Закон для НАБУ. Як грантоїди будуть рятувати Ситника
У директора НАБУ, включеного до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією порушення, є впливові захисники, і зараз вони активно намагаються вивести Артема Ситника з-під удару. А заодно зробити бюро значно потужніше, ніж тепер, передає Depo.
Нагадаємо, в грудні 2019 р. Рівненський апеляційний суд відмовив Ситнику у задоволенні апеляції на судове рішення, якими він визнаний винним у корупційному правопорушенні. Перед тим слідчі Держбюро розслідувань встановили, що за відпочинок своєї родини і друзів, згідно з письмовими заявами працівників однієї з мисливських баз відпочинку на території Рівненської області, пан Ситник не заплатив відносно велику суму готівкою. Хоча сам він стверджує, що за проживання платив, але чеків не зберіг, справу стосовно незадекларованого відпочинку направили до суду в липні 2019 р. Суд визнав Ситника винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-5 Купап "Порушення встановлених законом обмежень щодо одержання подарунків", і наклав на нього штраф у розмірі 200 неоподатковуваних податком мінімумів доходів громадян — 3400 грн. Саме після цього Ситника включили до реєстру корупціонерів.
Але не тільки елітний відпочинок Ситника привернув увагу правоохоронців. У березні 2019-го тодішній генпрокурор України Юрій Луценко і діючий голова Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький заявляли, що НАБУ і особисто Ситник нібито впливали на хід президентських виборів в США 2016 р. В травні того ж року Генпрокуратура викликала директора НАБУ на допит по справі, порушеній по ч. 1 ст. 365 КК України перевищення службових повноважень. За інформацією з постанови суду, під час обшуку в березні 2019 р. у мисливське господарство "Поліське-Сарни" були виявлені нібито записи розмов з участю особи, голос якої схожий на голос директора НАБУ. Там Ситник, за словами екс-генпрокурора Юрія Луценка, "вів розмови про те, що нібито хоче підтримати Хілларі Клінтон і не хоче підтримати Дональда Трампа" під час виборів в США. Ситник нібито повинен був оприлюднити "чорну бухгалтерію Партії регіонів", в тому числі інформацію про видачу грошей Полу Манафорту, який з березня 2016-го очолював виборчий штаб кандидата в президенти Сполучених Штатів Дональда Трампа. Правда, Луценко уточнив, що довести провину Ситника в цій справі не вдасться: у директора бюро "немає проблем щодо нібито його втручання в президентські вибори, можливо, вони лежать у моральній площині, але точно не в юридичній".
Після включення в Держреєстр корупціонерів Ситник опинився в підвішеному стані. Але незважаючи на те, що 16 грудня 2019 р. комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності підтримав звернення антикорупційного комітету Ради щодо звільнення директора НАБУ, ніяких рухів на вихід Ситник ні добровільно, ні примусово досі не зробив. Складається враження, що він і не має такого наміру, адже впливові патрони директора намагаються врятувати його від звільнення.
Першим публічно захищати керівника бюро взявся голова грантового Центру протидії корупції (ЦПК) Віталій Шабунін, якого ще з 2015 р. пов'язують з Ситником. Але плече директор НАБУ вирішили підставити і депутати, про що може свідчити поява в парламенті в перші дні цього року законопроекту №2714 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення боротьби з корупцією. Його авторами є представники ряду фракцій — "Слуги народу" (перший заступник голови цієї фракції Олександр Корнієнко та депутат Роксолана Пидласая), "Голоси" (перший заступник голови комітету Верховної Ради з питань антикорупційної політики Ярослав Юрчишин), "Європейської солідарності" (Вікторія Сюмар). Першою у списку авторів вказана глава антикорупційного комітету парламенту Анастасія Красносільська з фракції "Слуги народу", яка до обрання в Раду працювала в... Центрі протидії корупції під керівництвом того ж Шабуніна. Але не тільки в його біографії простежується чіткий зв'язок з грантовими структурами. Керівником українського відділення організації "Транспаренсі інтернешнл" до походу в парламент був Юрчишин, Сюмар очолювала Інститут масової інформації, зв'язку з такого роду організаціями можна відшукати і у Пидласой.
