Розминка перед санкціями. Як Радбез ООН готував Росію до биття
Ввечері 12 лютого відбулося засідання Ради Безпеки ООН, присвячене четвертої річниці ув'язнення мінських угод. Засідання скликала Росія, як зазначив прес-секретар Постійного представництва України при ООН Олег Ніколенко, з метою відволікти увагу від іншого заходу Організації, присвяченої п'ятій річниці початку українсько-російського конфлікту, а саме - першого комплексного обговорення російської агресії проти України на спеціальному засіданні Генеральної Асамблеї ООН 20 лютого. Інші учасники СБ погодилися зібратися і послухати, чого такого може розповісти постпред РФ Василь Небензя, але в першу чергу, щоб відразу ж влаштувати російській стороні холодний душ.
Так, більшість членів РБ (Кувейт, Індонезія, Китай, ПАР, Кот Д'івуар, Екваторіальна Гвінея, Домініканська Республіка) обмежилися обтічними заявами і закликами дотримуватися "Мінськ". Винятком можна назвати хіба що Перу, чий представник підкреслив, що Ліма поважає територіальну цілісність і суверенітет України. Але така реакція не стала сюрпризом. Основна ж словесна битва відбувалася між Україною, Німеччиною, Францією, США, Великобританією, Польщею і Бельгією з одного боку, і Росією - з іншого.
Першим, звичайно ж, заговорив Небензя як представник країни, созвавшей засідання Радбезу. Не сказати, що російський постпред повідомив що-небудь незвичайне. Хіба що перестарався, захищаючи перед членами СБ кума президента РФ Віктора Медведчука: мовляв, злочинна українська влада переслідує опозиціонерів. При цьому Небензя свідомо чи ні, але допустив помилку, заявивши, що Генпрокуратура нібито завела на кума Путіна справа, коли той вирішив висунувся кандидатом на президентські вибори. Це не відповідає дійсності, оскільки Медведчук вирішив залишитися в тіні, а від "Опозиційної платформи - За життя" на вибори пішов Юрій Бойко.
Крім того, російський дипломат сипав звинуваченнями на адресу західних союзників України, по суті, розповідаючи членам РБ про те, що відбувається в Росії, просто замінивши слова "Москви" і "Україні" на "Києва" і "Росії". "Внаслідок повного потурання західних держав будь-яким діям Києва в країні склалася стійка атмосфера беззаконня, процвітають екстремізм, махровий націоналізм, розпалюється ненависть до Росії, найжорстокішим чином пригнічується інакомислення", - заявив Небензя. Стандартний прийом, застосовуваний Кремлем, який у нього переймають рідкісні "союзники". Наприклад, Ніколас Мадуро, чиє недавнє інтерв'ю BBC є еталоном створення паралельної реальності через заперечення всіх фактів. Та й зовсім недавно подібну локшину, нехай і з труднощами з переходом на феню, вішав недорікуватий Віктор Янукович.
Випади Небензи передбачили Великобританія, Франція, Німеччина, Бельгія і Польща, чиє спільну заяву перед початком засідання зачитав британський представник Джонатан Аллен. У заяві сторони звинуватили Москву в тому, що та постійно підживлює конфлікт в Україні, забезпечуючи грошима і зброєю бойовиків. Помічник генсека ООН з політичних питань Мирослав Єнча в спецдокладе, в свою чергу, прямим текстом дав зрозуміти Росії, що в ООН не вважають конфлікт замороженими.
Це була затравка. Далі в бій, наче компенсуючи підтримку Берліном "Північного потоку-2", кинувся постпред ФРН Крістоф Хойсген. Саме цей дипломат дав найбільш жорстку оцінку діям Росії. "Слухаючи Василя Небензю, я просто опинився під враженням, що це Україна напала на Росію, а не Росія на Україну", - почав він свій виступ, спростувавши потім трактування конфлікту як внутрішньоукраїнського. "Наші російські друзі роками говорять, і Василь знову це повторив, що "в Україні внутрішній конфлікт по зміні уряду". Ми знаємо, що насправді це було російське вторгнення. Російські військові були безпосередньо залучені в окупацію Криму, Донецька і Луганська... Крим досі окупований, Донбас досі окупований. І все це за допомогою міфу про "зелених чоловічків", або що там хтось "брав долю у свої руки". Ні, це були російські військовослужбовці. У 2014-2015 роках це ставало все ясніше", - заявив постпред ФРН в ООН.
