Закон про національну безпеку: Що Порошенко пропонує змінити в армії і обороні
28 лютого у Верховній Раді був зареєстрований законопроект "Про національну безпеку України". Спікер Андрій Парубій відразу зазначив, що ставить його в пріоритет і дає доручення розглянути невідкладно, оскільки він є важливим як для реформи сектору безпеки, так і в якості істотного кроку на шляху до НАТО. Попереду проект закону чекає на розгляд головного комітету з нацбезпеки і оборони, а також з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, з питань регламенту, бюджету, з питань запобігання і протидії корупції та європейської інтеграції, пише depo.ua.
На власній прес-конференції Порошенко пояснив, що законопроект розроблявся спільно з партнерами по НАТО і передбачає перехід до цивільного контролю над військовими. Зокрема, Порошенко зазначив, що в майбутньому буде призначений цивільний міністр оборони, що було передбачено Стратегічним оборонним бюлетенем. Також він покликаний врегулювати недоліки в законодавстві, передбачені положеннями Стратегії національної безпеки України, затвердженої указом президента від 26 травня 2015 р.
У пояснювальній записці йдеться про цілі проекту закону — визначення механізмів управління у сфері національної безпеки і оборони, нормування структури, складу сектору безпеки і оборони, системи управління і т. п. Тому що існує чимало моментів, які необхідно удосконалити, в тому числі і після прийняття закону про реінтеграції Донбасу. Особливо в частині роботи Об'єднаного оперативного штабу ЗС україни, який тепер є головним на Донбасі. Командувачу оперативного штабу підпорядковуються силовики, він координує роботу військово-цивільних адміністрацій і призначається президентом.
Цікаві моменти законопроекту
Для початку законопроект про нацбезпеки дещо змінює ст. 1 закону про СБУ. Якщо зараз спецслужба є державним правоохоронним органом спеціального призначення, який забезпечує державну безпеку України, то в законопроекті це визначення трошки зміниться. СБУ стане державним органом спеціального призначення з правоохоронними функціями. Відповідно, СБУ вийде зі списку саме правоохоронних органів, до яких належать прокуратура, МВС, військова служба правопорядку, органи охорони державного кордону та ін. Але правоохоронні функції збереже. Це робиться перш за все для того, щоб вивести з підпорядкування СБУ Об'єднаному оперативному штабу ЗС. Вона збереже власні функції і автономність діяльності.
Крім того, законопроект пропонує зміни до закону про РНБО. А саме стосується повноважень секретаря РНБО Олександра Турчинова за ст. 13. Зараз Турчинов, згідно п. 8 озвученої статті, координує та контролює виконання рішень РНБО центральними і місцевими органами влади, правоохоронними та військовими, введеними в дію указами президента у багатьох сферах. Зокрема, держбезпеки, правоохоронної діяльності, боротьби з корупцією. Законопроект Порошенко прибирає перелік цих сфер, роблячи акцент на контролі за рішеннями, які введені в дію указами президента.
Полторак — на вихід
Найбільш важливі зміни, зазначені в законопроекті, торкнуться Міноборони і ЗСУ.
В 15 ст. законопроекту, яка стосується Міністерства оборони України сказано, що міністр повинен призначатися на посаду Верховною Радою за поданням президента України з числа цивільних осіб. Перший заступник та заступник міністра оборони також повинні бути цивільними, що відповідає принципу, який сповідують у країнах НАТО, а також Стратегічного оборонного бюлетеня. До кінця 2018-го Степан Полторак повинен піти з посади голови МОУ.
Крім того, з введенням військового стану Нацгвардія України буде підкорятися не Міноборони, а безпосередньо Головнокомандувачу ЗСУ. Так само, як і Державна спеціальна служба транспорту.
Серед фундаментальних національних інтересів держави називається інтеграція України в європейський політичний, економічний, безпековий, правовий простір, членство у Європейському Союзі і НАТО. Законопроект також містить положення про принципи цивільної оборони України, стратегію якого повинно розробити МВС, а також розвитку оборонної промисловості з використанням механізмів державно-приватного партнерства із залученням міжнародної консультативної, фінансової, матеріально-технічної допомоги".
Що з керівництвом
Законопроект розмежовує посади начальника Генштабу-Головнокомандувача Збройних сил України, змінюючи ст. 8 закону про ЗСУ. Найвищим військовим посадовою особою у Збройних силах, за новим проектом закону, повинен бути Головнокомандувач ЗСУ. Керівництво армією він буде здійснювати через Генштаб, а територіальною обороною — безпосередньо. Головнокомандувача буде призначати і звільняти президент. Зараз же в чинному законодавстві безпосереднє військове керівництво ЗСУ здійснює начальник Генерального штабу — Головнокомандувач Збройних сил України.