В цьому законопроекті можна виділити кілька головних моментів. Проект детально прописує соціальне забезпечення співробітників НАБУ, насамперед керівного складу, зокрема, після виходу на пенсію. На керівників бюро пропонують поширити дію законів про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, про пенсійне забезпечення військовослужбовців та про статус ветеранів військової служби і органів внутрішніх справ.
Автори проекту закону пропонують збільшити граничну чисельність НАБУ з нинішніх 700 до 1500 співробітників. Фактично одне НАБУ може перетворитися на два. У пояснювальній записці сказано: "Міжнародні експерти відзначили, що існує гранична кількість співробітників, здається, є недостатнім для поточного обсягу обов'язків НАБУ".
Збільшити чисельність працівників НАБУ автори проекту хочуть для:
– введення кримінальної розвідки (criminal intelligence) в діяльність бюро,
– посилення його територіальних управлінь (їх створено три, їх штатна чисельність обмежена 22 особами),
– посилення підрозділів НАБУ, які відповідно до нещодавно внесених Радою змінами до законодавства отримали повноваження самостійно здійснювати зняття інформації з телекомунікаційних мереж, тобто здійснювати прослуховування,
– збільшення чисельності детективів кримінальної лабораторії, які серед іншого беруть участь в слідчих діях з носіями інформації та комп'ютерною технікою.
Але і це не головне. Ключові нововведення автори проекту заклали механізм незалежної оцінки ефективності діяльності НАБУ. Справа в тому, що негативні висновки такого аудиту за законом можуть бути підставами для відставки директора бюро. Тому у часи президента Петра Порошенка навколо відбору членів комісії з аудиту відбувалися справжні політичні баталії. Комісію з аудиту НАБУ вдалося зі скандалом сформувати тільки влітку 2018 р. Але аудитори так і не розпочали роботу, апелюючи до недостатньої законодавчої бази. Враховуючи річний термін їх діяльності, склад комісії зараз потрібно формувати заново.
Законопроект вносить серйозні зміни в цю процедуру. Якщо чинний закон про НАБУ вимагає її проведення раз на рік, то співавтори нового проекту хочуть збільшити цей термін удвічі. Далі. Проводить аудит комісія у складі трьох осіб. Зараз їх по одному вибирають президент, Рада і уряд з числа людей, які мають великий досвід роботи в органах досудового розслідування, прокуратурі, судах за кордоном або в міжнародних організаціях. А пропонується формувати комісію з кандидатур тільки від Кабінету Міністрів на підставі — увага! — "пропозицій донорів, які надають Україні міжнародну технічну допомогу у сфері запобігання і протидії корупції". Причому оплачувати їх роботу пропонується за рахунок третьої сторони.
Не менш "цікаві" і повноваження комісії з аудиту, яка в разі прийняття проекту буде мати право: доступу до матеріалів кримінальних проваджень, досудове розслідування в яких здійснювалося Національним бюро, іншої інформації у володінні НАБУ і САП; проводити конфіденційні інтерв'ю з працівниками НАБУ, САП, інших державних органів, а також іншими особами, які володіють інформацією (документами), необхідними для проведення оцінки; звертатися в державні органи, до будь-яким фізичним чи юридичним особам з запитом про надання пояснень, інформації або документів, необхідних для проведення оцінки; користуватися допомогою помічників.
Анастасія Красносільська наполягає: новий підхід до формування комісії дозволить деполітизувати процес аудиту НАБУ після довгих суперечок з приводу нього в минулі роки. Однак, на думку експертів, ухвалення таких змін може підірвати довіру до результатів роботи комісії з аудиту НАБУ, які дають (або не дають) Раді підстави голосувати за звільнення директора бюро. Тим більше що нинішнє керівництво НАБУ вже і так звинувачують в залежності від іноземних організацій та їх представників в Україні. Репутацію бюро істотно похитнув судовий вирок у відношенні його директора, включеного до реєстру корупціонерів. Але поки Ситник влаштовує західних донорів, схоже, його перебуванню на посаді нічого не загрожує. Адже фракція влади вносить законопроект, який підсилює його позиції. Тим більше, що серед авторів документа є перший заступник голови фракції, лідер партії "Слуга народу" Олександр Корнієнко.
