Вашингтонський план. НАБУ працює на тотальні перевибори
Слідом за Насировым і Мартиненко жертвою НАБУ став куди як більш медійний лідер Радикальної партії Олег Ляшко.
Про те, що у НАБУ є справа і на головного "радикала", в понеділок повідомив директор бюро Артем Ситник, а вранці наступного дня Олег Валерійович на ґанку НАБУ вже давав журналістам гнівні коментарі, обіцяючи зробити "рожевощокого генерала" керівника Спеціальної антикорупційної прокуратури Назара Холодницкого "блідим і худим" і "навчити зловживати службовим становищем".
У перервах між погрозами Холодницкому, Ситнику і Петру Порошенку Олег Валерійович кілька разів повторив, що не має жодного уявлення, в чому саме його звинувачують і який закон, за версією антикорупційних органів він порушив, мовляв, кришталево чесний, але ми все ж спробуємо зрозуміти, що можуть інкримінувати "радикалу".
З повідомлення Ситника відомо лише те, що провадження відкрито "з незаконного збагачення". Все виглядає так, що, швидше за все, справа пов'язана з е-декларацією депутата. Ще в лютому про те, що декларація Ляшко перевіряється поряд з документами інших політиків, повідомляли в ще одному антикорупційному органі НАПК.
У зв'язку з цим нагадаємо, що, крім фірмового сельхозинструмента, який Ляшко задекларував в якості вдалого піар-ходу, в декларації лідера "радикалів" є і більш дорогі речі, в тому числі будинки, квартири, елітарні авто і близько мільйона доларів готівкою.
У той же час ще перед заповненням е-декларації лідер "радикалів" обіцяв, що задекларує "все, що заробив, вкрав, знайшов, все труси і шкарпетки". А враховуючи, що заняття легальним бізнесом в минулому Ляшко не надто проглядається, у антикорупційних органів є якісь підстави перевірити, звідки у політика така кількість різних благ і грошових коштів.
Однак навряд чи наявність будинку і доларів "під матрацом" стало головною причиною кримінального провадження, тут куди цікавіше політична підоснова, а вона тут, зрозуміло, в наявності. Більше того, вся антикорупційна активність НАБУ останнього часу - це серйозна внутрішньо - та зовнішньополітична гра.
Тут в першу чергу потрібно розуміти, що НАБУ, як і інші нові антикорупційні органи, - це не тільки друзі парламентських антикорупціонерів на чолі з Сергієм Лещенком, які активно опонують Банковій, але і своєрідний короткий поводок (або зашморг) для української влади в руках США.
Про те, що США активно підтримують НАБУ, відомо досить добре. Можна згадати хоча б недавню втручання посла США в історію з призначенням аудитора для цього антикорупційного органу. Та й той же глава САП Назар Холодницький користується підтримкою Вашингтона. Не так давно (в лютому) він більше двох тижнів пробув в Америці - у відрядженні, плавно переходить у відпустку. Так що в особі антикорупційних органів "Вашингтонський обком" має своєрідний інструмент впливу на українську владу.
Якщо ж подивитися на останні гучні антикорупційні справи НАБУ, то їх політична складова більш ніж очевидна. Першим у цій черзі виявився Роман Насиров. І хоча його важко назвати знаковою політичною фігурою, але головний податківець - це вкрай важливий гвинт в будь-якій державній системі, а особливо в українській. До того ж Насиров, який є родичем глави Нацбанку Валерії Гонтарєвої, представляє президентську вертикаль. Так що удар по Насирову - це в першу чергу удар по Порошенко.
Микола Мартиненко - це вже трохи інша історія, але не менш політична. Він, хоч і склав мандат, але залишається дуже важливою ланкою в "Народному фронті", і удар по ньому - це в першу чергу удар по коаліції з прицілом на дострокові вибори. Власне, і без діла Мартиненко положення коаліції дуже хитке, крім протиріч між "фронтовиками" і БПП, більшості явно бракує парламентських багнетів.
Наступний в черзі Олег Ляшко, який, хоча і не соромиться антипорошенківській риторики і позиціонує себе самим опозиційним опозиціонером, у багатьох питаннях лояльний до влади, а Банкова відповідає йому взаємністю. Ляшко несамовито критикує головного лобіста ідеї дострокових виборів Юлію Тимошенко, сам при цьому теми дострокових виборів посилено уникає, діючи в цьому напрямку в інтересах влади.
Так що переслідування Ляшко можна розцінити як спробу розірвати якийсь симбіоз "радикалів" з Банкової знову-таки з прицілом на дострокові вибори
Як же ці удари реагує Банкова? Як бачимо, ні Насирова, ані Мартиненко, ані Ляшко БПП активно захищати не вирішується, хоча ні один з цих скандалів Банковій абсолютно не вигідний. Більш того, в історії з Мартиненко влада навіть дала зрозуміти, що готова грати за американськими правилами. Так, незадовго після суду над Мартиненко почалася процедура банкрутства Діамантбанку, частиною акцій якого володіє екс-депутат від "Народного фронту".
Можна не сумніватися, що на Ляшка антикорупційні органи зупинятися не будуть. Посадити Олега Валерійовича вони, звичайно, не зможуть, але після гучного інформаційного вихлопу від допитів "радикала" піде наступна жертва, а її ім'я вже звучить в ЗМІ.
Так, нещодавно журналіст Олександр Дубинський повідомив, що, за його даними, таке підозра НАБУ планує вручити заступнику голови Нацбанку Катерині Рожкової, яка прославилася завдяки своїм скандальним записів. А там вже недалеко і до подала у відставку з поста голови Нацбанку Валерії Гонтарєвої. Справа Рожкової-Гонтарєвої, якщо таке буде, як прогнозується, стане черговим серйозним дестабилизационным фактором для українського політикуму.
Як бачимо, все виглядає так, що Вашингтон через НАБУ та інші антикорупційні органи намагається українську владу призводити до послуху, використовуючи в якості батога вельми нерадісну для влади перспективу тотальних дострокових виборів
Адже, якщо справа таки дійде до позачергових парламентських виборів, то вони цілком можуть закінчитися переформатуванням Верховної Ради, а тоді дострокові президентські вибори вже не будуть виглядати чимось фантастичним.
Чим вся ця гра закінчиться, зараз прогнозувати складно. Поки влада дає зрозуміти, що хоче з Вашингтоном дружби і співробітництва, однак це не скасовує внутрішньополітичних ризиків, які для Банкової ростуть з кожним новим скандальним корупційним справою. Справа в тому, що кожен такий скандал, в якому Банкова не захищає своїх союзників, змушує їх шукати інші можливості захисту та самозахисту, і ідея парламентських перевиборів, яка зараз не гріє Ляшка і "Народний фронт", в якийсь момент може здатися відчайдушним, але єдиним виходом з глухого кута, куди їх заганяють. "Самопоміч", Юлія Тимошенко, а також різноманітні антикорупціонери від Лещенка до Саакашвілі вже чекають того ж. Не відмовиться від перевиборів і "п'ята колона" - від "Опоблока" до партії "За життя" Вадима Рабиновича. Чи готовий Вашингтон до тотальних перевиборів в Україні, які він може ненароком спровокувати? Кого він підтримає? Це найбільш цікаві питання, на які поки що, на жаль, немає відповідей.