Об'єднаний оперативний штаб
Командувач об'єднаних сил призначається і звільняється президентом України. Так само глава держави може призначати командувача (командувачів) об'єднаних сил для здійснення управління операціями на окремих напрямках. У законопроекті чітко прописані функції Об'єднаного оперативного штабу ЗСУ, а також командувачів видів, окремих родів військ (сил). Повноваження останніх, завдання і функціонування визначаються Головнокомандувачем ЗСУ. Командувач об'єднаних сил також підпорядковується Головнокомандувачу ЗСУ, а вже йому — Об'єднаний оперативний штаб, за який він відповідає, як і за військову операцію на Донбасі. Крім того, командувач об'єднаними силами відповідає за військових, які беруть участь у міжнародних миротворчих операціях — саме за наш контингент. Сам Об'єднаний оперативний штаб є органом управління міжвидовими і міжвідомчими угрупованнями військ.
Боєздатні сили і засоби командувача об'єднаними силами надають командувачі видів, окремих родів військ, а вже він стежить за придбанням ними бойових якостей і використовує в бойових цілях. У той же час командувачі видів і окремих родів військ, а також керівники військових формувань, які надали "ресурс" Об'єднаному оперативному штабу, відповідальні за здійснення укомплектування власних сил особовим складом, матеріально-технічними засобами, озброєнням та ін. Вони відповідальні за розвиток їхніх військ (сил), технічне оснащення, підготовку, забезпечення та ін. Командувачі розробляють доктрини, установки, бойові статути, оперативні і тактичні стандарти підготовки до застосування і ведення операцій.
Важливий момент: командувачі видів і родів військ можуть проводити військові операції в мирний час поза затверджених Головнокомандувачем ЗСУ меж відповідальності командувача об'єднаних сил. Його ж повноваження, основні завдання та порядок функціонування Об'єднаного оперативного штабу визначаються у положенні, яке затверджується президентом.
Задум застосування об'єднаних сил в операціях затверджується президентом України. Командувач об'єднаними силами бере участь у стратегічному плануванні застосування Збройних сил України та інших складових сил оборони.
Кібербезпека
Важливо, що в законопроекті про нацбезпеки виділяється окрема стратегія кібербезпеки, яка має схвалюватися рішенням РНБО і затверджуватися президентом. У ст. 27 законопроекту йдеться про комплексний огляд сектору безпеки і оборони, в якому виділяється стан кіберзахисту держресурсів і критичної інфраструктури. Мабуть, наша держава нарешті намагається відреагувати на хакерські атаки на "Укренерго" в 2016-му і вірус notPetya, яка вдарила по Україні і не тільки в 2017-м.
Реалізація стратегії повинна здійснюватися з використанням механізмів державно-приватного партнерства, а також із залученням міжнародної консультативної, фінансової, матеріально-технічної допомоги".
Верховна Рада
Верховна Рада України у сфері безпеки та оборони здійснює контрольні функції відповідно до закону про національну безпеку. У ньому прописано, що вона приймає закони, створює комітети, які контролюють діяльність органів сектору безпеки і оборони, відповідно до ст. 85, 89 Конституції україни. Також Верховна Рада у межах своїх повноважень може створювати тимчасові спеціальні комісії для проведення розслідування з питань, що становлять суспільний інтерес. Кабмін, СБУ та Управління держохорони подають щорічні письмові звіти у ВР щодо діяльності сектору безпеки і оборони. Також Рада здійснює парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина, може викликати для заслуховування посадових осіб сектору безпеки і оборони і т. п.
Що означають ці зміни
Цивільний міністр оборони та його заступники, а також розмежування посад начальника Генштабу-Головнокомандувача Збройних сил України — це зміни, на яких наполягали західні партнери. Вони цілком відповідають принципу, за яким працюють військові країн —членів НАТО. Без цих змін ніякі реформи ЗСУ не мали б сенсу. Важливо також, що були прописані пункти діяльності Об'єднаного оперативного штабу ЗСУ в цілому.
Крім того, важливим моментом у законопроекті є залучення приватних компаній до розвитку вітчизняної оборонки. Ще в 2016-му була створена Ліга оборонних підприємств — об'єднання приватних компаній, що виробляють товари оборонного і подвійного призначення. Такі зміни в теорії повинні збільшити конкуренцію в тому числі і за державний оборонне замовлення серед приватних компаній. Не кажучи вже про більш активної участі в інвестуванні нашої оборонки іноземними компаніями.
Окреме місце займає кібербезпеку. І цим Україна вклинилася не тільки в тренди, але і реальні загрози сучасності, яким потрібно відповідати. Тим більше що ми фактично знаходимося на передовій кібервійни. З цим ми запізнилися як мінімум на два роки. І наскільки ефективно буде втілена в життя стратегія, залежить від матеріальної складової та якісного складу фахівців, які будуть залучені в процес. Так чи інакше захист енергетичного сектора має стояти в пріоритеті, оскільки вивести з ладу ТЕС або навіть АЕС російські хакери цілком здатні при бажанні.
