Закон про промислове забруднення це бомба, закладена під українські підприємства та цілі міста – ФРУ

Закон "Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення" №11355, який прийняла Верховна Рада, залишить Україну без промисловості вже за 10 років, якщо у нього не будуть внесені зміни. Про це заявив голова Федерації роботодавців України Дмитро Олійник, пише "ДС".

За його словами, йдеться про норму, яка змушує підприємство вже зараз взяти на себе зобов’язання або модернізувати промислові установки до європейських норм за 10 років, або просто закрити їх через цей строк. При тому, що невідомо, скільки років в Україні ще триватиме війна, і коли промисловість отримає інвестиції для модернізації. 

"Чи знаєте ви, коли закінчиться війна? Не знаєте? І я не знаю. А от депутати – знають. Бо вони переконані, що за 10 років ми не просто виграємо цю війну. А й повністю відбудуємо всю промисловість. Тому Закон "Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення" передбачає для екологічної модернізації промисловості часу навіть менше, ніж є у ЄС", — вказав Олійник. 

Він пояснив: закон передбачає, що цілі галузі української економіки, які за 10 років не зможуть побудувати з нуля нове виробництво, яке буде відповідати нормам ЄС, повинні будуть закритися, і вже зараз вони мають зобов’язатися це зробити.

"Ще раз: в умовах війни, абсолютної невизначеності і відсутності будь-якого фінансування, бізнесу пропонують взяти зобов’язання за 10 років повністю перебудувати агрегати. Або – закрити. При цьому, крім гасел та рамкових норм, законопроект взагалі не має жодної конкретики. Неясно, де, на яких умовах та коли український бізнес зможе отримати доступ до фінансування. Неясно також, як вести будівництво — під час воєнних дій, відключення електроенергії та її шаленої вартості, а також щоденних "прильотів" на виробничі майданчики", — наголосив Олійник. 

При цьому, за його словами, ця директива ЄС діє вже понад 14 років, і в Європі досі є установки, які отримують відступи та продовжують працювати за застарілими нормативами викидів. Хоча європейські промисловці, на відміну від наших, всіляко підтримуються державою та отримують пільгове фінансування для масштабної модернізації.

"Залишки великої промисловості – коксохімічні заводи, машинобудування, енергетика, цементна та хімічна промисловість, — опинились під прямим ударом тотального закриття вже за 10 років. Великі бізнес-асоціації неодноразово звертались до екологічного комітету та просили збільшити строк такого спеціального дозволу хоча б до 15 років. На жаль, безрезультатно. Замість того, аби підтримати українську промисловість, створення та збереження робочих місць в Україні, екологічний комітет підклали бомбу сповільненої дії під промислові об’єкти. І фактично поставили у невизначеність велику кількість місцевих громад, для яких велика промисловість часто виступає містоутворюючим об’єктом", — резюмував Олійник.