Захист прав людини в окупованому Криму: Генасамблея ухвалила резолюцію
23 країни висловилися проти документа,
Так, проти резолюції голосували: Вірменія, Білорусь, Бурунді, Камбоджа, Китай, Куба, КНДР, Еритрея, Гвінея, Індія, Іран, Казахстан, Киргизстан, М'янма, Нікарагуа, Філіппіни, РОСІЯ, Сербія, Судан, Сирія, Уганда, Венесуела, Зімбабве.
Ініціатором резолюції виступила Україна, ще близько 40 країн є її співавторами. Це вже четвертий документ ООН про порушення прав людини в окупованому Криму. Крім частин, які повторюють попередні тексти, резолюція містить ряд нових положень.
Зокрема, для оцінки ситуації в Криму вперше застосовується термін "агресія" - у відповідності з резолюцією з 1974 року "Визначення агресії". У цьому документі, зокрема, визначено, що агресією є застосування збройної сили державою проти суверенітету, територіальної недоторканності або політичної незалежності іншої держави. При цьому жодне придбання території або особлива вигода, отримані в результаті агресії, не є і не можуть бути визнані законними.
В оновленій резолюції, як і в попередніх документах зазначено, "що захоплення Криму силою є незаконним і порушує міжнародне право" і "що ці території повинні бути негайно повернуті".
Крім засудження тортур з боку російської влади до політичних в'язнів, які застосовуються з метою отримання фальшивих зізнань, у документі констатується: "Окупація продовжує впливати на реалізацію соціальних і економічних прав жителів, зокрема дітей, літніх людей та інвалідів".
Як і в попередніх резолюціях, нинішня засуджує факти насильства стосовно мешканців Криму. У той же час в ній є нові положення, зокрема про те, що нинішня "політика і практика Російської Федерації становлять постійну загрозу і роблять неможливим проживання в Криму і змушують населення виїжджати з півострова".
У документі міститься нагадування, що індивідуальні або масові насильницькі переміщення, а також депортація з окупованих територій на територію окупаційного держави чи будь-яку іншу країну заборонені міжнародним гуманітарним законодавством.
"... Російська Федерація проводить політику і практику, спрямовану на зміну демографічної структури в Криму", - йдеться в документі.
При цьому уточнюється, що "окупаційна влада не може депортувати або переміщувати власне цивільне населення на окуповану територію".
У резолюції рішуче засуджуються масові затримання правозахисників під приводом боротьби з тероризмом та інші форми репресій щодо них, у тому числі щодо активістів громадянської ініціативи "Кримська солідарність", яка документує порушення на півострові і надає гуманітарну допомогу сім'ям жертв політично мотивованих переслідувань.
Резолюція позитивно оцінює звільнення Росією і Україною утримуваних осіб 7 вересня 2019 і "закликає Російську Федерацію звільнити всіх українських громадян, які незаконно утримуються і забезпечити безпечне повернення їх в Україну".
У документі засуджуються всі спроби Росії легалізувати її спроби анексувати Крим, у тому числі автоматичне нав'язування російського громадянства, проведення незаконних виборчих кампаній та зміну демографічної структури населення.
Серед вимог до Росії додалося нове: утримуватися від арешту або кримінального переслідування жителів Криму за непреступные дії або думки, висловлені в тому числі у коментарях або повідомлення в соціальних мережах до окупації, і звільнити всіх жителів Криму, які були арештовані або укладені за такі дії.
У резолюції також передбачено вимога до Росії співпрацювати зі Спеціальної моніторингової місією ОБСЄ, яка повинна мати безпечний та безперешкодний доступ до всієї території України, включаючи Автономну Республіку Крим і місто Севастополь.
У документі міститься заклик до країн-членів продовжувати адвокацию України на двосторонніх і багатосторонніх форумах заради дотримання прав людини, в тому числі шляхом засудження порушень і зловживань у Криму.
