби вибори до Бундестагу проводилися зараз, то AfD та BSW сумарно набрали б 28%. Тобто навіть об'єднаними зусиллями вони не змогли б нікому диктувати свої вимоги, як-от припинення підтримки України.

З іншого боку, 28% це, звісно, чимало. І є серйозна загроза, що за рік ці відсотки зростуть. Путін, безперечно, докладе до цього максимальних зусиль.

Але ця загроза може призвести до двох наслідків. По-перше, ХДС/ХСС, соціал-демократи, зелені використають її, щоб мобілізувати свій електорат. В результаті має зрости явка, як це ми побачили на виборах у Саксонії та Тюрингії.

А по-друге, названі три партії можуть становити велику коаліцію. І це нікого не здивує. За останні 20 років тричі діяла велика коаліція у складі ХДС/ХСС та соціал-демократів: у 2005-2009, 2013-2018 та 2018-2021 роках. Іншими словами, якщо взяти 20-річний відрізок з 2005 по 2025 рік, то 12 років із цих 20 ХДС/ХСС та соціал-демократи правили спільно.

Тобто це вже скоріше правило, ніж виняток. І в 2025 році цю можливість, з великою ймовірністю, буде знову використано. Причому необхідність підтримати Україну та протидіяти Росії стане об'єднуючим чинником — уперше за всю історію Німеччини після Другої світової війни.