Не менш красномовним був представник ще однієї країни - члена "нормандської четвірки" - постпред Франції Франсуа Делатр, який нагадав про майже 13 тис. жертв на Донбасі з початку російської агресії. Французький дипломат поклав відповідальність за вихід з кризи на Росію. І навздогін Делатр спростував заяву Небензи про те, що підступи Заходу, мовляв, є причиною поточної ситуації в Україні. "Тут, за цим столом сидять країна-агресор та країна, проти якої вчинена агресія", - заявив він.
Не забувати про це порадила і представниця Польщі Іоанна Вронецкая: хоча всім підписали сторонам вкрай важливо виконувати мінські угоди, важливо пам'ятати, хто є жертвою і хто є агресором в цьому випадку. За словами дипломата, Росія є загрозою для регіональної безпеки. Відразу після Вронецкой слово взяв представник США Онатан Коен, який не втримався від того, щоб не вказати на цинізм ситуації, коли приурочене Мінськими угодами скликає засідання РБ РФ - країна, їх не виконує. Його колега з Великобританії Джонатан Аллен після справедливо зауважив, що Небензя багато говорив про інших учасників засідання, але "нічого не сказав про роль його власної країни в кризу і неодноразові порушення суверенітету України".
Узагальнюючи виступи вищевказаної п'ятірки, виділимо кілька ключових тез. По-перше, Вашингтон, Лондон, Варшава, Париж, Берлін і Брюссель консолідовано виступили проти заяв Росії про невиконання Україною Мінських угод. Ще й дозволили собі підколоти російського постпреда. По-друге, це вимога до Москви вивести свої сили з окупованих територій України. По-третє, припинити заважати свободі судноплавства в Керченській протоці і звільнити українських моряків, захоплених ФСБ 25 листопада разом з двома катерами і буксиром. І по-четверте, Коен також "зацементировал" офіційну позицію США: сакнции не скасують, поки РФ не прибере свої війська з Криму і з Донбасу.
До речі, про санкції і керченській інцидент. Він, як і Україна, на Заході не забутий. Принаймні, в медіапросторі. Періодично на сторінках впливових видань з'являються матеріали, присвячені подіям біля берегів окупованого Криму, серед іншого з критикою на адресу Білого дому, який слабо відреагував на агресію РФ. Наприклад, в недавньому репортажі про Україну для The Daily Beast журналіст Девід Лінч, посилаючись на джерела в Пентагоні, зазначив, що у відомстві вкрай розчаровані відсутністю у Білого дому стратегії щодо протидії Кремлю у відповідь на захоплення українських моряків і кораблів. А Foreign Policy, згадуючи про незрозуміле в Європі вирішенні Петра Порошенка ввести воєнний стан після атаки в Керченській протоці, закликала не вважати Україну невдалою державою або безнадійної "потьомкінських" демократією. Автор статті Підлогу Хокенос підкреслює, що Україна не заслуговує такої репутації.
Так що сприятливий для України інформаційний фон в Європі і США присутній, попри всі старання кремлівських пропагандистів. І, судячи з тональності партнерів України на скликаному Росією засіданні Радбезу ООН, з боку США і ЄС все ж може послідувати більш конкретна за формою і змістом, нехай і з невеликим запізненням, реакція на події в Керченській протоці. Підтвердженням тому служить і вчорашня публікація в британській газеті Financial Times, джерело якої розповів, що Штати та ЄС готові запровадити санкції щодо фіз - та юросіб в РФ, відповідальних за атаку на українські катер і буксир. Обговорення питання на рівні міністрів закордонних справ заплановано на 18 лютого, додав співрозмовник FT. Якщо інформація газети вірна, то після засідання РБ 12 лютого Росію чекає ще одна порція негативу - відразу перед широкою дискусією в Генасамблеї ООН щодо п'ятої річниці конфлікту.
